Моха: “Гравцям треба повірити в ті ідеї, які нам прищеплює тренер”

В ексклюзивному інтерв’ю Tribuna.com, іспанець розповів про рівень українського футболу, емоції від першої повітряної тривоги та життя у Львові, згадав період в академіях “Реала” та “Барселони”, а також про можливий виклик у збірну.

«Перша тривога трішечки важко сприймалася»

– Як вам старт сезону «Карпат»?

– Це мій перший рік в Україні. Я не знав, який тут рівень чемпіонату. Однозначно, я сюди приїхав з чітким усвідомленням того, що тут треба викладатися і намагатися показувати якнайвищий рівень, зважаючи на амбіції, які ставить перед командою головний тренер. Звичайно, що ми хочемо бути якомога вище.

– Це зона єврокубків?

– Зараз ми над цим не задумуємось, а рухаємось від матчу до матчу. І допоки не завершиться чемпіонат, ми не будемо знати, на якій позиції опинимося.

– Що скажете про рівень чемпіонату в Україні?

– Направду рівень доволі високий, а команди фізично витривалі. І ми намагаємося відповідати їм дещо відмінним футболом. Ми вибудовуємо нашу гру, залучаючи воротаря. Також переходимо із зони в зону. Суперники відчувають наш тиск, а ми намагаємося якомога швидше дійти до останньої лінії поля.

– Ви граєте в Україні під час війни. Як переживаєте повітряні тривоги під час матчів?

– Перша тривога трішечки важко сприймалася. Коли починається гра і потім матч переривається, а нам треба йти в роздягальню, то це не є те, до чого ти призвичаєний, наприклад, в Іспанії.

«Важливі слова українською намагаюся вивчити, щоб почувати себе частиною цієї культури»

– Часто запитую про це іноземців. Наскільки складним для вас стало рішення приїхати в Україну?

– Якщо говорити відверто, то я замислювався певний час над цим питанням. Але я дуже швидко погодився на переїзд сюди. Скажу так – моїй сім’ї важко ще наразі змиритися з моїм рішенням. Сьогодні вони все ще хвилюються і переживають за мене.

Але ми знаходимося в такому місті, де ситуація спокійніша. І з цієї точки зору я задоволений своїм перебуванням тут. Я сподіваюся, що вся ця ситуація в Україні якомога швидше залагодиться і всі зможуть проживати в мирній країні.

– Які у вас враження від Львова та українців?

– Правду кажучи, мене здивувало місто, оскільки тут завжди багато людей на вулиці, панує приємна та спокійна атмосфера. Можна знайти багато чого цікавого, є гарні заклади, щоб харчуватися. А українці – дуже приємні люди, які швидко йдуть на контакт.

– Можливо, ваші родичі вже приїжджали в Україну?

– Наразі тільки я тут перебуваю, але вони однозначно приїдуть.

– Ви привіталися українською, коли ми знайомились. Вивчаєте мову?

– Не можу сказати, що вивчаю, але є певні важливі слова, які намагаюся запам’ятати. Це вітання, подяка, побажання смачного. Важливі слова та вирази намагаюся вивчити, щоб почувати себе частиною цієї культури.

Основна мова спілкування в команді – це футбольна мова. А далі з більшістю гравців ми спілкуємося англійською. Якщо є такі, хто не дуже добре володіє нею, то в нас є Сергій (перекладач, який також допомагав нам спілкуватися – Tribuna.com).

«Ми дуже вдячні вболівальникам за таку підтримку, яку вони нам дають»

– Як вам атмосфера на матчах «Карпат»?

– Вболівальники тут зовсім по-іншому переживають футбол. Коли ми граємо на виїзді, то фанати завжди приїжджають і підтримують нас. Навіть, якщо гра проходить десь далеко, як, наприклад, в Києві. Якщо ми говоримо про домашні матчі, то фактично на кожній грі, незалежно від початку зустрічі, всі квитки розбирають. І ми дуже вдячні за таку підтримку, яку вболівальники нам дають. Вони нас підштовхують грати вперед, а ми намагаємось не втрачати очки.

– В «Мурсії» ви працювали під керівництвом Франа Фернандеса, тому добре з ним знайомі. Розкажіть більше про тренера «Карпат».

– Фран не лише показує свою роботу в Україні. Він так само досягнув високих результатів в Іспанії. Чимало команд виводив у вищі дивізіони. Думаю, що тут не варто багато говорити. Треба просто подивитися на результат роботи, яку він виконує з командою, і дати йому можливість працювати. А футболістам треба повірити в ті ідеї, які він нам прищеплює на цей сезон.

– Наскільки я розумію, то Фран – один з факторів, який переконав вас прийняти пропозицію і приїхати в Україну?

– Він мені пояснив, що це за проєкт і яка ідея в клубу. Коли ти можеш поспілкуватися з людиною, яку ти знаєш, то рішення приймається простіше.

– Іспанські футболісти, які приїжджають в Україну, добре себе показують. В чому причини?

– Окрім підготовки гравців, я б також відзначав ідеї футболу, які змалку прищеплюють в Іспанії. І коли іспанці опиняються в інших чемпіонатах, то в них є всі можливості для того, щоб виділятися.

– Ваш одноклубник Сіфуентес ще в «Епіцентрі» купував 50 футболок для родичів та друзів. Скільки ви візьмете футболок «Карпат»?

– Я завжди дарую своїм друзям по одній футболці. Також у мене в сім’ї є три сестри. Тому намагаюсь і їм подарувати. В мене є окрема шухляда з футболками тих командах, в яких я виступав. І я намагаюся зберігати для себе, як пам’ять, футболку кожного з тих клубів, в якому я перебував. Тому в зимовій паузі обов’язково візьму кілька футболок «Карпат».

«Я провів багато часу в академії «Реала», але мій футбол і мій стиль гри завжди був наближений до «Барселони»

– Ви були в академіях «Реала» та «Барселони». Що вам дав цей досвід?

– Так, я був в обидвох найважливіших клубах Іспанії. Це доволі приємний досвід, з якого можна було почерпнути багато чого цікавого для себе. Я завжди буду вдячний за ті шанси, які вони мені надали. Але у футболі треба продовжувати розвиватися. Зараз треба намагатися оцей футбол, який мені прищепили ще з дитинства, перенести сюди в український чемпіонат.
Реклама

– Наскільки легко було потрапити в академію «Реала»?

– Діти завжди мріють бути в академіях найкращих команд своєї країни. Але треба подолати певні труднощі аби потрапити туди – показати себе як найкраще і докласти чимало зусиль. Також необхідно, щоб тебе побачили у відповідний момент, щоб академія зацікавилася тобою і підписала. Рівень футболу там вимагає надзвичайно високих зусиль. Треба наполегливо працювати, щоб туди дістатися.

Я провів багато часу в академії «Реала», але мій футбол і мій стиль гри завжди був наближений до «Барселони». Тому я є вболівальником «блаугранас». Я не перший і не останній випадок гравців, які виступали за академію одного клубу, хоча є вболівальниками іншої команди.

– В чому феномен Ла Масії?

– Ла Масія – це такий стиль гри і життя. Це чіткі ідеї, яких дотримуються ще з часів Йогана Кройфа. Також послідовниками цих ідей були інші відомі тренери – Райкард, Гвардіола, Хаві, Флік.
Реклама

Ще раз повторюся – це стиль життя, який намагаються зараз наслідувати чимало тренерів. Серед них Фабрегас, Артета, Компані, який працював з Гвардіолою. Йде мова про те, щоби прищепити певний стиль гри і певну манеру життя, яка бере свої витоки з «Барселони».

«Ямаль зараз серед найкращих гравців світу і має всі шанси здобути «Золотий м’яч»

– Ви тренувалися в «Барселоні» разом з Ламіном Ямалем. Розкажіть, який він тоді був?

– Молодим хлопцем. Йому тоді було 15 років. Я тільки почав тренуватися з командою. Три-чотири роки ми разом з ним перетиналися в U-19. Йому знадобився дуже короткий проміжок часу для того, щоб вже почати виступати за першу команду «Барселони».

Я тоді чітко усвідомлював, що це буде гравець, який виділятиметься. В нього були для цього всі задатки. І він вже в 15 років виділявся серед інших. А тепер ми в цьому пересвідчились. Ямаль зараз серед найкращих гравців світу і має всі шанси здобути «Золотий м’яч».

– Думаю, з Ямалем вас також об’єднує марокканське походження.

– Так, культура та віросповідання в нас ідентичні. Коли він почав грати з нами в команді, то ми дуже добре проводили час разом. В ті роки в нас були близькі зв’язки.

– У коментарях під вашими фото в інстаграмі він називав вас капітаном.

– В нас були хороші стосунки. Звідси такі коментарі. Ямаль доволі вихований і дуже інтелігентний гравець.

– А з Мессі ви мали можливість зустрітися в «Барселоні»?

– Ні, з Мессі ми не перетиналися.

«Збірна Марокко – це мрія і цю мрію можна досягнути лише наполегливою працею»

– Ви народилися в Мадриді, але маєте марокканське походження. Чи реально, щоб вас помітила збірна Марокко в УПЛ?

– Наскільки я розумію, то за мною вже доволі тривалий час стежать скаути збірної. Є чимало гравців, які грають в командах вищих дивізіонів. Зрештою, це є мрія і цю мрію можна досягнути лише наполегливою працею. Треба в це вірити. Можливо, колись це станеться.

– «Карпати» цього сезону стараються, щоб вас таки запросили у збірну.

– Треба привертати увагу своєю грою. І якщо в клубі все складеться добре, то це піде на користь кожному з нас.

– Збірна Марокко успішно виступила на останніх двох чемпіонатах світу. Більшість гравців народженні за межами країни. Це один із факторів успіху?

– Дуже багато родин емігрують за кордон для того, щоб вижити і знайти кращі можливості для життя. Тому у збірній є чимало футболістів, які грають в іноземних чемпіонатах. На ЧС-2026 у збірній Марокко було чимало представників, які є вихідцями з інших країн. Це зовсім не означає, що вони перестають бути марокканцями. І ця команда здобуває хороші результати.