23.07.2019 Козак: "У дитинстві я хотів грати у футбол, а не прибирати плац"
262
0
Фото - ФК "Карпати"

У понеділок «Карпати» анонсували черговий трансфер. Новачком «левів» став талановитий 21-річний півзахисник молодіжної збірної України Артем Козак. В інтерв’ю Інформаційному центру клубу футболіст розповів про нелегкий старт футбольної кар’єри, грецький досвід та очікування від майбутніх поєдинків у зелено-білій футболці.

– Задоволений, що підписав контракт з «Карпатами», – каже Артем. – Передусім важливо, що ця команда представляє західний регіон. Я родом з Волинської області, а Західна Україна – моя домівка. Я щасливий, що приїхав саме у Львів. Мені тут все подобається: колектив, місто, інфраструктура. В клубі створені всі умови для розвитку, прогресу і досягнення високих цілей.

Раніше ти міг опинитися в «Карпатах»?
– Так, ще коли був дитиною і грав за Володимир-Волинський. Розмови були з приводу інтересу «Карпат» та луцької «Волині», але конкретика виникла через кілька місяців і я став гравцем київського «Динамо».

У «BRW-BIK» та «Динамо» ти виступав разом з Владиславом Дубінчаком. Тепер ви знову зустрілися в «Карпатах».
– Так, ми з ним подорожуємо по командах всієї України (сміється). Знаю Влада давно – з 13-ти років. Все почалося у «BRW-BIK», куди Дубінчак приїхав з Вінниччини. Потім життя так склалося, що нас обидвох запросили до столиці. Там ми виграли з «Динамо» ДЮФЛ, потім грали пліч-о-пліч у команді U-19. Згодом я вирушив у Грецію, а потім повернувся в Україну і зустрівся з Владиславом у «Арсеналі-Київ». Фактично «Карпати» стали четвертою командою, де ми виступатимемо разом.

Колись ти жартома зізнавався, що твій шлях у футбол був певною мірою радикальним – у секцію ти втік безпосередньо зі школи.
– Так, мені було тоді 6 років. Хоч я народився у Ковелі, проте певний період часу провів у сусідньому Люблинці. Там я займався у ДЮСШ, а батьки жили у Ковелі. Коли відбувався набір у секцію, я замість уроків вирішив записатися на футбол. Потім, щоправда, дісталося трохи від мами.

Твої батьки не мали жодного стосунку до спорту. Вони не заперечували проти твого вибору?
– Ні, оскільки я вирішив для себе, що гратиму у футбол. Звичайно, непросто було їхати з дому у 13-річному віці. Це важкий період, проте я любив футбол і мені вдалося пережити цей складний етап. Фактично протягом 9 років я їздив по 50 кілометрів до Володимира-Волинського і стільки ж у зворотному напрямі. Раз на три дні, інколи рідше, але постійно у дорозі.

В кожного, мабуть, настає такий момент, коли руки опускаються і хочеться закинути певну справу. Ти щось схоже переживав, коли футбол у твоєму житті був під загрозою?
– У мене, скоріше, така загроза виникала в плані навчання. Я трохи бешкетував, коли вчився у школі-інтернаті. 11-річній дитині важко було зрозуміти, навіщо прокидатися о 5-й ранку, очищати плац від снігу, готувати їсти на весь клас. А ще наряди поза чергою за будь-які провини, наприклад, через лайливі слова. Я пройшов дуже жорстку і хорошу школу.

Все це було у Володимир-Волинській спеціалізованій школі-інтернаті?
– Так, наряди, форма, погони... Я провів там кілька років, так склалося моє життя. Дисципліна – це чудово, але в дитинстві я хотів грати у футбол, а не прибирати плац (посміхається).

Ще один непростий етап – переїзд у ПАОК. Тобі було лише 18, коли ти поїхав у Грецію.
– Мій переїзд у Салоніки вирішився за кілька днів. Спочатку було нестерпно важко. Мова, стиль життя, оточення – все абсолютно інше і нове. Тільки з часом я опанував грецьку мову. Репетитора у мене не було, але я чудово її розумів. Повноцінно мови не знав, втім багатьма словами та висловами володів та й з хлопцями швидко подружився.

На той момент за ПАОК грали Євген Шахов та Лео Матос. Старші партнери підтримували тебе?
– Вони дуже допомогли мені. Коли я тренувався з першою командою, то Євген та Лео навіть телефони свої давали, вирішували побутові аспекти, постійно опікувалися мною. Також знайомили з містом, допомогли з адаптацією. Крім того, дали дуже багато цінних порад. До речі, недавно мене Женя Шахов привітав з переходом у «Карпати». Я також побажав йому успіхів у «Лечче».

У складі молодіжної команди ти провів дуже успішний період, здобувши срібну, а потім і золоту медалі першості.
– Це був турнір U-20, де за регламентом могли виступати також кілька старших футболістів. Перший сезон виявився срібним для ПАОК – в нашій групі виступав дуже потужний «Олімпіакос», значна частина гравців якого вже роз’їхалася по Європі: у дортмундську «Боруссію», «Байєр» та «Шальке». До того ж я отримав травму відразу після того, як забив перший гол.

Що трапилося?
– У мене надломилася кістка – довелося встановлювати залізну пластину. Грав із нею в нозі аж до того часу, поки не залишив Салоніки, коли все повноцінно загоїлося. В другому сезоні все було набагато краще – ми стали чемпіонами.

За ПАОК ти доволі багато забивав. Можна зробити висновок, що був більше зорієнтований на атаку?
– Так, я навіть знаходився у переліку найкращих бомбардирів молодіжного турніру. Тренер перекваліфікував мене, оскільки традиційно я дію у середині поля. Він використовував мене у якості «десятки» або правого чи лівого вінгера.

У спарингах за «Карпати» тренери відводять тобі роль якраз у глибині?
– Це моя класична і рідна позиція в центрі. Такі ж функції я виконував у молодіжній збірній України.

Нещодавно «молодіжка» вперше за 10 років виграла Кубок Лобановського.
– Мені дуже подобається грати у команді Руслана Ротаня. У нас чудовий колектив і кваліфікований тренерський штаб. Дуже імпонує футбол, у який нас вчить грати Ротань: контроль м’яча, культура пасу, європейський стиль.

На полі тебе легко ідентифікувати не лише за номером, стилем гри чи позицією. Зізнайся, коли відростив таку бороду?
– Це все сталося спонтанно – волосся на обличчі з’явилося у доволі юному віці, ще у 14-15 років. Просто з часом намагався окультурити бороду. Барбер-шопи? О, це мої улюблені заклади (посміхається).

Твій переїзд до Львова дозволить твоїм батькам частіше бувати на твоїх матчах. Також зовсім скоро у тебе буде нагода познайомитися з вболівальниками «Карпат».
– Всього лише три з половиною години і батьки вже тут. У Греції вони бували нечасто, зате частенько навідувалися до Києва. Думаю, батькам сподобається у Львові. Крім того, у мене є кілька знайомих хлопців з карпатівського фан-сектору. Вони вже привітали мене з підписанням контракту з «Карпатами». Львів дихає і живе футболом. У нас цікавий початок сезону з «Динамо» і «Шахтарем». Сподіваюся, що на стадіон прийде багато вболівальників, а ми зробимо все можливе, щоб їх порадувати.
Джерело: http://fckarpaty.com
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Онлайн чат
Останні коментарі
Mar6197 коментує:
"...саме Гуцуляк став головною львівською надією в атаці...", дякую, посміявся)) ...
Hatsik коментує:
В першу чергу усіх з перемогою!
В такого Олімпіка окрім перемоги нічого іншого не можна було ...
Sharp коментує:
З почином! Чекаємо на продовження і завжди грайте як сьогодні в першому таймі і ще краще!
SAVAR коментує:
А ви поранений хто? Котик, чижик....? Чому не Карпати готуються, як поранений звір?
Fan3367 коментує:
+++
RomCa коментує:
Головне дати Чижику час, а не звільняти після кількох невдач. Буде стабільність - буде і результат!
RomCa коментує:
Дякую)
Onealex коментує:
Я теж довго ржав з того Гудими )
Mar6197 коментує:
Гудима
TommyBoy коментує:
інтєрєсно
TommyBoy коментує:
малувато щось, варто ще підписати - щоб потім могли так само написати, що з Карпат пішло вже 15 футб...
Tipa_Kuzmich коментує:
А ще потрібно дисципліну прививати і стриманість, на останніх хвилинах заробити штрафний через відма...
Sharp коментує:
Написати адмінам в ОП
RomCa коментує:
Видно що команда ще не зіграна і Чижевський прививає стиль гри. Деякі люди дуже часто помилялися, ал...
Litvin коментує:
навіщо знову в Раві грають? щоб ніхто не бачив? не ми, чи не тренери головної команди .... (((
Зараз на сайті
Онлайн всього: 8
Гостей: 7
Користувачів: 1
Відвідувачі:Exel7777