Кліщук: “Дуже хотів потрапити в “Карпати”
В ексклюзивному інтерв’ю сайту “Український футбол” Андрій розповів про переїзд до Львова, конкуренцію з Домчаком та результативну гру з “Шахтарем”.
– Андрію, розкажіть як ви опинилися у Львові?
– Після останнього матчу минулого сезону УПЛ Полісся – Кривбас (1:1) я вже знав, що залишу команду. Напередодні гри керівництво повідомило, що контракт зі мною продовжено не буде.
Коли я повернувся додому до Одеси, то мій представник зателефонував мені та сказав, що є зацікавленість з боку Карпат. Далі поговорив з тренерським штабом, й ми швидко про усе домовилися.
Я радий, що одразу опинився у Карпатах. Можу сказати, коли лише почув про такий варіант, то одразу сказав, що хочу саме до цього тренерського штабу, цього міста й цієї команди. Усі мої думки були про те, аби потрапити саме сюди.
– Як це, у 33 роки сидіти під 18-річним Назаром Домчаком? У Ковалівці вийшли в стартовому складі вже ви…
– Я не бачу в цьому чогось поганого. У перших турах головний тренер довірив місце у воротах молодому голкіперу. Від мене йому лише підтримка. Я також зі свого боку підказую, що знаю, аби він почувався впевненіше. З усім тим сам працюю над тим, аби бути першим номером команди та грати усі матчі.
– Що скажете про Домчака?
– Дуже непоганий воротар для свого віку. Добре грає ногами. В нього є хороші якості. Якщо буде так само працювати, то матиме пристойне футбольне майбутнє.
– Які враження від роботи під керівництвом Владислава Лупашка?
– Враження дуже позитивні. Одразу впав в очі підхід до кожного футболіста в команді. Дуже багато розмов, підказок, немає якоїсь «піханини» та криків. Відбувається постійний конструктивний діалог. Я вперше зустрів такий підхід за свою кар’єру.
Тренуватися під керівництвом Лупашка напрочуд цікаво. Воротарі постійно залучаються до вправ з польовими гравцями, щоб покращувати гру ногами. Вимагається постійна оцінка ситуації. Це круто. Я вважаю, що з цим тренерським штабом зможу значно спрогресувати.
– Карпати на старті сезону видали емоційний домашній матч з Шахтарем (3:3). Як відчувалася гра з лави запасних, звідки ви за нею спостерігали?
– Матч дійсно був дуже емоційний. Мені здається, що вболівальникам сподобалися голи та ці гойдалки, так би мовити. На стадіоні була дуже гаряча підтримка, прийшло багато людей. Найцікавіше, що ці вболівальники прийшли не на Шахтар, а саме на Карпати. Це було видно та дуже чутно.
З нашого боку вийшла непогана гра. Діяли сміливо, з позиції сили та спортивної нахабності. Тому результат вийшов для нас прийнятним. Проте, вважаю, що могли зіграти краще та перемогти.
– Попри те, що в середині першого тайму зелено-білим вдалося зробити рахунок 1:1, Шахтар домінував на полі приблизно хвилини до 40-ї, однак потім ви перехопили ініціативу й мали перевагу до останніх хвилин. Завдяки чому це вдалося?
– Ще перед початком матчу у роздягальні ми домовилися, що будемо грати в атаку першим номером та на м’ячі, попри ім’я суперника. Коли ще показувати свій футбол, як не проти наших лідерів Шахтаря та Динамо? Хочемо, аби вони підлаштовувалися під нас, а не навпаки.
Можливо, спочатку в нас щось не виходило, але потім Владислав Вікторович [Лупашко] трохи вніс корективи та підказав деяким хлопцям, як правильно діяти. Це дало свій ефект, й гра почала вдаватися краще.
