FCKarpaty.Com.Ua - Сайт фанів і вболівальників Карпати

- Зараз я вже почуваюся нормально, але справи у мене були кепські, - каже Олег Голодюк. – Відразу після гри ми поїхали в лікарню. Лікар сказав, що у мене змістився кришталик. На певний час навіть зір у мене пропав. Медики наполегливо рекомендували мене госпіталізувати, однак вдалося їх переконати і усі краплі та таблетки я поніс додому. Але все-одно треба було перебувати в темряві, ще казали, щоб я пов’язку носив. І, ясна річ, жодного футболу.

- Коли ти відчув, що стало легше?

- Травму я отримав в четвер, а на вулицю вийшов лише в понеділок. Потім почав тренуватися за індивідуальним графіком, але вже зараз працюю в загальній групі і готуюся до гри.

- Пам’ятаєш, що відбулося у тому епізоді?

- Я передивлявся відео, але так нічого і не зрозумів. Швидше за все, суперник зачепив око пальцем. Коли до мене підбігли тренери, сказали, щоб я відкрив око. Але ж мені здавалося, що воно і так відкрите! Я приклав лід, ніби стало легше. Вийшов на поле, Тубіч дає передачу, а здається, що до мене летить не один м’яч, а три. Я вибив його подалі і попросив заміну, бо зрозумів, що в такому стані команді не допоможу.

- Де ти додивлявся гру?

- Після заміни я пішов до роздягалень, але нам з Ігорем Ощипком поставили стільці в кабінеті директора стадіону – тож поєдинок ми дивилися звідти. Коли нам забили гол, то, ясно, що ми були шоковані. Але коли «Карпати» зрівняли рахунок, то я забув про око, а Ощипко про коліно! Від щастя ми просто не знали куди дітися…

Джерело: http://www.fckarpaty.lviv.ua


Дата: 09.09.2010 | Переглядів: 130 | Рейтинг: 0.0/0