Полегенько: “Ніде не бачив такої підтримки, як в “Карпат”
Захисник “зелено-білих” в інтерв’ю Tribuna.com розповів про старт сезону, керівництво клубу, гравців Руху в команді та ким себе бачить в майбутньому.
«Такий президент – це мрія для футбольної команди»
– На початку липня ви продовжили контракт з «Карпатами». Можете поділитися своїми емоціями?
– Я дуже радий, що продовжив контракт саме з «Карпатами», адже відчуваю себе тут щасливою людиною і потрібним. А це дуже важливо. У побуті і на футбольному полі я щаслива людина. В цьому мені допомагають «Карпати», тому я дуже радий тут залишитись. Сподіваюсь, далі буде так само.
– В одному з інтерв’ю ви сказали, що вам завжди хотілося грати в команді, де є цікавий проєкт. «Карпати» – саме такий клуб?
– Так, я пам’ятаю це і повністю погоджуюсь зі своїми словами. Я завжди хотів потрапити в такий клуб. «Карпати» – це саме футбольний клуб. Тут є своя структура і бачення. Вони знають, куди рухаються, в них є все для цього. Клуб повністю виконує свої зобов’язання і все робить для футболістів та персоналу.
Тому я дуже радий, що потрапив у таку команду і можу бачити, як цей клуб розвивається і стає на ноги. Я щасливий бути причетним до цього і бачити, як клуб стає кращим.
– Володимир Матківський не публічний і не дає інтерв’ю. Як часто команда бачить президента?
– Ми бачимо його досить нечасто, але повірте мені, що такий президент – це мрія для футбольної команди. Я почув таку класну цитату – і вона мені сподобалась. Багато чого не знаю, але можу бачити те, що відбувається на поверхні. І він робить дуже багато всього для команди. Всі наші вимоги, якісь там речі, деталі, все це робиться.
Як на мене, у клубі має бути правильно вибудована структура. Кожен займається своїми обов’язками. Мені здається, що у «Карпатах» в цьому плані існує баланс.
– Минулого літа «Карпати» оголосили про призначення Русола генеральним директором. Як він взаємодіє з командою?
– Можу сказати, що те, що відбувається в «Карпатах» – це велика його заслуга, бо він робить дуже велику роботу, яку футболісти чи хтось інший можуть просто не помічати.
Коли було продовження контракту, то ми часто взаємодіяли. Взагалі в нього багато роботи в офісі. Але щонайменше раз на тиждень він 100% приїжджає на тренувальну базу, дивиться наше тренування, спілкується з тренерським штабом, якщо потрібно – з футболістами.
– У Львові зароджувалося класне дербі з «Рухом». Як сприйняли новини про співпрацю з командою і як потім прийняли хлопців з «Руху»?
– У футболістів є професійні контракти і вони повинні бути професіоналами. До того кажу, що хлопці з «Руху» прийшли, і ми всіх приймаємо добре, хто б там не був – умовно аргентинці, хлопці з «Руха» чи ще хтось. Ми ж всі люди в першу чергу, потім вже футболісти. Тому нормальне ставлення до всіх. Всі ми – одна єдина частина футбольного клубу зараз.
– А матчі з «Рухом» сприймаються по-іншому? Чи за будь-якого суперника дають лише три очки?
– Класна фраза була у нашого головного тренера. Він сказав, що український футбол втратив жагу дербі. І дуже класно, що це знову відбулося. Сподіваюсь, далі буде такий самий ажіотаж на наших матчах. Дербі є дербі. Але ви праві – за кожен матч дають три очки.
«Після «Динамо» підходять до мене вболівальники і кажуть: «Ну, як так можна програти киянам 0:2?»
– У минулому сезоні команда фінішувала шостою, хоча до останнього туру боролася за єврокубки. Як ви сприйняли підсумкове місце?
– Всім не подобаються поразки, а ще й такі болючі, коли є можливість зайняти четверте місце, а тебе відкидують на шосте. Це болісно. Але тут важливо розуміти, до чого ми йдемо і який клуб будується. Тобто ми хочемо бути, як нам постійно каже головний тренер, ментально сильними.
Це сталося. Ми повинні це прийняти, йти далі, бути сильними і зробити правильні висновки. В новому сезоні чи в найближчій перспективі займати кращі і вищі місця. Але ця поразка була досить болісна.
– Проєктували на себе, що це «Карпати» фінішували четвертими і грають зараз у Лізі Конференцій?
– Якщо чесно, то не чув про такі розмови в команді. Скажу про себе. Умовно, я не орієнтувався б на андоррську команду. Хто б там не попався, то це все одно класний досвід. І нам було би цікаво випробувати себе на рівні будь-якої команди, неважливо вона з Андорри чи з Німеччини. Я так на це дивлюся.
– Робота Лупашка і гра «Карпат» багатьох зачарувала. Як вам було працювати з цим тренером і як загалом оціните сезон?
– Приємно чути, що вас зачарувала наша гра. І це потрапляння в точку, бо, мені здається, ми до цього йдемо. І це класно, що люди це навчилися цінувати і бачити такі моменти та деталі.
І важливий момент, що ви мені розповіли за нашого головного тренера Лупашка, як він після поразки від «Шахтаря» дав інтерв’ю. Оце важливий момент, який я хотів би підкреслити. Він своїм прикладом показав, яку ментальність хоче будувати. Окей, ми програли, але ми йдемо далі і ми будемо сильними. І це класно. Для мене це топовий показник, яку ментальність він хоче бачити у гравців. І він сам показує цю ментальність всім навколо.
Що стосується нашої гри, то мені вона також подобається. Мені подобається, що ми хочемо грати з позиції сили. Розкажу такий досить класний момент, який відбувся нещодавно на зборах. Ми граємо з «Лестером» і на установці головний тренер питає у хлопців: «Скажіть, будь ласка, що зараз головніше?»
Відповідь була така, що, неважливо з ким ми граємо, ми будемо грати з позиції сили. Така ментальність, повірте, передається гравцям. А ще в нас підібрана досить класна команда і персонал.
– У вас справді були цікаві суперники на зборах, такі як «Лестер». Як пройшла підготовка до сезону?
– Всі чомусь орієнтуються на «Лестер». Це класно, але я хотів би сказати, що інші команди також були досить серйозного рівня. «Дьор» грає у кваліфікації Ліги Конференцій. «Шарджа» – команда, яка виграла азійський аналог нашої Ліги Європи. «Вольфсбергер» – володар Кубка Австрії. Вважаю, що австрійський чемпіонат досить сильний.
Радий, що клуб і наші керівники змогли домовитись з такими класними суперниками. Ми могли зіграти і відчути свій рівень. І я вам скажу, що ми, м’яко кажучи, не слабші. А також можемо грати з позиції сили з такими командами.
– «Карпати» починають чемпіонат матчами проти «Полісся» та «Шахтаря». Як вам такий календар?
– За кар’єру в мене завжди він якось починається тяжко. Тому не можу сказати, що десь він був легше чи складніше. От зараз, мені здається, чемпіонат буде досить збалансований. Тому якби умовно нам потрапив би хтось інший, я б не міг сказати: «О, це легкий старт».
– Минулого сезону була на вашому матчі з «Шахтарем». Атмосфера на стадіоні «Україна» топова. І було помітно, що вболівальники прийшли саме на «Карпати», а не на суперника. Як вам грати з такою підтримкою?
– Зараз в мене просто аж мурашки пішли, що я дотичний до всього цього і можу це бачити. Бо те, що тут відбувається, то я такого ніде не бачив при всій повазі до всіх інших. Просто я відчуваю цей вайб. Не знаю, як це пояснити словами. Тут якась своя енергія у вболівальників і своя атмосфера. І це настільки круто.
Пам’ятаю матч з «Олександрією» наприкінці сезону і як було кайфово. Такого на стадіонах давно не було. І така підтримка допомагає командам. Суперникам, напевно, ні, але нам точно допомагає.
Ви правильно підмітили, що в матчі «Карпати» – «Шахтар» вболівальники йдуть не на «Шахтар», а на «Карпати», бо вони всією душею пронизані цим клубом. Класно, що ви це помітили, бо так воно і є. Це я можу підтвердити.
І ще вони дуже цікаві. Був момент, коли ми зіграли з «Динамо» вже у другому колі. Це був перший тур після зимової паузи. Ми програли 0:2. Команда повернулася з Києва до Львова. До речі, зараз переді мною їде машина і на лобовому склі висить така футболочка «Карпат».
Так, ось. Я живу в домі, де люди знають, що я футболіст. Ми часто спілкуємось. Вони також вболівальники «Карпат». Після «Динамо» підходять до мене і кажуть: «Ну, як так можна програти киянам 0:2? Ну як?» Ось такі в нас вболівальники. Я це сприймаю з кайфом. Ми вже настільки залізли у голову людям, що вони сприймають нас як таку силу, що запитують, як можна програти «Динамо» Київ 0:2. Це класно – отримувати такі фідбеки і бачити, як тут люди люблять футбол.
«З Лупашком я грав у двох командах»
– З Лупашком ви грали разом в «Інгульці». Як це було?
– Я грав з ним у двох командах. Спочатку у кропивницькій «Зірці», де ми провели умовно рік разом. А потім зустрілися з ним вже в «Інгульці». Він тоді відновився після травми і почав грати.
Потім ми полетіли на збори до Туреччини – і почалася повномасштабна війна. Тому я застав ще його перші кроки тренерської роботи. У нас хороші і професійні відносини. Він мені дуже допомагає по життю і я ціную те, що він робить.
– Зараз в українському футболі все більше молодих тренерів. У «Карпатах» ви попрацювали з досвідченим Мироном Маркевичем. Які враження залишились від роботи з ним?
– У мене з ним досить хороші відносини. Єдине, що ми не виграли Першу лігу. Це погано, але період був хороший. Я радий, що вдалося з ним попрацювати. Плюс в нього ж помічником був його син. Він також мав свій вплив на команду, тому досить класно було отримати цей досвід і побачити, як це працює.
«Навчаюсь на спортивному менеджменті»
– Правда, що у вас дві вищі освіти?
– Одна магістратура, а інша – бакалаврат. Не знаю, чи це можна вважати, як дві вищі освіти. Одна економічна, а інша спортивна. Я в школі досить непогано навчався і думаю, що потрібно себе розвивати у всіх галузях. У мене взагалі якось так сталося, що люблю навчатися і дізнаватися щось нове. Для мене це кайф.
Тому вирішив, що буду постійно чомусь навчатися. І зараз навчаюсь на спортивному менеджменті. Хочу у цій сфері дізнатися щось нове для себе. Якщо говорити про тренерство, то маю ліцензію і далі буду її підвищувати. В мене ще англійська.
– Ким себе бачите після футболу?
– У мене немає точної відповіді. Мені подобається декілька сфер і я хотів би спробувати відчути, де буду це робити прям з любов’ю та ентузіазмом. Зараз мені цікавий менеджмент. От мені прям це цікаво. Думаю, в мене є своє бачення. Подивимось, чи зможу це розвинути, але хотілося б спробувати. Можливо, буду тренером, спортивним директором чи експертом на телебаченні. Ще точно не знаю.
