4-3-3 чи 4-5-1? Запитаємо у головного тренера

Молодий та енергійний тренер «Карпат» вільний від тренувань час проводить у кабінеті науково-методичної групи. Відпочивати йому ніколи – з командою потрібно дуже багато працювати. Але й для читачів тижневика час теж потрібно знайти. Тож на лавці під яблунею ми спробували познайомитися з новим тренером «Карпат». Про риси характеру та цікаві моменти з життя Олег Георгійович розповів у журналі «КарпатиМанія». На клубній базі тижневик спробував заглибитися у життя команди. З точки зору головного тренера.

«Команда – живий організм»

– За якою схемою зараз грають «Карпати»: 4-5-1 чи 4-3-3?

– Схема змінюється як у відборі, так і в атаці. Є схема, яка називається 4-3-3. Під час відбору м’яча у суперника вона змінюється на 4-5-1. Результат матчу базується на тому, як гравець працює у відборі і в атаці. На даний момент ми ще не досягли досконалості у грі в атаці.

– Чи були матчі, коли команда була близькою до ідеалу гри за такою схемою?

– Так. Це було на зборах в Угорщині, коли на хлопців не тиснув результат, коли ми знайомилися. «Карпати» непогано грали, проводили яскраві атаки. Деякі ігри виграли, деякі зіграли внічию, але команда виглядала чудово.

– То причина відсутності яскравої гри сьогодні в тому, що на хлопців тисне результат? Вони психологічно не стійкі?

– Так. Нестійкі у тому, щоб робити результат, незважаючи на нову схему. Ми постійно з ними працюємо, щоб вони згадали свої кращі якості. Якщо в Худоб’яка є задатки дриблінгу та хорошого пасу – то йому потрібно це робити. Все інше він уже робить. Так само як і Фещук, Кобін та інші. Сьогодні вони ще недостатньо психологічно готові.

– Є ще одна проблема. Нині в «Карпат» лише два «чисті» нападники – Фещук і Зеньов. Причому ви жодного разу не дали можливості цим гравцям зіграти на полі одночасно. Чому?

– Власне тому, що у нас мало форвардів і вони не витримують функціонально всю гру. Ви ж самі бачите. Тому доводиться їх розділяти.

– А на заміну когось випустити у пару до партнера?

– Звичайно, це можна і потрібно робити. І це обов’язково буде. Для початку нам треба відпрацювати механізм командного взаєморозуміння. Щоб команда почувалася впевненою у відборі м’яча. Коли ми навчимося забирати – буде простіше атакувати. Зараз хлопці досить організовано працюють у відборі. Щодо атаки – намагатимемося її підсилити, можливо, буде змінюватися схема. Ми бачимо недоліки і працюємо над ними. Я не прихильник того, щоб змінити усе в один момент. Я сам був гравцем і знаю тренерів, які працювали в одному ключі, а потім вирішили все змінити, думаючи, що буде краще. А краще не було. Коли різко йде зміна гри, позитивно на команду це не впливає. Команда – це живий організм. Від кожного може йти реакція, яка перетвориться на ланцюгову. Щось упустиш – відразу впливає на колектив.

– Зараз досить надійною виглядає пара центральних захисників Петрівський – Мілошевіч. Причому до цього сезону вони ніколи разом не грали…

– Просто це робота. У нас є недоліки власне й у цій парі. Але тішить, що вони знаходять задоволення у своїй грі. Вони можуть грати ще краще. Минуло лише шість ігор. От після сезону можна буде про щось говорити докладніше. Можуть грати краще і Бідловський, і Федорів. Володя Федорів дуже обдарований гравець. Він сильний в єдиноборствах, має добру швидкість і бійцівські якості. Індивідуальна підготовка – це одна з головних прерогатив розвитку гравця. Йому потрібно багато над собою працювати, що він і робить, але одним неточним пасом може все перекреслити.

– Так, як у Кривому Розі, коли він кинувся на гравця, який віддав пас на вільного партнера, і «Карпати» пропустили?

– Це і є робота над своєю позицією, гра один в один. Не можна було кидатися, а потрібно було забирати м’яча. Але таких помилок допускаються усі гравці.

«Ціную бажання та самопожертву»

– Поясніть переміщення Сергія Пшеничних, який усе життя в «Карпатах» грав лівого захисника, рідше – лівого півзахисника. Чому ви вирішили його ставити в центр поля?

– Є у нас набір гравців. Тренер моделює їх на різних позиціях. На тренуваннях Сергій грав зліва, але зараз він непогано влився на місце центрального хавбека. Наш капітан агресивний, добре грає у відборі, робить чудові передачі, гарно працює з м’ячем. Він серйозний хлопець, який віддається на полі повністю. Центральні хавбеки повинні володіти цими якостями. Багато хто думає, що в центральній зоні мають грати футболісти, які красиво працюють з м’ячем, а не приділяти увагу відбору. Це помилка.

– «Карпати» підписали братів Тарасенків. У Львові про них практично нічого не відомо…

– Євгена (старшого брата. – Авт.) ми передивлялися у матчах за черкаське «Дніпро». Дуже хороший гравець, на наш погляд. Ми дивилися не один матч. Він непогано грає головою, працює обома ногами. Тому це придбання хороше. Я думаю, він складе конкуренцію тій парі, про яку ми говорили вище. Його брат Олег теж центральний захисник. Володіє такими ж якостями, як і Євген, але ще дуже молодий. Усе інше залежить він нього самого.

– Андрій Гурський був капітаном дублю. Коли ви його взяли до першої команди, він втратив ігрову практику. Хлопець не грає ані за дубль, ані за першу команду. Тепер ви сказали, що забираєте до першої команди Юрія Фурту…

– Цей перехід із дублю не є простим для гравця. В першу команду переходять кращі гравці, які здатні робити результат. Отут вони потрапляють у перехідну зону між першою і другою командою. І їм потрібно завоювати місце уже в основі. На тренуваннях у першу чергу. Є дуже багато прикладів, коли тренер ставить дублера і після кількох матчів про нього вже усі забувають. Він припиняє над собою працювати, але запитує, чому я не граю в основі. Цей перехід має бути плавним.

– Андрій сам розуміє, чому він зараз не грає за жодну команду?

– Думаю, так. Ми з ним спілкувалися. У нього зараз дуже хороший настрій, він з нами тренується, підписав контракт. Я дивлюся на нього вже не як на молодого і перспективного, а як на гравця, який може робити результат. Щодо Фурти – хороший хлопець. Мені подобається його ставлення до футболу і він хоче грати в «Карпатах». Таке бажання і самопожертва – дуже добре. Якщо така якість є в гравця, я його цінуватиму. Це веде до прогресу.

«В основу гравець має прийти готовим»

– Важко працювати в «Карпатах»?

– Не можу так сказати. Аналізую все, що відбувається, і доходжу висновку, що не важко. Кожен працівник клубу і кожен гравець горять бажанням досягти результату. Я відчуваю допомогу в різних аспектах.

– Ви говорили про програму розвитку клубу. Можете розповісти про її основні акценти?

– Вона націлена на те, щоб зробити з клубу піраміду, яка опиратиметься на юнацький футбол. Гравець має прийти в команду підготовленим для усіх вимог сьогоднішнього футболу і робити результат.

– Скільки часу ви її готували?

– Ідею цю я носив десь півтора року. Деякі моменти з неї мені вдалося реалізувати в «Шерифі». Тепер трохи коректую. Система підготовки відходить від потреб головної команди. У цій програмі вимоги записані чітко. Це і набір спеціалістів з аеробіки, акробатики, фітнесу, будівництва футбольних полів тощо.

Ростислав Ящишин, тижневик “Карпати”