Динамо – Карпати 4-0

Динамо: Богуш, Бетао, Гіоане, Вукоєвіч, Алієв, Бангура, Єременко, Діакате, Міхалик (к), Мілевський, Ель Каддурі.
Запасні: Шовковський, Шацьких, Чернат, Романчук, Несмачний, Зозуля, Ярмоленко.
Головний тренер: Юрій Сьомін

Карпати: Романенко, Худоб”як, Годвін, Мілошевіч, Гурулі, Зеньов, Ощипко, Кожанов, Кузнецов, Пшеничних (к), Кобін.
Запасні: Когут, Фещук, Петрівський, Бідловський, Кополовець, Ткачук, Сагайдак.
Головний тренер: Олег Кононов

Голи:
Мілевський, 18, Бангура, 25, Алієв, 45 (пен), Бангура, 53
Попередження: Мілевський, 90

Головний тренер «Динамо» Юрій Сьомін, незважаючи на щільний графік матчів своєї команди, яка веде боротьбу на трьох фронтах, до поєдинку з «Карпатами» поставився з усією серйозністю і визначив практично стовідсотково основний склад. Натомість у керманича карпатівців Олега Кононова виникли певні кадрові проблеми в обороні. Тож лінія захисту виглядала дещо незвично: Мілошевіч і Пшеничних – в центрі, а Ощипко та Кобін – відповідно зліва і справа. На жаль, зі своїми прямими обов’язками «зелено-білий» захист не впорався, найкращим свідченням чого є чотири м’ячі, пропущених нашою командою. І все ж не можна назвати звітний поєдинок для нашої команди провальним.

Вже перші хвилини засвідчили, що «Карпати» не мають наміру банально відсиджуватися в обороні, сподіваючись протримати в недоторканості власні ворота упродовж 90 хвилин. Гості одразу дали зрозуміти, що шукатимуть щастя біля воріт господарів. І вже в дебюті зустрічі підопічні Кононова могли відкрити рахунок, однак зробити цього їм не вдалося. На відміну від львів’ян, кияни свої шанси не марнували. Вже на 18-ій хвилині після обрізки Зеньова, стрімка контратака динамівців лівим флангом за участю Михалика та Бангури закінчилася діагональним прострілом останнього на Мілевського і форвард з меж карного майданчика не залишив Романенку жодних шансів на порятунок – 1:0.

«Карпати», розігравши м’яч з центру поля, тут же могли відновити рівновагу. Це Кожанов стрімко увірвався правим флангом в карний майданчик динамівців і потужно пробив по центру. Однак удар хавбека нашої команди Богуш зумів відбити, а Кузнецов, який першим був на добиванні, зіграв трохи незграбно і м’яч пройшов поряд зі стійкою.

А ще за сім хвилин рахунок став 2:0. Другий гол «Динамо» був дещо нелогічним і випадковим. Алієв подав кутовий, захисники вибили м’яч. Однак бальон потрапив прямо на Бангуру і темношкірий легіонер господарів не став нічого придумувати, а з гострого кута потужно пробив прямо по центру воріт. В принципі такий удар Романенко повинен був брати. Але наш кіпер не зміг вчасно зреагувати на нього через центрального захисника «Динамо» Діакате, який опинився на шляху м’яча, і той рикошетом від ніг воротаря опинився в сітці – 2:0. І знову «Карпати», пропустивши гол в свої ворота, мали чудову нагоду забити. Однак і цього разу, в ситуації, коли Богуш вже не міг нічого зробити, удари спочатку Кожанова, а за мить Кузнєцова, заблокували відповідно Михалик та Діакате.

Мав кілька чудових шансів для взяття воріт суперника і Зеньов, однак естонському легіонеру «Карпат» кожен раз чогось бракувало: то удар в нього не вийде, то м’яч приборкати не зможе, то не вистачить якоїсь миті для нанесення результативного удару. Одним словом Сергій вже вкотре не зміг виправдати покладені на нього функції голеадора.

«Карпати» за рахунку 0:2 не опустили рук і до свистка на перерву продовжували атакувати ворота суперника. Однак як це часто трапляється в футболі, не реалізувавши кілька моментів, вони пропустили ще один м’яч в свої ворота. Щоправда в цьому епізоді не обійшлося без певної симпатії арбітра матчу одесита Віктор Шевцова до гранда вітчизняного футболу. На останній хвилині першого тайму Ощипко у власному карному майданчику в підкаті намагався зупинити прохід Алієва, однак м’яч абсолютно випадково влучив у його руку і суддя без жодних вагань вказав на точку. Формально арбітр мав право це зробити. Але чомусь в той момент одразу виникло запитання: чому в аналогічній ситуації наприкінці матчу минулого туру, коли «Карпати» приймали запорізький «Металург», суддя Олег Зубарєв не призначив пенальті у ворота гостей? Висновок напрошується сам собою – в українському футболі й надалі діють подвійні стандарти суддівства. Одна справа, коли грають гранди, і зовсім інша, коли хтось інший. Виконуючи вирок арбітра, Алієв не залишив Романенкові жодних шансів. Тож на перерву команди пішли за рахунку 3:0 на користь «Динамо», що абсолютно не відповідало тому, що відбувалося на полі стадіону «Динамо».

По перерві гра видалася не такою видовищною. Та воно й не дивно. «Динамо», на яке в середу чекає чи не вирішальний поєдинок групового етапу Ліги чемпіонів проти «Порто», намагалося без надзусиль довести справу до перемоги, а «Карпати» не надто вірили в можливість врятувати принаймні очко. Однак потрібно віддати належне гостям, які намагалися забити гол престижу. Особливо активними в складі «зелено-білих» були Гурулі, Кузнєцов та Кожанов. Однак Богуш в черговий раз таки залишив поле сухим. А от Романенкові довелося ще раз виконати неприємну місію – дістати м’яча з сітки власних воріт. Сталося це на 53-ій хвилині, коли Бангура, одержавши передачу на лінії карного майданчика «Карпат», прокинув м’яч на ударну позицію і технічно поклав його у правий нижній кут наших воріт – 4:0.

Саме такий рахунок, 4:0, і зафіксував фінальний свисток Віктора Швецова. Тож як і рік тому «Карпати» поступилися в Києві «Динамо» з різницею в чотири м’ячі. Однак, відверто кажучи, за цю поразку, як і рік тому, коли було 3:7, не стидно. Адже підопічні Олега Кононова упродовж всіх 90 хвилин намагалися грати в футбол, а не заважати це робити помітно сильнішому супернику. Тому хочеться вірити, що в найближчих трьох поєдинках у Львові проти «Арсеналу, ФК «Львів» та донецького «Металурга», наші хлопці зуміють по-перше виправити помилки в захисті, а по-друге, як і в нещодавньому матчі з «Таврією», знову почнуть доводити до логічного завершення свої атаки.