Шах: “Жодних розмов про повернення в “Карпати” не було”

Півзахисник львівського клубу ексклюзивно для “Українського футболу” розповів про свій успіх у Лехії, ігровий час у Карпатах, роботу з Лупашком та збірну України.

«Вибір на користь Лехії був цілком очевидним»

— Артуре, розпочнімо з того, як узагалі виник варіант із Лехією? Хто першим вийшов на контакт і наскільки швидко ви погодилися на перехід?

— Точно не скажу, хто зв’язався першим. Я розумів, що на старті сезону матиму обмаль ігрової практики, тому сам розглядав можливість піти в оренду. Згодом мій агент повідомив про інтерес з боку Лехії. Ми трохи поспілкувалися, з’явилася конкретна пропозиція, і я на неї погодився.

— Чи були інші варіанти, крім Лехії? Чому обрали саме гданську команду? Наскільки сильним був фактор Владислава Лупашка?

— Якихось інших предметних пропозицій на той момент не було. А вибір на користь Лехії був цілком очевидним, адже я вже добре знав вимоги Владислава Вікторовича.

У нас збереглися чудові робочі стосунки, я завжди відчував його підтримку та довіру ще з часів спільної роботи в Карпатах. Тому його присутність у команді стала чи не найголовнішим аргументом на користь цієї оренди.

— Минулого сезону в УПЛ ви забили один гол у 19 матчах, а в польській Першій лізі за Лехію — вже дев’ять в 11 іграх. Чим пояснюєте такий стрибок результативності, крім більшої кількості ігрового часу?

— Не можу сказати, що мій підхід до справи якось кардинально змінився. Я завжди багато працюю і на кожному тренуванні повністю викладаюся. Рано чи пізно така праця має давати результат. Тому зараз усі ці щоденні зусилля просто конвертуються в забиті м’ячі.

«Я хотів чітко розуміти свої перспективи в Карпатах»

— Перед орендою ви говорили з Франом Фернандесом про ігровий час? Як він пояснював, на яку роль ви могли б розраховувати, якби залишилися в Карпатах?

— Ми спілкувалися з тренером, адже я хотів чітко розуміти свої перспективи в Карпатах і порівняти їх із тим, що мені могли запропонувати в інших командах. Було очевидно, що у Львові мій ігровий час буде обмеженим, зокрема через те, що клуб підписував нових гравців.

Конкуренція мене зовсім не лякала, але для подальшого розвитку мені потрібно стабільно грати. Крім того, у мене було велике бажання спробувати свої сили за кордоном, відчути тамтешню атмосферу та рівень.

— Зараз, коли у вас пішла гра в Польщі, як сприймаєте свій період у Карпатах? Залишилося відчуття, що могли отримати більше шансів?

— Розумію, що міг би отримати більше можливостей проявити себе, але я абсолютно ні про що не жалкую. Зараз усі мої думки виключно про нинішню команду та мою роботу.

«Хіба що він тепер більше спілкується англійською»

— Чим робота Лупашка в Лехії відрізняється від його методів у Карпатах? Що змінилося у ваших завданнях на полі?

— Не можу сказати, що в моїх завданнях щось змінилося. Хіба що він тепер більше спілкується англійською (сміється. — Прим. «УФ»).

— Якщо порівняти Лупашка і Фернандеса, у кого атакувальний футболіст має більше свободи?

— Мені здається, що у Владислава Вікторовича. У нього гравці атаки не так жорстко прив’язані до своїх зон, він постійно вимагає зміни позицій на полі. У нас бували ситуації, коли центральний захисник міг опинитися в атаці, а атакувальний гравець — в обороні. А от у Франа Фернандеса гра більш структурована — там усі діють у своїх зонах.

— Після вашого хет-трика у матчі зі Сталлю Лупашко говорив, що його завдання — не дати вам злетіти у хмари. А що він сказав вам особисто після тієї гри?

— Те саме: потрібно спокійно працювати, не зупинятися на досягнутому, і тоді буде ще краще.

— А як він узагалі реагує на ваші успіхи? Більше хвалить чи одразу вказує, над чим ще потрібно працювати?

— Я б не сказав, що він часто мене хвалить. Натомість ми постійно спілкуємося, і він завжди підказує, що і де можна було б зробити ефективніше, розбирає зі мною різні ігрові моменти та нюанси.

«В Українській Прем’єр-лізі грають більш якісні виконавці»

— Ви вже можете порівняти УПЛ із польською Першою лігою з власного досвіду. У чому найбільше відчувається різниця між цими чемпіонатами?

— Насамперед у рівні самих футболістів. В Українській Прем’єр-лізі грають більш якісні виконавці. А от у польському чемпіонаті набагато більше силової боротьби та фізично міцних гравців. Також тут частіші переходи з атаки в оборону.

— У Кубку Польщі Лехія поступилася Ягеллонії з рахунком 0:6. Чим суперник виявився настільки сильнішим і що цей матч показав вам у контексті вимог Екстракляси?

— Я б сказав, що це показник рівня не лише Екстракляси, а й команди, яка виступає в єврокубках. Проти нас вийшов їхній основний склад — ті ж самі футболісти, що грають на європейській арені.

Для Лехії це було серйозне випробування: ми змогли перевірити свій поточний рівень на тлі настільки потужного суперника. Тому, незважаючи на підсумковий результат, зіграти цей матч було надзвичайно цікаво та корисно.

— Яке завдання стоїть перед Лехією — повернутися в Екстраклясу чи ще й виграти Першу лігу?

— Переконаний, що завдання одне — повернутися в Екстраклясу. Для такого великого клубу, такого міста й таких уболівальників це навіть не обговорюється.

«Карпати знову набрали хід»

— Карпати нещодавно розгромили Кудрівку — 5:0, а Костенко оформив хет-трик. Як вам нинішня команда Фернандеса, якщо дивитися на неї збоку?

— Хлопці — молодці. У них був дуже хороший старт, потім трапився певний спад у результатах, але зараз Карпати знову набрали хід: пройшли Олександрію в Кубку, впевнено обіграли Кудрівку.

Щодо Яна Костенка — я, звісно, відразу привітав його. Він пройшов дуже важкий період, пропустив чимало матчів через травму та дискваліфікацію. Повернутися на поле після такого і зробити хет-трик — це дорогого варте.

— Чи здатні Карпати цього сезону поборотися за вихід до єврокубків?

— Мені здається, вони вже це роблять. З огляду на те, як команда зараз іде по турнірній дистанції та який футбол демонструє, вони цілком можуть скласти серйозну конкуренцію в боротьбі за єврокубкові місця.

«Щодо можливого повернення жодних розмов ще не було»

— Чи виходив хтось із керівництва або тренерського штабу Карпат на зв’язок після ваших успішних матчів у Польщі? Що говорять про ваш прогрес і можливе повернення?

— Із керівництва ніхто не зв’язувався. А от деякі тренери писали, вітали із забитими м’ячами, результативними передачами та перемогами. Щодо можливого повернення жодних розмов ще не було, адже від початку оренди минуло лише два місяці.

— Президент Лехії Паоло Урфер підтвердив, що клуб має опцію викупу вашого контракту. Чи обговорювали вже з вами повноцінний перехід? Чого ви самі хочете після завершення оренди?

— Зі мною це поки ніхто не обговорював, жодної конкретики немає. Зараз зосереджуюся на роботі в клубі, йду від матчу до матчу.

— Ваш агент уже повідомляв про інтерес інших клубів? Який наступний крок у кар’єрі вважали б правильним для себе зараз?

— Чесно, усі мої думки лише про те, як провести сильний сезон і допомогти Лехії виконати всі поставлені на цей рік завдання.

— З ким із українців у Лехії спілкуєтеся найчастіше? Хто найбільше допоміг адаптуватися в новому колективі?

— Із Данилом Маловим. Коли я тільки приєднався до команди, він уже був тут. А буквально через тиждень приїхав ще й Данило Бескоровайний. Ми втрьох багато спілкуємося, постійно проводимо час разом, тому жодних проблем з адаптацією в мене взагалі не виникло.

«Дехто не до кінця усвідомлює масштаби того, що відбувається в Україні»

— Чи розпитують польські одноклубники про війну та життя в Україні? Що їх найбільше цікавить?

— Звичайно, розпитують. Дехто з них просто не до кінця усвідомлює масштаби того, що відбувається в Україні, і те, в яких умовах наші люди змушені жити щодня.

Тому ми намагаємося розповідати, показувати відео та фото, пояснювати реальний стан речей. І вони щиро дивуються побаченому, дуже співчувають і переймаються тим, що зараз доводиться переживати нашій країні.

«Я на це й не розраховував»

— Після дев’яти голів у Польщі чи розраховували ви на виклик до національної збірної України? Чи контактував із вами Андреа Мальдера або хтось із його штабу?

— Жодних контактів не було. Та й, відверто кажучи, я на це й не розраховував. Вважаю, що якби демонстрував таку результативність в Екстраклясі, тоді ще можна було б про щось думати.

Бліц

— Владислав Лупашко одним словом? 

— Важко підібрати лише одне. Звісно, він амбітний, але найголовніше — це молодий тренер, який постійно вчиться та хоче ставати кращим.

— Хто головний жартівник Лехії?

— Данило Малов. Я не можу розказати якісь конкретні кумедні історії з ним, але, повірте, це людина, яка максимально підтримує атмосферу в команді.

— А хто найбільший модник?

— Данило Бескоровайний.

— Найскладніший захисник, проти якого доводилося грати?

— Владислав Бабогло. Дуже фізично сильний футболіст — із ним важко грати один в один.

— Кого з футболістів УПЛ ви б забрали в Лехію?

— Яна Костенка. Він зараз багато забиває в Україні, тож хотілося б, щоб він продовжив це робити й у польському чемпіонаті.

— Хто виграє УПЛ цього сезону?

— Серцем, звичайно, хочеться, щоб це були Карпати. Але якщо дивитися об’єктивно, то Шахтар. Зараз із ним дуже складно конкурувати за чемпіонство.

— На що витратили першу футбольну зарплату?

— Конкретної покупки не назву, бо в мене не було бажання спустити всі гроші на якусь одну дорогу річ. Не скажу, що цілеспрямовано заощаджував, просто не маю звички витрачати все й одразу.

— Найсильніший футболіст, із яким грали в одній команді?

— Олег Очеретько.

— З ким із тренерів мрієте попрацювати?

— Із фахівцями найвищого рівня. Якщо виділяти когось одного, то це Хансі Флік. Мені дуже імпонує той футбол, який він будує, а також його людський підхід і чудове ставлення до гравців.

— Найбільш недооцінений український футболіст просто зараз?

— Данило Малов. Він справді дуже перспективний футболіст.

— Хто виграє Лігу чемпіонів?

— Барселона.