Фото - ФК "Карпати"
Молодий півзахисник «зелено-білих» один із тих, хто пройшов усі рівні підготовки карпатівської школи. Зараз, вихованець «левів» є гравцем основного складу і вже встиг забити дебютний гол за львів’ян, у ворота київського «Динамо». Про свої нефутбольні мрії у відвертому та щирому інтерв’ю Тарас Завійський розповів Інформаційному центру ФК «Карпати».

«КРИТИЧНО ДО СЕБЕ СТАВЛЮСЬ»

Тобі вдалося по-справжньому відпочити?
– Відпустка минула у Львові, якраз була сесія, паралельно навчаюсь в Комерційній академії, спеціальність «Фінанси і кредит». На Різдво, разом із сім’єю їздили до бабусі в село – це наша родинна традиція.

Фінанси і кредит? То замість футболіста ти міг би стати банкіром?
– Чесно кажучи, це була ідея батьків, більше з ініціативи мого тата, яка мені сподобалась і, яку підтримав. Думаю, ці знання ніколи не завадять.

Як твій батько відноситься до твоєї теперішньої професії?
– Тато дуже хотів, щоб я став футболістом. У дитинстві випробував на собі і гімнастику, і карате, аж потім вже пішов у футбол. Після свого першого турніру мене визнали найкращим гравцем, саме після цього й заручився неабиякою підтримкою батька. Пізніше, пішов у «Карпати», ну а далі ви вже знаєте (сміється).

Чи цікаво тобі, що про тебе говорять оточуючі?
– Не буду брехати, цікаво. Часто читаю, що про мене пишуть. Я така людина, котра все пропускає через себе, тому якщо бачу якісь неприємні речі, то деколи від цього буває трохи не по собі.

У професії футболіста на свою адресу можна дійсно багато чого почути. Як відносишся до критики?
– Дивлячись від кого саме. Якщо ця людина не розуміє і не знає мого становища, але розповідає, що маю робити – на такі речі я не реагую, для мене це, навпаки, дико. Критику від тренера сприймаю добре, адже знаю, що він він професіонал своєї справи і хоче навчити мене тільки хорошого. Завжди думаю, що зробив не так і чи міг зробити по-іншому. До себе ставлюсь доволі критично, після невдалих ігор постійно передивляюсь матч у записі, працюю над помилками. На такий випадок біля мого будинку є стадіон «Сокіл», тож беру м’яча і на поле бігати. Для мене це своєрідне зняття стресу.

Для молодих гравців важливе постійне спілкування зі своїм наставником. Наскільки часто ти спілкуєшся з Олегом Дулубом тет-а-тет?
– Чесно кажучи, люблю говорити з тренером. Не знаючи чогось завжди намагаюсь запитати. Прекрасно розумію, що я молодий і не маю стільки досвіду як мої партнери, тому у моєму віці спілкування з тренером необхідна частина підготовки. Можемо обговорити з ним будь-які питання, все завжди щиро і відкрито.

Хто з команди твій найближчий друг?
– Андрій Маркович. Спілкуюсь з ним ще з часів, коли разом грали за команду U-19. Він мій найближчий друг, завжди разом. Говорячи загалом про команду, то зі всіма добре спілкуємось, але ближче, ніж Марковича немає.

«НЕ РОБЛЮ БЕЗГЛУЗДИХ ПОКУПОК»

Чи вважаєш ти себе амбіційною людиною?
– Скажу коротко – дуже. Завжди хочу кращого, ніколи не зупиняюсь на досягнутому.

Знаєш скільки коштуєш на популярному сайті Transfermarkt?
– Конкретно на даний час не знаю. Раніше, заходив, дивився, але то було мабуть ще коли тільки дебютував за «Карпати». Деякий час був травмований, тому сенсу туди заходити поки що не бачу.

Пам’ятаєш свою першу зарплатню? Скільки це було і на що витратив?
– Свої перші гроші отримав десь у 8-му класі. Якраз підписували контракт, я і ще декілька хлопців, котрі теж їздили у збірну. Було це близько 550 гривень. Що купив? Напевно відкладав на щось.

Зараз вона у тебе вже збільшилась, як і твої потреби. Куди витрачаєш свою теперішню зарплату?
– На бензин (сміється).

Найбажаніша та найбезглуздіша покупка у твоєму житті...
– Люблю більше робити приємне комусь іншому, аніж собі. Допоміг батькам придбати авто – це мабуть найбільше, що купив. А щодо безглуздих покупок, то намагаюсь до цього ставитись обережно, не піддаватись емоціям, ходячи по магазинах.

Серед футболістів своєрідною обов’язкою покупкою є дорогий автомобіль. Розкажи про свою водійську мрію...
– Приглядаюсь зараз до Volkswagen Golf. Не люблю великих машин, подобаються маленькі авто. Та все одно не купляв би дуже дорогі машини. Розумію, що отримані гроші не тільки мої, намагаюсь більшу частину віддавати батькам.

Деякі футболісти говорять, що у їхній кар’єрі була не те, щоб зіркова хвороба, але дещо схоже. Що скажеш про себе?
– Я не та людина, щоб зі мною таке трапилось. Ставлюсь до себе самокритично, не зупиняюсь на досягнутому, тому з упевненістю можу сказати, що зі мною такого не було.

Як ти ставишся до нічних клубів та дискотек?
– Чесно сказати, за все своє життя був у клубі двічі: з дублем на банкеті та останній раз з основною командою та тренерами, теж на банкеті. Сам ніколи не ходжу, не люблю того, це не моє. Для мене краще піти десь спокійно посидіти з друзями, прогулятись з дівчиною чи навіть просто подивитись хороший фільм.

Ти відносишся до когорти домашніх людей, котрі віддають перевагу більше маминій їжі, а не ресторанній...
– Так, це про мене. Їду з тренування, то відразу телефоную їй, щоб зготувала чогось смачненького. Вона у мене майстер з приготування салатів, любить імпровізувати з інгредієнтами. Стосовно домашньої їжі... Особлива для мене страва – кутя. Завжди на Різдво її роблю сам, у нашій родині за кутю відповідаю саме я (сміється). Колись навіть пробував робити вареники, начебто виходило, але, не без маминої допомоги. Самостійно замісити тісто мені ще погано вдається.

«ВІДКРИВ БИ РЕСТОРАН ЗДОРОВОЇ ЇЖІ»

Назви три найголовніші для тебе характеристики у дівчині...
– Розум, погляди на життя та зовнішній вигляд, для мене він теж важливий.

Вже знайшов ту, яка відповідає твоїм характеристикам?
– Не люблю виносити своє особисте на загал, але, можу сказати, що не жаліюсь (сміється).

Твій перший поцілунок...
– Тільки мама у дитинстві цілувала (сміється). Пам’ятаю перший поцілунок з моєю дівчиною. Коли це було? 2,5 роки тому (сміється). Точно згадати на якому саме побаченні – це вже трохи важче. З упевненістю можу сказати, що не на першому.

Вже думав про майбутнє?
– Я так і живу, думаючи, що буде завтра. Скільки дітей хочу? Це теж вже знаю, поки що двох (сміється). Бажано хлопчика і дівчинку, не обов’язково, що вони займатимуться футболом. Хочу, аби спорт все ж був присутнім у їхньому житті, це необхідно для індивідуального розвитку. Жіночий футбол? Я до того серйозно не ставлюсь, вважаю, що це більше чоловіча справа. Забороняти не буду, але намагатимусь пояснити, що для жінки це незвично. Хочу, щоб мої діти гарно вчились, здобули освіту і обов’язково знали англійську мову.

Що ти вмієш так само добре робити як грати в футбол?
– Вмію добре плавати. Поза кар’єрою футболіста бачу себе бізнесменом. Можливо, відкрив би в майбутньому свій ресторан здорової їжі.

Як і для кожного футболіста, у рамках рубрики «НЕ про ФУТБОЛ», для Завійського було підготоване непросте випробування. Таким для нього став іспит на українські загадки. Півзахиснику «Карпат» запропонували відгадати популярні в народі загадки. Що з цього вийшло та чи зміг карпатівець успішно здати цей іспит дивимось у відео...



Джерело: http://fckarpaty.lviv.ua
Дата: 28.01.2017 | Інтерв'ю | Переглядiв: 342




Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...
Отличное строительство магазинов строительной компанией

Мiнi-чат


Опитування
Нові коментарі
Шановне Джерело: h...

В оренду треба здавати нехай грає, засидівся на лавці.

Thir133nth , так може Рух Винники ))))

"Веду переговори у Львові з одним з українських клубів. Назву розголошувати не буду ;-))

Учора випадково побачив його в символічній збірній найдорожчих гравців польської 1 ліги на "Трансфермаркті". А...

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 22
Гостей: 21
Користувачів: 1

spiker