Розмова з півзахисником «Карпат» Михайлом Кополовцем, якого перевели до молодіжного складу

«Невеселі часи, брате, настали». Якщо трохи перефразувати один рядок з пісні «Океану Ельзи», то він дуже навіть пасуватиме до нинішнього становища Михайла Кополовця. Такий собі «живчик» в середині команди Кополовець опинився у молодіжному складі «Карпат». У першому ж матчі у складі команди Толочка Михайло відзначився забитим м’ячем.

– Побачив, що Фещук увійшов у карний майданчик, та крикнув йому: «Макс, віддай!!!», – пригадує ситуацію, коли забивав, Михайло. – Фещук і сам міг пробити, але в мене була краща позиція. Максим віддав, а мені залишалося вдало пробити. Так і зробив. Щойно забили, одразу почали почуватися впевненіше. Таку команду, як «Зоря», точно мали перемагати.

– У тебе було ще кілька моментів, щоб забити?

– Так. І найреальніший – наприкінці першого тайму. Фещук спрямував м’яч у карний майданчик верхом. Я класно прийняв смугастого, одразу під удар. Уже пробивав майже по порожніх воротах. Думав, гол. Та м’яч потрапив у якогось пацана із «Зорі». Просто не фарт. Для нас.

– У першому таймі «Карпати» ніяк не могли знайти свою гру…

– Команда, чесно кажучи, була дещо розслабленою. Якось усі намагалися взяти гру на себе. Та в перерві тренери знайшли потрібні слова. Ми почали діяти більш зібрано, строго, на своїх позиціях. Це й дало результат.

– Взагалі тяжко було адаптуватися в молодіжному складі?

– Та не дуже. Багатьох гравців я знаю. Всі знають, як я можу зіграти, що можна мені «пасік» жорсткіше віддати, завдяки швидкості наздожену. Знають, як можу загострити гру. Звісно ж, намагався на полі підказати молодшим партнерам.

– Свою гру як оціниш?

– Я, можливо, грав не 100 % своїх можливостей. Напевно, десь трохи не вистачало мотивації, щоб грати не у вищій лізі, а у першості молодіжних складів. Та коли бачив, з яким настроєм діють інші партнери, заводився і сам. Зрештою, думаю, зіграв нормально.

– Як вважаєш, багато у молодіжній команді гравців, готових виступати у вищій лізі чи близьких до цього?

– Думаю, Гурський, Бідловський. Той же Голодюк, Фурта – їх вже і так підтягують до основи.

– Якими бачиш причини того, що тебе перевели до молодіжного складу?

– Мабуть, десь почав не так ефективно працювати на тренуваннях. Здав, чи що? Зрештою, тренеру видніше. Ну що ж, тепер треба працювати й доводити, що вартую основної команди. Ось, здається, у матчі молодіжних складів непогано відіграв – ще й гол забив. Від чого залежатиме моє повернення? Мені казали, що переглядатимуть мою гру у матчі проти «Зорі». Подивимося, яке рішення приймуть тренери. Та у будь-якому випадку, я готовий доводити свою профпридатність й надалі.