17.01.2019 Налєпа: "Ніколи не забуду підтримку львівських вболівальників"
699
0
Налєпа
Відверте інтерв'ю Любомира Кузьмяка із Мацеєм Налєпою, польським екс-голкіпером Карпат минулого десятиліття.

Зовсім скоро кількість футболістів, які виступали у зелено-білій футболці Карпат, досягне позначки "500". Кожна епоха мала своїх героїв, значна частина яких була місцевими хлопцями. Проте винятків вистачало. Один з них – поляк Мацей Налєпа, який закохував у себе харизмою і безпосередністю.

Якщо на порожньому стадіоні "Україна" заплющити очі і добряче прислухатися, то можна почути скандування фанатів "Мацееей Налєєєпа". Трибуни легендарної арени точно це пам’ятають – не кожен легіонер у Львові удостоювався персональних зарядів фан-сектора.

"Якби виконував завдання Дячука-Ставицького, то не набирав би ваги"


Мацею, у березні вам виповниться 41 рік, однак ще у 2017-му ви грали за команду Бленкітні у четвертій польській лізі. Невже все ще залишаєтеся у футболі?

– Ні, вже не граю. Бленкітні – це дуже далеко від професіонального футболу. Просто друг попросив мене – треба було трохи допомогти хлопцям, щоб вони не вилетіли. У мене зараз нормальна робота, як у всіх людей. Тільки двічі на тиждень з ветеранами граємо у футбол – це все, що пов’язує мене з улюбленою грою.

Донедавна ви зізнавалися, що важите 100 кілограмів. Зараз у вас яка вага?

– 92 кілограми. Трохи скинув і краще себе почуваю (Усміхається).

За свята багато набираєте?

– У Карпатах при зрості 193 сантиметри я важив 84 кілограми. З віком потрохи додавав, нікуди від цього не дінешся. Маю проблему – якщо нічим не займаюся, то швидко набираю вагу. Пригадую, як на грудневі свята міг сильно погладшати – після Нового року "привозив" 8 зайвих кілограмів.

Але якби виконував усі завдання Юрія Дячука-Ставицького, який нам усе розписував на листочках, то не набирав би. "Ось стільки кросу, стільки ривків, трохи залу", – пояснював Юрій Михайлович. Знаєш, як воно, коли людина відпочиває – не завжди хочеться працювати (Усміхається).

Тепер із футболом остаточно попрощалися?

– Так, працюю на великому підприємстві, яке продає гуму. Головний офіс у Жешуві, а ще 17 філій розташовані в різних містах. Навіть в Україні представництво маємо.

Багато ваших екс-партнерів характеризують вас, як головного жартівника Карпат. Олексій Сучков це сформулював найвлучніше: "Мацей – душа команди". Ваша весела вдача – від природи?

– Та я завжди таким був. Народився 31 березня, тому колись жартував до мами: "Я такий веселун… Ти не могла мене до 1 квітня притримати?" (Усміхається) Постійно сміюся, хоча кожна людина має свої проблеми. І в мене таке буває – тоді не до сміху. Але я намагаюсь веселитися кожного дня, незважаючи ні на що.

Розіграші партнерів – теж ваша стихія?

– У Львові їх було безліч. Хоча улюблений стався в Польщі, ще до Карпат. У нас тут є така професія – коминяр, тобто людина, яка чистить комин. Наша команда перебувала на дні таблиці, за крок від вильоту. Я вирішив підняти всім настрій, тому одягнув "капелюш" на голову і взяв із собою дощечку. Поляки полюбляють фразу "ostatnia deska ratunku", на кшталт, "остання інстанція". Я написав цю фразу на дошці і в образі коминяра зайшов у роздягальню.

Реакція партнерів?

– Зайшлися реготом. З того моменту в нас почався підйом і ми дуже стрімко пішли вгору, врятувавшись від вильоту. Щодо Карпат, то на думку спадає історія, коли одному футболісту сказали, що вже час отримувати зарплату і треба йти за нею до Мирона Маркевича.

Пішов?

– Уяви собі картину, коли той хлопець приходить до Богдановича, який здивовано перепитує: "Яку зарплату?" Розумієш, на базі футболіст закритий по кілька днів на тиждень. Подивився телевізор, поспав… Що ще робити? Залишається тільки розігрувати один одного.

Справжню конкуренцію за звання провідного гумориста Карпат вам міг скласти лише Михайло Кополовець?

– О, це той маленький із Закарпаття? Чудовий хлопець! Ще Микола Іщенко чудово міг пожартувати, у Тараса Кабанова хороший гумор був. До речі, я ніколи не ображався, коли наді мною сміялися. Навіть, якщо жарт був жорстким.

"Журавчак сказав: "Забирайте паспорт – у Польщу його не можна відпускати"


Ваш парадокс полягає в тому, що у Карпати ви потрапили з другого польського дивізіону і лише наприкінці кар’єри зіграли в Екстраклясі.

– Перед Львовом мене кликали Легія та Вісла. У Стальовій Волі, де я тоді виступав, виграв усі можливі опитування на звання найкращого гравця. Шлях у Карпати був незвичним – вони приїхали на спаринг проти Ресовії у Жешув. Знайомий агент сказав, що треба прийти на стадіон, де був присутній Петро Димінський. У той час львів’яни шукали воротаря – Богдан Стронціцький розірвав ахілл. Представникам Карпат сказали: "Вважайте, що вже маєте воротаря" і сторони домовилися, що я приїду на збір у Трускавець.

Ви зізнавалися, що мали певні побоювання перед поїздкою в Україну.

– Так, я хвилювався, адже не знав, що в Україні твориться, та й існував мовний бар’єр. Саме в той час я збирався у Віслу їхати. Звичайно, що агенти тільки на гроші дивилися. Вісла, мабуть, не була готова стільки платити, скільки могли запропонувати львів’яни. Після тижня зборів до мене та тренера воротарів Журавчака підійшов Маркевич: "Ну і що?" Володимир Олексович сказав: "Забирайте в нього паспорт – у Польщу не можна його відпускати" (Усміхається) Так почався мій шлях у Карпатах. Вже через два дні я потрапив у запас на виїзний матч із донецьким Металургом.

"Їду ввечері і бачу, що з дороги кущ стирчить"

Багато екс-гравців Карпат із вдячністю згадують про фанатів. Одесит Андрій Чернов та хорват Єрко Мікуліч зізнавалися, що навіть зараз пам’ятають усі заряди фан-сектору. Як вас прийняли "Завжди вірні"?

– О, та у мене чудові відносини з фанатами були. Передаю їм велике вітання! Дуже дякую їм за підтримку, про яку ніколи не забуду. Траплялося всяке, але вони завжди були зі мною. Постійно за спиною чув скандування "Мацееей Налєєєєпа!". Я розвертався до них і аплодував. Жив на Дунайській, поруч зі стадіоном, і додому не міг спокійно дійти – люди щось просили або бажали успіхів. У Львові щира та віддана публіка.

Ніколи не забуду, як у грі з "Шахтою" мені в боротьбі голову розбили – занесли за ворота у карету швидкої. Мені зашивали голову, а я слухав співи фанатів. Здійнявся на ноги, вся форма в крові, рукавиці теж, йду повз лави запасних. І всі 30 тисяч людей аплодують. Мені залишалося тільки щиро дякувати.

Ще одна ваша серйозна травма сталася у 2007-му, коли у матчі з Динамо ви не дограли перший тайм через те, що прийняли на себе удар Мілоша Нінковіча. Як це сталося?

– М’яч дуже добре ліг "динамівцю" на ногу. Я бачив, що потрібно зменшувати кут – до воріт було лише 8 метрів. Мені вдалося заблокувати удар правою ногою, однак через сильний постріл коліно таки вивернуло в інший бік. У Винниках зробили артроскопію. Вердикт невтішний – надрив зв'язок. Ще одна травма сталася в Одесі – я першим був на м’ячі, та нападник Чорноморця бутсою роздер мені шкіру над оком. Довелося накладати шви.

Бували випадки, коли ви опинялися у ролі людини, що нападає. Наприклад, під час дербі з Волинню, коли з поля вилучили вас і Володимира Гащина.

– Коли я отримав червону картку? Про Гащина не пригадую. Знаю лише, що їхній здоровань Василь Сачко мене вдарив, я відповів йому поганими словами. І почалося…

Після гри Маркевич сказав, що оштрафує вас.

– Нічого такого не було. Можливо, на публіку так сказав. Я взагалі не ініціював ту штовханину. Суперник копнув мене ногою, я його відштовхнув, почалася словесна перепалка. Хіба це червона? Зрештою, знаючи Віталія Кварцяного, там всяке могло бути (Усміхається).

Один з найбільш неприємних ваших спогадів – львівські дороги. Польським ЗМІ ви жалілися: "На львівських ямах можна всі колеса загубити".

– Я був шокований! Не міг зрозуміти, як може існувати люк без покришки. Їду якось ввечері і бачу, що з дороги кущ стирчить. Виявляється, це люк так позначили. Ні знаку, ні стрічки, нічогісінько (Сміється).

Інколи так товкся на ямах, що боявся колеса загубити. На щастя, після Євро-2012 у вас відбулися позитивні зміни. У Польщі теж не все було ідеально – ми тоді з Німеччиною рівнялися. Думали, що в нас погані справи, але виявилося, що у вас ще гірші.

Разом з вами у Карпатах грав Самсон Годвін. Практично кожен екс-партнер нігерійця згадує про нього з усмішкою.

– Я дуже любив Самсончика. Не раз кепкував з нього, а у відповідь чув – "Мацуся". Якщо уявити це голосом Самсона, то звучить смішно (Усміхається). Самсон – свій пацан. Давно його не чув. Тому передаю йому величезний привіт.

У Львові ви провели трохи менше десятиліття і за цей час бачили багато молодих талантів. Хто вражав найбільше?

– Великі аванси давали Голодюку і Ткачуку. Також відзначив би Тараса Кабанова, який, щоправда, як на мене, не розкрився повноцінно. Дуже світла голова була у Сергія Ковальчука, який роздавав феноменальні паси. За часів Маркевича було багато молоді, проте не кожен себе реалізував.

Мало шансів вийти в основі було під час тренерства Івана Голаца – молодих пацанів витісняли легіонери. Мабуть, то була ставка на миттєвий результат. Чи правильне це рішення? Час показав, що не зовсім. Крім того, тренер має створити хорошу атмосферу в команді, щоб не було сварок, коли місцеві хлопці косо дивляться на легіонерів. Не має бути угруповань. Хочете – під "пивко" розберіться, але потрібно не боятися говорити очі в очі. Тренер повинен знайти підхід до 20 людей з різними характерами.

Ви приїхали у Карпати в статусі "одного з". Як легіонера прийняла стара гвардія: Вовчук, Леськів, Вільчинський, Різник, Толочко?

– Дуже добре! Я їм надзвичайно вдячний. У кімнаті мене поселили з Романом Толочком. Він знав кілька слів по-польськи і відразу сказав: "Щось буде потрібно – дзвони в будь-який час". Вони допомагали вирішувати мені абсолютно різні питання. Якось так складалося, що у мене завжди були чудові відносини зі старшими хлопцями. У молоді є свої специфічні думки. Коли мені було 15, то 33-річні друзі вчили мене життю. Завдяки цьому у мене чудовий досвід.

Ви грали в Карпатах Маркевича, Голаца, Броварського, Ходукіна, Дячука-Ставицького, Іщенка, Яремченка. Коли був найкращий колектив?

– Мабуть, перший мій колектив за Маркевича. Доволі класно було в часи Голаца. Нас тоді часто налаштовував Димінський: "Я хочу, щоб при 1:0 ви не грали на утримання. Біжіть вперед, забивайте, тіште публіку", – казав президент. Карпати тоді справді грали у відкритий футбол.

"Димінський зайшов у автобус і сказав: "Налєпа, ти думаєш, що вже в Арсеналі?"


Протягом певного часу у воротах Карпат-2 грав ваш земляк Радослав Цежняк. У Львові в нього не склалося, зате через багато років у складі Легії Цежняк зіграв у найрезультативнішому матчі Ліги чемпіонів проти дортмундської Борусії, коли його команда програла з рахунком 4:8. Цежняк згадував у польській пресі про Карпати без сентиментів, називаючи львівські готелі "брудними", а інфраструктуру "страшною".

– Може, він думав, що приїде і відразу гратиме в основі? Я теж не після першого тренування став основним. Спочатку ти повинен проявити себе. У Радослава були різні проблеми: то йому тренування воротарські не подобаються, то йому друга команда не підходить. А як виходив за Карпати-2, то такі м’ячі пропускав…

Та й забагато він говорив – вчасно треба вкуситися за язик і промовчати, а Цежняк казав те, що думав. Може, для футболіста це хороша якість. У Львові він не продемонстрував чогось особливого. Коли він приїхав у Польщу і його запитали, чому не склалося в Карпатах, то зрозуміло, що винні були всі навколо – тільки не він. Не може бути таке, що тобі щось не подобається і ти під час вправи береш м’яч, лупиш у тренера і лаєшся по-польськи.

– У Карпатах ви зробили собі ім’я і в певний момент почали з’являтися чутки про інтерес від Малаги та московського Спартака. Богдан Стронціцький припустив – ви знизили вимоги до себе після зриву трансферів. Погоджуєтеся?

– Коли ти граєш за збірну, тебе завжди помічають інші клуби. Історія з Малагою відбулася на зборах в Іспанії. Я класно відіграв, відбив пенальті у спарингу з цією командою. Так буває, що все вдається. Не знаю, чи правда це, але потім Голац розповідав мені, що на пропозицію представників Малаги про мій трансфер Петро Петрович відповів: "Давайте я вам дам мільйон євро, але тільки залиште його у спокої".

Чутки про лондонський Арсенал були правдивими?

– Легендарний Анджей Шармах працював у Франції і добре знав Арсена Венгера. Мова не йшла про трансфер, а, скоріше, про стажування. Лист у клуб нібито прийшов, але не знаю, чому в Лондон я не поїхав. Потім Димінський зайшов у автобус після мого невдалого матчу на зборах і сказав: "Налєпа, ти думаєш, що вже в Арсеналі?"

Ви зізнавалися, що мали хороші відносини з почесним президентом Карпат. Часто говорили тет-а-тет?

– Вся справа у характері. Пригадую, як приїжджали на базу автомобілі Петра Петровича і усі розбігалися: "Там Петро Петрович приїхав". Я цього не розумів. Підходив до нього, подавав руку, вітався. Виглядало це так: "Як у вас справи?" – "Нормально. А у тебе?" – "Теж нормально".
Його боялися, але я не знаю, чому… Я ставився до Димінського, як до звичайної людини. Тим більше, що я пожартувати міг. Бувало таке, що ситуація критична – тоді ясно, що я мовчав і розумів: це не час для жартів. Хоча одного разу було весело.

Що за історія?

– Ми програли матч, після якого на зустріч із командою приїжджає Петро Петрович на розкішному автомобілі. Новенький Porsche Cayenne! Всі навколо перелякані… "Зараз Димінський накидає нам", – хтось шепоче поруч. Президент зайшов у конференц-зал: "Чому голови опустили? Бачили, на чому я приїхав? До кінця чемпіонату ще 12 матчів. Тому, хто заб’є 10 голів, подарую цю машину". Всі посміхнулися, я підіймаю руку. "А ти, Мацей, що хочеш?" – "Петре Петровичу, а на кутові можна підключатися?" (Сміється)

Що відповів президент?

– Я тобі підключуся. Вже одного разу підключився". Пам’ятаєш матч з бразильцями?

Коли у Львові гостювала Парана?

– Так, це показовий матч, на трибунах багато людей. Ми програємо, останні хвилини, кутовий… Трибуни скандують "Мацей! Мацей!" От я й побіг у чужий штрафний майданчик. Кутовий ми подали жахливо і я навіть не повертався у ворота – бачив, що шансів врятуватися немає. Після цього в роздягальні мені так "насипав" Лев Броварський, Царство йому Небесне. "Тренере, це ж видовище", – пояснюю. "Це що за рішення таке? Ти клоун?" – запитує мене. Я відповідав, що у Європі так роблять, це шоу.

"До Батісти треба було ставитися по-особливому"


В інтерв’ю польським ЗМІ ви порівнювали Україну з європейськими державами і вражали реалізмом: "Помаранчева революція мала свої причини – люди в Україні можуть протягом місяця безперестанку їсти картоплю". Абстрагувалися від ролі футболіста, який думає лише про футбол?

– Мені це було цікаво. Люди живуть надією, однак, на жаль, в політиків є один трюк. Вони обіцяють краще життя, а потім виходить ще гірше. Таке враження, що ті, хто при владі, банально крадуть гроші, а тоді втікають за кордон. У вас складна ситуація. Я не особливо цікавлюся українською політикою, адже не маю ваших каналів. Та й від власника медіа також чимало залежить. У нас TVN – німецько орієнтований, а "1" і "2" канали залежні від владної партії "Prawo i Sprawiedliwość". Проте можу сказати, що вам обирати треба абсолютно нову людину. Мені просто шкода українське населення, яке так довго боролося: люди голодували, ночували на вулицях.

Свого часу у футбольний обман потрапили і ви. На початку 2005-го разом з кількома українським футболістами ви поїхали у латвійську Венту.

– Я не шкодую про це, адже довелося попрацювати з дуже хорошою людиною – Олегом Лужним. Також з нами їздили Володимир Журавчак, Юрій Беньо та Олександр Хацкевич. Перед Вентою нібито стояла ціль – перервати гегемонію Сконто. Керівництво клубу банально ошукало нас. Вже після другого туру нікого з цих людей не було. Ми залишилися на довший термін тільки з поваги до Лужного. Літали і жили за свої кошти протягом 8 місяців. Обіцянки, звичайно, були, що все компенсують, але все одно то був прекрасний час.

Ви повернулися до Львова і навіть встигли допомогти Карпатам з виходом в елітний дивізіон. Ключові гравці тієї команди – Ігор Худоб’як та Вільям Роша Батіста. Чим вони вам запам’яталися?

– Ігор – скромний хлопчина і хороший футболіст. Він наполегливо працював на тренуваннях. Батіста також тримав свій рівень. Мені здається, що до бразильця мав бути трохи інший підхід. Він спіймав зірочку. Як це правильно пояснити? Не в поганому значенні зірочку. Просто треба було по-особливому до нього ставитися. Як на мене, то Батіста міг дати ще більше. Але він затримався на певному рівні.

Неприємна сторінка вашої карпатівської кар’єри була написана у матчі з Металістом. Хоч ви і не грали у тому поєдинку, звинувачень уникнути не вдалося.

– Справжня афера, в якій я участі не брав. Навіть не знаю деталей цієї справи і не скажу, як все було насправді. Чув тільки про це з чужих слів. Це неприємна тема, яка створила багато клопотів.

Ваша карпатівська епоха завершилася з переходом в ФК Харків. Ви двічі потрапляли у заявку на матч проти Карпат, однак на поле не виходили. Коли повернулися на "Україну", то пережили дежавю?

– Привітався навіть з охоронцями на стадіоні. Я є такою людиною, яка не хоче залишати після себе негатив. Незвично було сідати на іншу лаву запасних. Було приємно, коли в перерві я пішов розминатися, а з трибун вигукували моє ім’я. Повторюся – ніколи не забуду підтримку львівських вболівальників.
Джерело: http://football24.ua
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]



СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн
Онлайн чат
Останні коментарі
7707 коментує:
верніть гуцула в напад
RA11 коментує:
Перші 25 хв.першого тайму провальні....Другий тайм дуже навіть непоганий....
Sharp коментує:
Динамо (Мінськ), Торпедо (Кутаїсі), Кайрат... Майже чемпіонат колишнього СНД. Ще б з Араратом, Нефтч...
MaRiO коментує:
Гравець заявлений на сайті УПЛ
rostyk78 коментує:
На офіційному сайті нема інформації.
Заберіть цю новину.
ReZoN коментує:
RA11 коментує:
Дай Бог!
RA11 коментує:
Незрозумілий трансфер.....
Де грав перед тим, яка статистика, відгуки?
MaRiO коментує:
- У складі цієї команди дебютував у Лізі Європи та виграв Кубок Швейцарії.

- В команді ...
Fan3367 коментує:
Нарешті, Успіхів!
Pikivitos коментує:
Гучна назва))
Fan3367 коментує:
Як же ти за*бав, забаньте цього й*баного нитіка!!!
Tipa_Kuzmich коментує:
У тебе є шанс зіграти з Роналду в одній команді ! За років три Криштіану перейде в Карпати !
Litvin коментує:
невже чесний принципова людина? або рагуль грошей мало запропонував?
ToVoRo коментує:
Так ти такі не зіграв проти Роналду,бо Кріштіану не брав часть в цьому матчі))))
Зараз на сайті
Онлайн всього: 56
Гостей: 48
Користувачів: 8



СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн
Онлайн чат
Останні коментарі
7707 коментує:
верніть гуцула в напад
RA11 коментує:
Перші 25 хв.першого тайму провальні....Другий тайм дуже навіть непоганий....
Sharp коментує:
Динамо (Мінськ), Торпедо (Кутаїсі), Кайрат... Майже чемпіонат колишнього СНД. Ще б з Араратом, Нефтч...
MaRiO коментує:
Гравець заявлений на сайті УПЛ
rostyk78 коментує:
На офіційному сайті нема інформації.
Заберіть цю новину.
ReZoN коментує:
RA11 коментує:
Дай Бог!
RA11 коментує:
Незрозумілий трансфер.....
Де грав перед тим, яка статистика, відгуки?
MaRiO коментує:
- У складі цієї команди дебютував у Лізі Європи та виграв Кубок Швейцарії.

- В команді ...
Fan3367 коментує:
Нарешті, Успіхів!
Pikivitos коментує:
Гучна назва))
Fan3367 коментує:
Як же ти за*бав, забаньте цього й*баного нитіка!!!
Tipa_Kuzmich коментує:
У тебе є шанс зіграти з Роналду в одній команді ! За років три Криштіану перейде в Карпати !
Litvin коментує:
невже чесний принципова людина? або рагуль грошей мало запропонував?
ToVoRo коментує:
Так ти такі не зіграв проти Роналду,бо Кріштіану не брав часть в цьому матчі))))
Зараз на сайті
Онлайн всього: 56
Гостей: 48
Користувачів: 8