Фернандес: “Хочу бачити на полі згуртовану команду”

Іспанський фахівець перед стартом чемпіонату надав Tribuna.com відповіді на поставлені запитання – передусім про його ігрове бачення, але також про тиск, цілі, кадрові втрати, трансфери, комплектацію складу і ситуацію з розподілом сил у лізі.

«Ходили різні чутки, але всередині команди ми зберігали повний спокій»

– Це ваша перша підготовка саме до повноцінного сезону з «Карпатами» вже з певним набутим досвідом в УПЛ. Які головні уроки перебування у цьому середовищі ви для себе засвоїли – зокрема стосовно фактора вимогливої львівської публіки?

– Так, ми провели повноцінну передсезонну підготовку, але водночас продовжили роботу, яку розпочали ще раніше. Коли ми прийшли у команду в січні, усе було значно складніше. Потрібно було швидко адаптуватися до колективу, міста та українського футболу. Крім того, до нас приєдналося багато нових гравців, тож усе відбувалося у досить інтенсивному темпі.

Зараз ситуація зовсім інша. Ми ще з останнього тижня травня почали планувати підготовку, увесь червень присвятили цій роботі, пройшли повноцінні збори. Я дуже задоволений тим, що нам вдалося зробити за цей час, і тим, як команда працювала.

Переконаний, що команда прогресує, а підготовка відбувається у правильному напрямку. І якщо я щось зрозумів за цей час, то це те, що вболівальники «Карпат» передусім хочуть бачити, як команда повністю віддається. Саме над цим ми й працюємо. Щодня наполегливо працюємо, щоб дарувати нашим уболівальникам якомога більше позитивних емоцій.

– Ваш стартовий відрізок навесні був доволі складним, навіть ходили чутки про ризик відставки. І про те, що гравці встали на ваш бік. Чи можете пригадати той період та реакцію на поведінку футболістів у переломному матчі з «Полтавою»?

– Як я вже казав, початок був дуже непростим. Так, можливо, навколо ходили різні чутки, але всередині команди ми зберігали повний спокій. І футболісти, і тренерський штаб розуміли, що на старті буде непросто, адже ми запровадили багато змін. Причому йдеться не лише про стиль гри, а й про методологію роботи та повсякденні процеси, а будь-які зміни потребують часу.

Тому я не зовсім зрозумів, що сталося тоді, адже кожен, хто професійно займається футболом, знає: серйозні зміни потребують часу. Ми перебували саме в такому процесі. Нам був потрібен час, але не менш важливою була й віра в те, що ми робимо. Принаймні така впевненість у нас була. І в мене, і в футболістів. Ми вірили в нашу роботу й були переконані, що рано чи пізно вона принесе результат. Зрештою саме так і сталося.

– Тоді з вами з Іспанії приїхав лише один помічник, а зараз влітку нарешті додались ще декілька. Чи можна вважати, що відсутність конкретно свого повноцінного знайомого штабу теж була однією з проблем?

– Так, коли я очолив команду, зі мною приїхав лише один асистент. Кожен тренер прагне мати поруч більше помічників, адже це дуже важливо як для планування роботи, так і для реалізації власних ідей. Чим більше людей поділяють бачення головного тренера, тим легше втілювати його в життя.

Зараз нам вдалося запросити ще двох спеціалістів. Водночас не хочу оминути увагою й місцевий тренерський штаб. Це люди, які краще знають чемпіонат, багато років працюють в українському футболі й дуже допомагають нам.

Тому, на мою думку, ми сформували дуже хорошу команду спеціалістів. Тепер працюємо більш згуртовано, більш злагоджено, маємо спільне бачення. Команда це відчуває, і я переконаний, що як іспанський, так і український тренерський штаб роблять вагомий внесок у розвиток і прогрес команди. Думаю, нам вдалося створити хороший симбіоз, що дасть свій результат.

«Замінити Бруніньйо дуже складно. На трансферному ринку немає гравців такого рівня, яких ми могли б запросити»

– До вашого приходу «Карпати» грали радше в адаптивний футбол, попередній тренер вимагав у гравців багато самостійно оцінювати ситуацію на полі і підлаштовуватись. Ви ж – прихильник передусім чіткої структури. Якими були головні проблеми у процесі переходу команди на інший стиль?

– Так, попередній тренер мав інший підхід до реалізації плану на гру, інші вимоги до футболістів під час матчів. Він працював за іншою методологією, яка відрізнялася від нашої. Не кращою і не гіршою.

У футболі не існує чарівної палички, не існує ідеальної методології. Є лише одне: потрібно на сто відсотків вірити в те, що ти робиш, і щоб уся команда рухалася в одному напрямку, реалізовуючи ці ідеї. Саме над цим ми зараз і працюємо.

Я хочу, щоб команда, як вже видно, чітко розуміла свій план на гру, свій стиль і те, як вона має діяти в матчах, незалежно від суперника. Звісно, іноді доводиться грати проти команд, які в окремих компонентах сильніші за тебе, тому потрібно мати різні варіанти дій.

Але, як я вже казав, загалом перехід від одного тренера до іншого супроводжувався багатьма змінами. Цілком природно, що на їхнє впровадження був потрібен час.

– Андрій Русол в інтерв’ю про ваше призначення розповідав, що клуб шукав тренера під вертикальний футбол. Самі ж ви колись також говорили, що брали приклад з Унаї Емері. Чи можете детально пояснити: у чому саме бачите перевагу вертикального футболу над, наприклад, позиційним? Та як це накладається на контекст УПЛ?

– Так, ми говоримо про вертикальний футбол. Але вертикальний футбол залежить від різних фаз гри. Не варто забувати, що на полі є суперник, який далеко не завжди дозволяє тобі діяти настільки вертикально, як ти задумав.

Думаю, це вже можна побачити: у перших двох третинах поля ми прагнемо до більш комбінаційного футболу, більше взаємодіємо між собою, більше граємо через передачі. Але передачі не заради самих передач, а заради конкретної мети – щоб у найкращих умовах доставити м’яч в останню третину поля, знайти там вільний простір і діяти вертикально тоді, коли потрібно.

А після відбору м’яча мені подобається, щоб моя команда діяла максимально вертикально. Думаю, саме в цьому аспекті команда також суттєво прогресує.

– Для вашого стилю гри важливими є інтенсивність та пресинг, чим статистично виділялись ваші «Альмерія» та «Алькоркон». Як за таких умов було працювати з Бруніньйо – гравцем, який доволі пасивний без м’яча, але компенсує це створенням різниці в атаці?

– Думаю, у всіх моїх командах завжди були певні базові принципи. Один із них – бути командою, яка активно пресингує. Я завжди прагнув, щоб мої команди якісно організовували пресинг на чужій половині поля, якомога довше грали там і якнайшвидше повертали собі м’яч.

Звичайно, бувають моменти, коли суперники здатні подолати пресинг і змушують тебе, так би мовити, опуститися нижче, через що команда має оборонятися глибше. І саме тут я вважаю, що мої команди також уміють захищатися разом, добре діяти в низькому блоці, якісно підстраховувати один одного і, перш за все, бути самовідданими. Я хочу, щоб на полі було видно згуртовану команду, у якій завжди колектив важливіший за прізвище на футболці.

Щодо Бруніньйо, то це особливий футболіст. Дуже різноплановий гравець. Думаю, він ще не до кінця вірить у себе. Якби він повірив у свої можливості, то, на мою думку, вже виступав би в елітному дивізіоні Іспанії, Італії чи будь-якої іншої країни найвищого рівня. Думаю, за своїми якостями це найсильніший футболіст, якого мені доводилося тренувати.

Звичайно, є аспекти, у яких йому потрібно вдосконалюватися. Якщо він це зробить, переконаний, що вже найближчими роками ми побачимо його в одній із провідних ліг.

Замінити такого футболіста зараз дуже складно. На трансферному ринку немає гравців такого рівня, яких ми могли б запросити. Через ситуацію в країні та економічні обставини зробити це непросто.

Як ми можемо його замінити? Передусім завдяки командній грі. Саме тому до нас приходять нові футболісти, які мають підсилити команду й допомогти компенсувати індивідуальні якості Бруніньйо, Фаала та ще деяких інших гравців. Ми хочемо стати трохи сильнішими саме як команда, саме як колектив.

«Намагаємося знайти нападника зі схожими характеристиками до Фаала»

– Важливим елементом вашої гри було виманювання суперника у пресинг та вихід в атаку середніми/довгими передачами, де важливу роль відігравав Домчак. Марченко – трохи інший профайл у плані гри ногами. Як адаптовуватимете цю фазу гри під нового воротаря?

– Так, це був важливий елемент того, що ми хотіли бачити у нашій грі. Домчак був тут ключовою фігурою – це очевидно. Саме тому ми підписали Марченка, оскільки вважаємо, що він має дуже схожий профіль. Думаємо, що він навіть може дати нам більше у грі ногами.

Подивимося, як він буде прогресувати й розвиватися, адже це дуже молодий футболіст. Але ми повністю йому довіряємо і віримо, що він також допоможе нам і надалі розвивати нашу модель гри.

– Щодо суттєвих втрат, то також треба згадати Фаала – габаритного форварда, який якраз чіплявся за згадані довгі/середні передачі вперед. «Карпати» ще не встигли підсилити цю позицію, а на зборах там взагалі виходив Костенко. Наскільки це критично для вашої ігрової моделі?

– Ми намагаємося знайти нападника зі схожими характеристиками до Фаала, але це зовсім непросто. Ситуація в країні, особливості трансферного ринку й те, що наші суперники мають більші бюджети… Зрештою усе це не полегшує пошук такого форварда, який би нас підсилив.

Втім, поки що в нас є альтернативи всередині команди. У нас є Костенко, Карабін, Русин. Також маємо можливість розраховувати на Дєдова (19-річний форвард зі зростом 189 см – прим.) – це футболіст, на якого ми покладаємося в середньостроковій перспективі. Він вихованець нашої академії, який демонструє хороший прогрес.

Дєдов отримує ігрову практику, використовує свої шанси, але, зрештою, у процесі його розвитку, як і розвитку будь-якого молодого футболіста, потрібно зберігати спокій, мати терпіння, повністю йому довіряти та багато працювати. Саме над цим ми зараз із ним і працюємо.

Моя робота полягає в тому, щоб знаходити рішення. Але очевидно, що ми працюємо на трансферному ринку і нам потрібно буде підписати одного або двох нападників.

– Хто ще з молоді може отримати шанс, враховуючи озвучену стратегію клубу зі ставкою на львівських вихованців? Чи розраховуєте зокрема на Кокодиняка – чи клуб шукатиме заміну Сичу на трансферному ринку?

– Є чимало молодих футболістів, які в коротко- або в середньостроковій перспективі можуть отримати шанс у першій команді. Але це непростий процес.

Як головний тренер, я чудово розумію, наскільки складно молодим гравцям пробитися до першої команди. І водночас я маю бути максимально справедливим – як щодо самих футболістів, так і щодо клубу. Я не можу давати футболістам дебютувати просто заради самого дебюту. Двері до першої команди мають відчинятися тоді, коли футболісти своєю роботою починають у них стукати й буквально вибивати їх. Саме в цей момент вони заслуговують на свій шанс.

Так само немає сенсу випускати молодого футболіста на дебютний матч, якщо після цього він не отримуватиме регулярної ігрової практики. Наприкінці минулого сезону у нас дебютував Дєдов, і тепер ми хочемо поступово збільшувати його ігровий час. Але, як я вже казав, усе потрібно робити без поспіху.

Крім того, окремі молоді футболісти можуть вирушити в оренду до інших клубів. Такий досвід уже був у попередні роки. Це дозволить їм продовжити свій розвиток, набратися досвіду, отримати ігрову практику в професійному футболі, а потім повернутися до «Карпат» і довести, що вони готові виступати за нашу команду.

– Ви в інтерв’ю клубній пресслужбі говорили про необхідність ще 4-5 трансферів. Деякі позиції ви озвучили – вінгери та нападники, де бракує глибини. А які ще інші зони потребують підсилення та наскільки це критичні моменти перед стартом чемпіонату?

– Зараз ми працюємо, щоб закрити позиції, які ще потребують підсилення. На цей момент нам потрібні правий захисник, нападники та ще один вінгер. Такою є моя думка як тренера, і в клубі також розуміють, що саме ці позиції потрібно посилити.

Водночас ми дуже задоволені як футболістами, які вже були в команді, так і новачками, які приєдналися до нас. Тож поспіху немає.

Особливо важливо щодо позиції нападника – підписати футболіста, в якому ми будемо максимально впевнені. Звичайно, у футболі немає жодних гарантій, але ми хочемо запросити гравця, який справді допоможе команді та зробить її сильнішою.

Найголовніше – ми формуємо якісний склад і будемо конкурувати на найвищому рівні.

– Як зараз у «Карпат» працює процес затвердження новачків? Який вплив маєте конкретно ви?

– Я безпосередньо залучений до процесу формування складу. У нас дуже хороша комунікація з Андрієм Русолом, Олександром Марковим (операційний директор клубу – прим.), скаутським відділом, а також із моїм тренерським штабом. Ми всі разом беремо участь у відборі футболістів, збираємо інформацію про них – як щодо їхніх ігрових якостей, так і особистих характеристик.

Усі залучені до одного спільного процесу, і, на мою думку, саме так і має бути. Це цілісна й логічна система. Вважаю, що всі повинні бути єдині в оцінці футболістів, яких хочемо запросити до команди. І, на мою думку, зараз цей процес організований максимально правильно.

«Український футболіст фізично сильніший, тому поєднання українців і латиноамериканців може піти команді лише на користь»

– Клуб з вашим приходом також став активніше запрошувати іспанців. Чи можете назвати головні відмінності між ними та українськими футболістами? У ментальному плані, технічному, тактичному тощо.

– Так, справді, до команди приєдналися іспанські футболісти і, можливо, ще приєднаються. Але незалежно від того, що я іспанець і мав можливість контактувати з деякими з них, тут не йдеться ні про іспанців, ні про українців. Тут ідеться про футболістів «Карпат».

Раніше справді, можливо, була більша кількість бразильських футболістів, а зараз може бути більше іспанських. Але національність не має значення. Найважливіше, щоб кожен іноземний футболіст, який приходить до «Карпат», підсилював команду й допомагав ставати сильнішими тим гравцям, які вже були тут.

Вважаю, що в нас є дуже хороша база українських футболістів, і всі іноземці, які приходять сюди, мають довести, чому вони заслуговують бути частиною цієї команди.

Думаю, іспанські та українські футболісти мають більше спільного в тому, що стосується дисципліни у щоденній роботі, постійності та стабільності в тренувальному процесі, ніж, можливо, бразильські гравці. Але, як завжди, є винятки. Завжди є футболісти різних національностей, які можуть бути схожими між собою за своєю поведінкою.

Якщо говорити про ментальний аспект, то, думаю, іспанський футболіст, можливо, має більше впевненості у собі. Вважаю, що українському гравцеві іноді потрібно трохи більше позитивного підкріплення – якщо говорити про певну різницю саме в психологічному плані.

Щодо техніко-тактичного аспекту, то, на мою думку, у технічному плані український футболіст уже значно ближчий до середнього європейського рівня. Думаю, що в підготовці молодих гравців зараз працюють краще, але в тактичному плані, вважаю, тут ще потрібно значно більше вдосконалюватися.

Можливо, іспанським, італійським чи іншим європейським футболістам із раннього віку трохи більше приділяли уваги розумінню гри, тактичним аспектам, і тому вони можуть по-іншому сприймати футбол.

У будь-якому разі це гарне поєднання. Вважаю, що український футболіст фізично сильніший, тому поєднання українських і латиноамериканських гравців може піти команді лише на користь.

– Щойно збірна Іспанії виграла ЧС-2026, продемонструвавши фантастичний рівень в усіх фазах гри. Чи є елементи в її гри, які ви хотіли б скопіювати/перенести на гру «Карпат»? І які речі у грі команди є взагалі найважливішими для вас?

– Звичайно, збірна Іспанії є найяскравішим уособленням того, яким сьогодні є іспанський футбол і наша тренерська школа. Безумовно, є багато речей, які перегукуються з нашими ідеями. Але часто, щоб розвивати той стиль гри, який ти хочеш як тренер, потрібно мати футболістів, які найкраще для цього підходять.

Відтоді як ми прийшли, ми намагаємося прищепити команді певні ігрові принципи. Насамперед якісний пресинг одразу після втрати м’яча, компактна гра в обороні, злагоджена побудова атак у першій третині поля та більш вертикальна гра в другій.

А ось у завершальній третині поля можуть бути певні відмінності. Я завжди казав, що саме зона завершення атак більше залежить від футболістів, ніж від тренера. Саме тому там ми повинні значно більше адаптуватися до характеристик наших гравців.

«Є 4-5 команд із дуже високими бюджетами, які навіть намагаються забрати у тебе твоїх найкращих футболістів»

– Останнім часом в українських ЗМІ стала шумною тема щодо завдання «Карпат» на сезон. Були чутки про ціль потрапити у топ-6 – чи можете підтвердити та які безпосередньо у вас очікування від сезону?

– Я не можу говорити про цілі команди, поки остаточно не сформований склад. Коли комплектування буде завершене, тоді зможемо говорити, яку мету можемо перед собою поставити.

Хоча я такий тренер, який завжди ставить перед собою короткострокові цілі. Не вірю в довгострокові цілі. Розумію, що вболівальники чи навіть клуб можуть їх для себе визначати, але… Це лише очікування. А очікування у футболі, на мою думку, дуже небезпечні. Усе, що є очікуваннями, які перевищують реальні можливості твоєї команди, зрештою стає тиском. Додатковий тиск на футболістів, на оточення, ніколи не йде на користь.

Тому нам потрібно буде визначити реальні цілі, коли буде сформований склад, коли також свої склади завершать формувати наші суперники, адже зрештою тут важливе все. Як я вже казав на початку, ми протистоїмо командам із великими бюджетами, великим клубам. Тому все залежатиме не лише від нас.

Чого я точно хочу – це команда, яка не боїться грати, яка буде сміливою, команда, яка, як ми показали в другій частині сезону, зможе перемагати також команди з верхньої частини таблиці, а якщо не перемагати – то максимально з ними конкурувати.

Ми хочемо, як я вже казав, бути командою, яка прогресує, і завершити сезон із кращим результатом у турнірній таблиці, ніж у попередньому сезоні.

– Чи погоджуєтесь з риторикою, що «Карпатам» на поточному етапі складно боротись за найвищі місця через різницю у бюджетах з іншими клубами?

– Так, я погоджуюся, це дуже складно. Зараз є чотири чи п’ять команд із дуже високими бюджетами, які навіть намагаються забрати у тебе твоїх найкращих футболістів. Тому конкурувати з ними на цьому рівні зараз дуже складно – і з індивідуальної точки зору, і з огляду на бюджетні можливості.

Але я прийшов сюди з амбіціями і вважаю, що ми можемо конкурувати в інших аспектах. Я вже багато разів повторюю одну фразу і буду продовжувати повторювати її протягом усього року: в нас точно не буде найбільшого бюджету, але ми можемо бути найкращими у щоденній роботі.

І саме це залежить від нас – як від клубу, так і від тренерського штабу та футболістів. Ми маємо створити всі необхідні умови, щоб у щоденній роботі бути найкращою командою в чемпіонаті, а для цього потрібно контролювати деталі. Ми маємо бути значно вимогливішими до себе та встановлювати високі внутрішні стандарти.

І саме в цьому ми можемо конкурувати з командами з більшими бюджетами. Буде непросто, але я вірю, що нам вдасться.