18.09.2019 Назарина: "Львів чимось схожий на Антверпен"
387
0
Фото - ФК "Карпати"

До минулої суботи в його активі був лише один матч в елітному українському дивізіоні. Навіть матчем це складно назвати – так, кілька хвилин. У травні 2017-го Дмитро Михайленко вже в компенсований час випустив 19-річного півзахисника Єгора Назарину у протистоянні кам’янської «Сталі» та «Дніпра».

Відтоді змінилося дуже багато. Назарина «спустився» в Другу лігу з «Дніпром», пограв два сезони в Бельгії, дебютував у молодіжній збірній України і кілька тижнів тому повернувся на Батьківщину. Нині йому 22, у нього зовсім інша ментальність і він голодний до перемог.

Єгоре, востаннє ти грав в УПЛ майже два з половиною роки тому. Які враження від поєдинку з «Ворсклою»?
– Я радий, що ми перемогли. Це був дебютний матч і для мене, і для нашого тренера. Це важлива перемога в кількох аспектах. І в плані турнірної боротьби, і в контексті психології. Моя гра? Не скажу, що сильно задоволений – є, над чим працювати і куди прагнути. Головне, що ми виграли – це на першому місці.

Ти взяв безпосередню участь в епізоді із забитим голом полтавців. Що відчуває футболіст, коли в дебютному матчі припускається такої помилки?
– Так сталося, що я не бачив м’яча, коли суперник виконував навіс. Він потрапив у мене і відскочив до гравця «Ворскли», який отримав ідеальну нагоду для удару. Було неприємно, втім, незважаючи на пропущений гол, всі ми вірили, що відіграємося. В перерві поспілкувалися з хлопцями, Роман Санжар нас підбадьорив. Тренер сказав, що у нас все вийде. Ми розуміли, що у випадку першого голу, зможемо забити і вдруге. На щастя, все так і сталося.

Одна з головних твоїх футбольних чеснот – вміння віддавати точні передачі партнерам практично на будь-яку відстань. Цей скілл є наслідком тривалих тренувань чи без долі таланту не обійшлося?
– Звичайно, що я працював над цим. Думаю, талант також має значення. Футболіст набуває певні навички і зростає в професійному плані впродовж кар’єри. Напевно, так само сталося і у ситуації з моїми передачами. Зрештою, вважаю, що вдосконалюватися ніколи не пізно.

Ще один твій козир – класне бачення поля. Це теж приходить з досвідом?
– На своєму шляху я зустрічав багатьох тренерів та партнерів, які допомагали мені підказками і порадами. Проте в цьому компоненті, мабуть, найбільш корисною і повчальною була робота в Академії київського «Динамо» у тренера Павла Кікотя. Він багато пояснював мені, у нас часто відбувалися розмови на цю тему. А ще ми неодноразово переглядали матчі і звертали увагу на важливі для кожного футболіста речі, в тому числі, і бачення поля.

Ти народився у Прилуках. Це місто для багатьох асоціюється з біатлоном, зокрема, з Валентиною Цербе, першою олімпійською медалісткою в історії України, та В’ячеславом Деркачем, ще одним відомим українським біатлоністом. У тебе інших варіантів, крім футболу, не було?
– Насправді Прилуки – це не лише біатлонне, а й футбольне місто. У нас є футбольна школа, а жителі Прилук цікавляться цим видом спорту. Я народився у футбольній сім’ї: мої дідусь та батько не грали не професійному рівні, хоча перспективи були. Я продовжив їхню справу і вже з 5-ти років ходив у футбольну секцію.

Коли ти отримав запрошення до Києва, рідні підтримали тебе?
– Так, хоча найважливішим було інше – я сам дуже хотів поїхати. Усвідомлював, що шанс потрапити в «Динамо» може з’явитися лише раз у житті. Тим більше, у такому віці та ще й з іншого міста. Батьки мене підтримали, проте мені було важко. Я їхав до столиці ще зовсім дитиною – мені виповнилося 11 з половиною років. Однак минув час, я освоївся. Вважаю, що цей випадок пішов мені на користь, я став більш самостійним.

Зовсім молодим ти потрапив у «Дніпро». Саме в складі цієї команди ти дебютував у Прем’єр-лізі.
– Про «Дніпро» у мене залишилися лише позитивні спогади. Дуже вдячний тренерам: Олександру Поклонському та Володимиру Геращенку. У нас був класний колектив – мені постійно підказували, ми розбирали наші матчі, я відчував, що отримую нові знання. Як футболіст, я зробив великий крок вперед саме у «Дніпрі».

З друголігового «Дніпра» ти отримуєш запрошення в Бельгію. Неймовірний стрибок вгору?
– Чесно кажучи, я взагалі не вагався, коли дізнався про варіант з «Антверпеном». У це важко повірити, але я з дитинства багато чув про це місто. Мій батько займався невеличким бізнесом і багато часу там провів, тому немало розповідав мені про Антверпен. І тут абсолютно випадково доля розпорядилася так, що я отримав можливість поїхати в це місто. З Другої української ліги в елітний бельгійський дивізіон – це великий крок назустріч мрії.

Життя в Бельгії згадуєш з приємністю?
– Спочатку було складно через мовний бар’єр. Загалом же мені все подобалося. Антверпен – одне з найкращих міст Бельгії. Мені подобалося там жити, я почував себе комфортно. До речі, Львів чимось схожий на Антверпен. Це теж старовинне європейське місто.

«Антверпен» можна назвати надзвичайно інтернаціональною командою, адже твоїми партнерами були ледве не два десятки представників інших країн. Проблем з комунікацією не виникало?
– Жодних проблем не було – майже всі розмовляли англійською. Інколи використовували французьку мову. Я англійською володію, з французькою трохи гірше. Повноцінно спілкуватися не можу, хоча все розумію і багато загальних фраз також добре знаю.

Одним з лідерів тієї команди був Дьємерсі Мбокані, колишній форвард «Динамо». У тебе був співрозмовник, з яким можна було поспілкуватися про Україну?
– Так, ми багато розмовляли про Україну. У Дьємерсі лише позитивні згадки про нашу країну і «Динамо». Здається, в Києві він провів чотири роки. Мбокані не раз казав мені, що любить нашу країну, а ще співав гімн України та українські пісні (посміхається).

Весь цей час у Бельгії ти працював з Ласло Болоні. У 2011-му цей наставник з грецьким ПАОКом не дозволив «Карпатам» пробитися у груповий турнір Ліги Європи. Які враження від роботи з румунським фахівцем?
– В принципі, у мене не було з ним жодних проблем. Болоні – хороший тренер. Він також досягнув багато у статусі гравця, коли зі «Стяуа» виграв Кубок чемпіонів. Як на мене, він непогано працює в «Антверпені». Хоча скажу відверто, що мені не до душі той футбол, який сповідує Болоні.

Не можу не запитати тебе про інтерв’ю, яке ти дав у квітні цього року. Ти сказав, що тобі нецікаво дивитися УПЛ і ти хочеш виступати лише за кордоном. Чому ти вирішив підписати контракт з «Карпатами»?
– Так, я справді дав таке інтерв’ю і сказав, що не хочу повертатися в Україну. На той момент у мене були пропозиції з Європи практично до останнього дня. Як тільки мій агент сказав про запрошення «Карпат», я з радістю його прийняв, адже вважаю, що у Львові хороша команда, тут є віддані вболівальники, це європейське місто і я маю чудовий шанс, щоб себе проявити. Я дуже радий, що опинився тут. Вважаю, що у нас все вдасться і ми досягнемо поставлених цілей. Не сумніваюся, що «Карпати» лише прогресуватимуть.
Джерело: http://fckarpaty.com
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Онлайн чат
Останні коментарі
mixael1960 коментує:
Карпати - Львів 2:1
mixael1960 коментує:
Тільки перемога Карпат в суботу Інше не приймається
Tipa_Kuzmich коментує:
Приємно, що у збірній футболісти, які виступали за львівські Карпати ! Грай і забивай , ще у Львові ...
KOG коментує:

"Робота клубу з вболівальниками", ...
Sharp коментує:
Перемога має бути, як мала бути в матчах з Колосом, СК-1, Інгульцем... але нажаль за перемогу в цьом...
12345 коментує:
Іван Желізко в чеській Карвіні . І до речі як отримати доступ до чату?
Fan3367 коментує:
+++
mixael1960 коментує:
У ЛЬВІВСЬКОМУ ДЕРБІ МАЄ БУТИ ПЕРЕМОГА КАРПАТ ІНШИЙ ВАРІАНТ НЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ І НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ.ЦЕ МАЄ ...
Mar6197 коментує:
Що показати? Ви вже все показали, пане Санжар. Не маю бажання дивитись цей матч...
Litvin коментує:
Рунiч, Рудюк?
Нi, талочка.....тьфу
mixael1960 коментує:
Час повинен вилікувати футболістів і керівництво команди,якщо вони розуміють що за ними стоїть армія...
12345 коментує:
А Мудрик Гірний
mixael1960 коментує:
Що робити вболівальникам,коли програш за прогашем Думаю ще трохи почекати,а якщо так далі буде то пі...
Sharp коментує:
Пан донецький фізручело,
Ти по справжньому заграв,
Все, що можна і не можна
На ...
wertik коментує:
Скільки ще тих останніх шансів має бути?тут питання навіть не у вміннях гравців,а у характері ,так з...
Зараз на сайті
Онлайн всього: 18
Гостей: 17
Користувачів: 1
Відвідувачі:Ungaro