Наш наступний суперник. Ворскла Полтава
У Полтаві ностальгія за другою половиною 90-х усе більше переростає в реальні надії на повторення «золотих» часів. У 1997 році «Ворскла» стала бронзовим призером чемпіонату України, того ж року грала Кубку УЄФА. Ще один досвід виступів полтавчан у цьому турнірі датується 1999 роком. І ось цього сезону «Ворскла» несподівано знову серед когорти команд, що змагаються за медалі (ну, чи місця одразу поруч з ними – що теж непогано і єврокубково перспективно).
– З приходом Павлова у колективі все змінилося на краще, – після перших успіхів команди на початку сезону говорив захисник Саша Джурічіч. – По-перше, у нас пропав менталітет аутсайдера. Куди дівся, не знаю, але зараз мислимо зовсім по-іншому. У команди налагодилася дисципліна.
Саме з персоною головного тренера Миколи Павлова в першу чергу і пов’язують успіхи «Ворскли», адже фурорів на трансферному ринку полтавчани останнім часом не робили. Компетенція Павлова, якого свого часу дискваліфікували на кілька років за «неправильні» вислови на адресу арбітрів, сумнівів не викликає. Один з найдосвідченіших фахівців України, переможець (1995 р.) та призер внутрішніх чемпіонатів – це все про тренера Павлова. Наставник очолював такі клуби, як київське «Динамо» (з ним і ставав чемпіоном), дніпропетровське «Дніпро», тренував також збірну України (щоправда, на цьому почесному містку провів лише три матчі).
Окрім того, що Павлов зумів налагодити тактично дії «Ворскли», він ще й зарядив на успіх команду емоційно. Зрештою, по-іншому могло бути лише, якби у «Ворсклі» грали геть збайдужілі до футболу гравці. Те, як метушиться перед тренерською лавою Павлов під час матчу, як стрибає, радіючи успіхам, переживає через невдачі… Усе це заведе будь-яку команду.
Успіхи й перебування у верхній частинці турнірної таблиці «Ворскли» наразі без обмовок на кшталт: «От зіграють вони із сильними суперниками, тоді побачимо, що це за команда». Полтавці у третьому турі на власному полі зіграли внічию з «Динамо», а уже через два тижні також у себе вдома здолали донецький «Шахтар». Чим не показник сили команди?
Зважаючи на вдалі результати, полтавчани мають стабільний склад – Павлов вдається до його перетасувань. Головна ударна сила «Ворскли» – атакувальний півзахисник Сергій Кравченко. Він же її ахіллесова п’ята. Наразі це двигун команди, Кравченко веде гру і в першу чергу від його дій залежить результат «Ворскли». Та ефективною грою Сергій тішитиме керівництво і вболівальників полтавського клубу ще не довго. Уже взимку Кравченко перейде в київське «Динамо». Зрозуміло, що ця втрата на команді позначиться негативно, питання лише – наскільки? Зрештою, це чекає «Ворсклу» у майбутньому, а на даний час Кравченко у складі і, швидше за все, вийде на поле в матчі проти «Карпат».