Домчак: “Пенальті – це емоційна битва”
Післяматчевий коментар воротаря “левів”.
– Четвертий поспіль відбитий пенальті. Які в тебе відчуття після такого перфоменсу?
– Емоції могли бути кращими, якби ви виграли. Я роблю свою роботу і дуже радий, що так виходить – виходить усе, як я хочу.
– Сьогодні по ту сторону поля був воротар, у якого 6 поспіль відбитих пенальті. Чи хочеш ти перевершити цей показник?
– Ми говорили після гри, сміялися. Я на це не звертаю увагу, я роблю свою роботу. Якщо вдасться – це буде дуже супер.
– Про що ви говорили? Бачила, ви футболками обмінялися.
– Футболками обмінялися на пам’ять, а говорили там ще наші тренери воротарів, і ми там трошечки так посміялися й обмінялися футболками – і все, розійшлися.
– Перед тим, як пробивався цей пенальті, ти спершу підбіг до тренера воротарів і потім вдруге, коли вже побачив, що Микитишин підходить до м’яча. Другий раз, я так розумію, запитував, куди битиме?
– Я відчував, що він туди битиме. А те, про що ми говорили – це таке, це залишиться між нами.
– Але запитував, радився десь?
– Не знаю.
– Твоя серія, четвертий поспіль відбитий пенальті – як думаєш, воно десь впливає на того, хто пробиватиме пенальті?
– Я не знаю, я не задумуюся про це. Я вже скільки разів повторюю, що 11-метровий – це емоційна битва. Хто кого переможе, той і вийде переможцем у такій короткій битві. Я дуже радий і дякую всім, що підтримують і що вдається робити свою роботу.
– Коли ультрас «Карпат» скандують: «Домчак! Домчак!» – чи чуєш ти це?
– Ні, я не чую, адже коли ти сфокусований на грі, ти якось не відчуваєш, що кричать. Але мені батьки говорять і потім показують на відео. Це досить зворушливо, адже фанати неймовірні, і їхня підтримка – це дорого коштує.
– Зараз з’являються чутки про те, що тобою цікавляться різні клуби з Європи. Чи читаєш ти це все? Наскільки воно на тебе впливає, чи заважає сфокусуватися на грі?
– Я не читаю, хай пишуть. Коли вже буде якась конкретика – тоді вже. А таке хай пишуть. Писати можуть багато що, але толку мало.
