Фото Ігоря Хомича
Репортаж "Футбол 24" із львівського Cantona Pub, де висадився десант футбольних селебрітіс, віскі та пиво лилися рікою, а Карпати нарешті перемогли. І не кого-небудь – саму Динамо-машину Валерія Лобановського!

18 березня 1998 року Динамо на "Олімпійському" зазнало розгромної поразки від Ювентуса (1:4) у повторному матчі чвертьфіналу Ліги чемпіонів. Через чотири дні кияни вийшли на поле львівської "України" проти Карпат – центральний поєдинок 16 туру Вищої ліги. Команда Мирона Маркевича вела напружену боротьбу із Дніпром за бронзові медалі, тож на Динамо очікувала ще одна важка битва.

Тим не менше, Валерій Лобановський вдався до ротації, залишивши у запасі кількох лідерів команди. Карпати ж кинули в бій всі основні сили.

Карпати: Стронціцький, Беньо, Чижевський, Євтушок, Єзерський (Шаран, 83), Полунін (Плотко, 46), Микитин, Назаров, Паляниця (Ковалець, 46), Гецко, Вовчук

Динамо: Шовковський, Лужний, Дмитрулін, Головко, Каладзе, Гусін, Радченко (Герасименко, 60), Косовський, Кардаш, В. Маковський (Ребров, 63), Венглинський (Шевченко, 63)

При аудиторії у понад 40 тисяч глядачів господарі здобули надважливу перемогу – 2:1. Шовковський двічі капітулював після ударів Юрія Беня та Івана Гецка. Динамо ж забило гол престижу під кінець матчу – відзначився Андрій Гусін, який, до слова, грав під незвичним для себе 10-м номером.

Упродовж двох десятиліть повний відеозапис цього матчу припадав пилюкою в архівах обмеженої кількості людей, серед яких – Тарас Танчак, уболівальник Карпат із солідним стажем. Рано чи пізно архівам належало надати друге життя. Минулоріч співпав час, місце і потрібні люди.



Сергій Ступницький

"Ідея ретропоказу у Cantona Pub виникла після того, коли я дізнався, що в Танчака є такий скарб, – розповідає "Футбол 24" Сергій Ступницький, художник-графік Телеканалу новин 24. – Ще минулого року я оцифрував увесь вміст відеокасети. У 2018-му року виповнювалося 20 років з дня цієї перемоги Карпат, тож задум будь-що потрібно було реалізувати до кінця. Я зробив проморолик. Власник Cantona Pub Андрій Марковець і Тарас Танчак ідею підтримали. Ну а футбольний клуб Карпати своєю чергою запросив Мирона Маркевича та інших віп-гостей".

******

Першим поріг пабу переступає Артем Федецький. Капітан теперішніх Карпат одягнений в елегантне пальто. Вітається із кількома вболівальниками і займає місце за заброньованим столом, одразу залипнувши у дисплеї смартфона.

Потихеньку під’їжджають інші гості. Ось капітан Карпат-1998 Олександр Чижевський, за ним – Богдан Стронціцький, культовий голкіпер тієї команди.



Власник Cantona Pub Андрій Марковець дає старт

Ретропоказ розпочинається після того, як свої місця займає десант керівників "зелено-білих" – тренерський тандем Олега Бойчишина та Даріо Друді, а також віце-президент Олег Смалійчук. Проте найбільше пожвавлення серед залу викликає поява Мирона Маркевича, єдиного тренера, з яким Карпати опинялися на п’єдесталі пошани чемпіонату України. І сталося це якраз у сезоні 1997/98!



На віп-столі з'являється пляшка ірландського віскі Jameson, кілька кухлів пива. Промочивши горло, Маркевич і Ко зосереджуються на матчі. Режисер тодішньої трансляції демонструє крупним планом тренерську лаву Динамо – Валерій Лобановський у теплій шапці традиційно похитується. Поруч із ним – Анатолій Пузач, втілення спокою.

Наступний план – тренерська лава Карпат. Мирон Богданович – ще зовсім молодий, як і його тодішній помічник Юрій Дячук-Ставицький. До слова, Дячук одягнув на матч шапку-"петушок", яку свого часу розпіарив Юрій Сьомін. Із залу – захоплені вигуки: "Вот еті рєбята!!!"

На 7-ій хвилині Карпати отримали право на штрафний із лівого флангу. Вивірена подача у центр штрафного майданчика, де вище від усіх вистрибує Беньо і ударом головою підрізає м'яч ідеально під дальню стійку – 1:0. У пабі – бурхлива радість. А трибуни "України" запускають вражаючу хвилю. Даріо Друді, який сидить поруч із Маркевичем, не зводить погляду із екрана: "Я собі зараз такого навіть не можу уявити".



Невдовзі Гецко міг подвоювати рахунок. Його удар головою практично з лінії штрафного майданчика не без проблем парирує Шовковський. У центрі поля господарі також домінують. В одному з епізодів Полунін настільки жорстко зустрічає Гусіна, що той покидає газон, опираючись на двох медиків Динамо. Перед перервою Динамо таки вдалося відтіснити суперників – тепер рятувати ворота доводиться вже Стронціцькому.

"Установку у перерві пам’ятаєте?” – цікавиться Смалійчук у Маркевича. Мирон Богданович, усміхаючись, лише закотив очі.

У другому таймі Динамо атакує ще рішучіше. В обороні змушений відпрацьовувати навіть Гецко, який невдовзі отримує жовту картку. Лобановський продовжує похитуватись. Трибуни запускають надцяту хвилю. Участь у ній не беруть хіба що ті відчайдухи, які вмостилися на гілках дерев навколо чаші стадіону. У фанатських секторах львів’ян видніється британський стяг.



На 60-ій хвилині Карпатам вдається одна із нечисленних атак. Отримавши м’яч, Гецко зіграв у своїх найкращих традиціях силового центрфорварда – поставив корпус, втримався на ногах і покотив повз СаШо – 2:0. Валерій Васильович почухав ніс і пішов ва-банк – подвійна заміна. На полі з’явилися Ребров та Шевченко – під, відповідно, 16 та 17 номерами. Четвертий арбітр сигналізував про заміни, підіймаючи дві таблички із фанери. Про електронне табло тоді ще навіть не мріялося.

Важкий газон, Карпати в обороні, Динамо хаотично пре вперед, але до небезпечних ударів справа майже не доходить. Тим часом у кабіну дуету коментаторів матчу Василя Тріски та Віталія Павлишина заходять якісь незрозумілі політики, змінюючи один одного, і у прямій трансляції звертаються до електорату – 29 березня 1998 року повинні відбутися парламентські вибори, тож для агітації використовувалися усеможливі засоби. Чому б не попіаритися на успішних Карпатах?

Ми все зробили для того, щоб мати таких сильних гравців у цьому сезоні…Бла-бла-бла... Передаю вітання моїм землякам, моїм виборцям… Бла-бла-бла… Будьмо разом – разом переможемо… Бла-бла-бла…"

Цирк!

Під кінець матчу оборона Карпат таки не встояла. Ребров подав кутовий, Гусін прочавив опонентів і переправив м’яч у сітку. Але на цьому енергія гостей вичерпалася. Зрівняти рахунок не вистачило ні сил, ні часу.

Фінальний свисток. Оплески залу. Героїв Карпат-1998 обступають з усіх боків – хтось для того, щоб отримати пам'ятне селфі, а хтось, щоб випити із кумирами "по 50". Між Стронціцьким та одним із вболівальників виникає спонтанний діалог.

– Хочу підняти тост за єдиного у світі голкіпера, який парирував пенальті головою.

– Проти Гельсінгборга? Грудьми.

– Серцем.

– Так, серцем.



А от Олександр Чижевський, таке враження, навіть помолодшав років на 20. В очах – азарт, ніби щойно зійшов з поля.

– Завжди приємно переглядати такі матчі, – каже в розмові з "Футбол 24". – Вражають переповнені трибуни – особливо у порівнянні з тим, що є зараз. Ми завжди виходили і билися з першої до останньої хвилини. Вдавалося, не вдавалося, але самовіддача була на 200 відсотків.

Коли вийшли Ребров і Шевченко, навантаження на оборону Карпат зросло?

– Звісно. Шевченко і Ребров – це нападники №1 в Україні і навіть в європейському футболі. Але ми вистояли і досягнули переможного результату.

*******

Мироне Богдановичу, минуло 20 років. Тоді ви стежили за матчем із тренерської лави, а тепер – як глядач. Як ви оціните цей матч Карпат? Що вам сподобалося, а що – ні?, – цікавимося у тренера.

– Мені дуже приємно, що вболівальники згадали про той матч і запросили мене на перегляд. Я наче повернувся на 20 років назад (Усміхається). Тоді у Львові дійсно була хороша команда. Та й Динамо було однією з найкращих команд Європи. При цьому ми неодноразово перемагали киян. Є що згадати.

Кого б ви виділили у складі своєї команди?

– Там була Команда на полі. Важко когось виділити, бо всі віддалися повністю. За кілька місяців до цього поєдинку ми грали у Києві і також виграли – 1:0. Тому Динамо їхало до Львова із рішучим настроєм взяти реванш. Але наші хлопці проявили характер. Можливо, це не була видовищна гра, до того ж на такому важкому полі, але характер зашкалював. Він нам допоміг обіграти таку класну команду.




Понад 40 тисяч глядачів на трибунах "України" і навіть на деревах навколо стадіону. Ви вражені?

– Думаю, це взагалі був рекорд відвідуваності за всі роки виступу Карпат. За різними оцінками гру переглянули близько 50-55 тисяч вболівальників. Люди навіть на деревах сиділи – ми не могли їх підвести. Карпати грали для людей, і при такій підтримці не можна показувати поганий футбол, футбол без емоцій.

Що вам сказав Лобановський після матчу?

– Нічого. Для Васильовича це був удар, звичайно. Програти Карпатам два матчі за три місяці – для нього це було не так просто. (Після паузи) Це зараз прийнято вітати тренерів із перемогою. Раніше такого не було. Тому Лобановського можна зрозуміти.

У вашій кар’єрі – надзвичайно багато феєричних і важливих перемог. Ось цей матч входить у, скажімо, топ-10 вашого особистого рейтингу?

– Так, однозначно. Пізніше я часто обігрував Динамо із Металістом, але ось цю перемогу Карпат пам’ятатиму завжди. Не секрет ні для кого, що тодішня команда Лобановського була однією з найкращих у Європі. Вона лише волею випадку не виграла Лігу чемпіонів. Але от Карпати їм не вдавалося перемогти упродовж 2 років. Це для мене і моїх футболістів було почесним досягненням. Спілкуюся із деякими динамівцями, які зараз працюють тренерами. Вони зізнаються, що також пам'ятають той березневий поєдинок із Карпатами.

Фото Ігоря Хомича ("Футбол 24")

Джерело: http://football24.ua
Дата: 27.03.2018 | Інтерв'ю | Переглядiв: 899




Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...
checklive.ru

Мiнi-чат
СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн

Опитування
Яке "Карпати" займуть місце в кінці чемпіонату?
Нові коментарі
Маємо нового Мєссі, який може досягти вартості 500 млн. євро. Гріх не скористатися і не викупити зараз за 3 млн. В тій с...

Молодець ! Клас є клас !

Ді Франко в шоці)

Ще б п'ятий в Шарана виграти, було б супер

Матч цікаво було дивитись, класні комбінації, гарний рахунок, хоча якби не воротар суперника він мав би бути ще кращим, ...

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 79
Гостей: 72
Користувачів: 7

SAVAR, Sifon, spiker, BigNZ, levchik, kirilgal, Onealex