FCKarpaty.Com.Ua - Сайт фанів і вболівальників Карпати

Його авторитет – незаперечний, загальнолюдські якості – безсумнівні. Саме під проводом улюбленця вболівальників всієї Західної України «Карпати» досягли найвищого успіху в своїй історії – виграли Кубок СРСР 1969 року. А сьогодні Ігор Кульчицький приймає вітання з нагоди свого 69-го дня народження. Усі партнери пана Ігоря по кришталевому складу, багаточисельна армія вболівальників «зелено-білих» всіх поколінь, гравці та тренери «Карпат» сьогодення разом з керівництвом та всіма працівниками клубу сердечно вітають СВОГО КАПІТАНА з днем народження і щиро бажають йому міцного здоров’я, щастя у родинному колі, матеріального достатку та творчих успіхів у справі служіння вітчизняному футболу.

Ігор Кульчицький народився 13-го серпня 1941 року у Львові. Футболом почав займатися в місцевій ДЮСШ у групі знаного дитячого фахівця Степана Нирка. Вже тоді в 10-річного Ігорка виявився справжній спортивний характер: хотів займатися футболом і добився свого, незважаючи на відмову у сусідній спортшколі. В команді майстрів класу «Б» дрогобицькому «Нафтовику» Кульчицький починав як лівий крайній нападаючий. Форвард багато забивав і здібного юнака почали запрошувати в свої ряди імениті клуби. Однак на перерхід Ігор Кульчицький відважився тільки в 1961 році. І в складі дублерів київського «Динамо» став переможцем всесоюзного турніру на призи Спорткомітету СРСР. Тренери провідної команди України пов’язували з Ігорем певні надії, однак він вирішив повернутись до рідного міста.

Сезон 1962 року Ігор Кульчицький провів у складі львівської команди «Сільмаш», яка під орудою Юрія Зубача та Василя Соломока виборола титул чемпіона і завоювала Кубок Львівської області, а в перехідних іграх з дрогобицьким «Нафтовиком» (0:1 і 3:0) здобула право виступати у класі «Б». Але на початку 1963 року рішенням Федерації футболу СРСР була створена друга група класу «А» – проміжна ланка між класом «Б» та вищою союзною лігою, де було виділено місце для Львова. Саме тоді у місті Лева й було створено команду «Ккарпати», в яку з «Сільмашу» отримав запрошення й Ігор Кульчицький.

Однак у першому матчі «Карпат» проти гомельського «Локомотиву», який відбувся на полі стадіону СКА 21-го квітня 1963 року Ігор Кульчицький участі не брав. Його дебют у складі «зелено-білих» відбувся 2-го травня проти дніпропетровського «Дніпра». Під керівництвом Олега Жукова і Євгена Горянського молода команда зайняла 7-е місце. А Ігор Кульчицький в інтересах колективу перекваліфікувався з нападника в лівого захисника. В цьому амплуа він і був включений до списку 33-ох кращих футболістів України. Знову отримував запрошення від клубів вищої ліги, однак твердо вирішив присвятити свій талант львівському футболу. Лише одного разу, в 1968 році, вже капітан і лідер колективу, Кульчицький, не знайшовши спільної мови з тренером Василем Васильєвим, вирушив до Донецька. Однак вже через кілька місяців повернувся.

Того року «Карпати» зайняли перше місце в 1-ій підгрупі другої групи класу «А», перемігши в другому колі в усіх матчах. Але в перехідному турнірі за підвищення в ранзі поступилися одним м’ячем свердловському «Уралмашу». Та перемоги команди Ернеста Юста і Карла Мікльоша були попереду. Вже наступного сезону, обігравши послідовно представників різних всесоюзних ліг, в тому числі у фіналі армійців Ростова-на-Дону 2:1, львів’яни виграли Кубок країни. Це була перша і остання перемога в розіграші почесного призу представника другої групи. А капітан команди Ігор Кульчицький за підсумками сезону став п’ятим серед кращих футболістів України після гравців збірної СРСР київських динамівців Віктора Серебряникова, Володимира Мунтяна, Євгена Рудакова та Анатолія Бишовця.

У 1970 році – перемога в першому турнірі всесоюзної першої ліги. За підсумками сезону Кульчицького включено (єдиного представника команди не вищої ліги) до списку 33-ох кращих футболістів СРСР на позиції лівого півзахисника. Саме в центрі поля найкраще розкрився його талант футболіста – організатора, вмілого майстра пасу та точного і сильного удару. В український подібний список карпатівець включений під першим номером. А в 1971 році старший тренер національної збірної СРСР Валєнтін Ніколаєв включив Ігоря до складу команди для поїздки по Центральній Америці. 17-го і 19-го лютого Кульчицький приймав участь в матчах проти збірної Мексики (обидва – 0:0). В чемпіонаті СРСР 1971 року дебютанти вищої ліги «Карпати» зайняли 10-е місце, зазнавши лише семи поразок в 30-ти матчах. І в усіх цих іграх команду виводив на поле футболіст під номером «10». Ще з юнацьких команд закріпилася за Ігорем футболка з цим номером. І до завершення кар’єри гравця він з нею не розлучався. Того ж року капітан став і кращим бомбардиром клубу – сім забитих м’ячів. Поряд з ним у повній мірі розкрився талант центрфорварда Яноша Габовди, крайніх нападаючих Геннадія Лихачова, Богдана Грещака, молодих форвардів Володимира Данилюка, Романа Хижака. А партнери по півзахисту Лев Броварський, Остап Савка, Роман Покора завжди відчували плече старшого товариша.

Після 33-го чемпіонату СРСР у «Карпатах» знову почали змінюватися тренери і упродовж двох наступних сезонів вони ледь втрималися серед найсильніших. 1972 рік став останнім для Кульчицького-футболіста. Протягом десяти сезонів в різних лігах він зіграв у складі львів’ян 307 матчів, забив 37 голів. В історії вітчизняного футболу Ігор Кульчицький назавжди увійшов як капітан третьої української команди (після київського «Динамо» і донецького «Шахтаря»), що зробив коло пошани з Кубком країни в руках.

Завершивши виступи в команді майстрів, Ігор Куьчицький, як і багато його партнерів по «Карпатах» не розпрощався з футболом. Працюючи у львівському водоканалтресті, улюбленець місцевих вболівальників регулярно виступав за команду ветеранів. І вона була не тільки однією з найпопулярніших, а й однією з найсильніших в Україні, вигравала в республіканських турнірах. І як в молоді роки вів уперед партнерів їх капітан – Ігор Кульчицький.

Окрім того Ігор Кульчицький був одним з ініціаторів та найактивніших учасників відродження «Карпат». У сезоні 1989 року працював начальником команди, а в подальшому обіймав різні адміністративні посади в ФК «Карпати». Нині Ігор Євстахович на пенсії, але з улюбленою грою не розлучається – інспектує футбольні матчі чемпіонату області, допомагає готувати юних гравців у СДЮШОР-4 та приймає найактивнішу участь у футбольному житті нашого регіону загалом та ФК «Карпати». Зокрема, буквально кілька днів тому пан Ігор літав у Грузію, аби підтримати своїх спадкоємців у матчі Ліги Європи з ФК «Зестафоні».

ДОВІДКА

Ігор КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Народився 13-го серпня 1941 року у Львові. Півзахисник. Кар’єра в «Карпатах»: 1963 – 1972 р.р. Дебютував 2-го травня 1963 року у матчі роти дніпропетровського «Дніпра». Всього у чемпіонатах СРСР зіграв 307 матчів, забив 37 голів. Переможець турніру другої групи класу «А» 1968 р. Володар Кубка СРСР 1969 р. Переможець турніру першої союзної ліги 1970 р. Майстер спорту СРСР. Входив до списку 33-ох кращих футболістів СРСР (1970 р.) та України (1965 і 1970 р.р.). Провів два матчі за національну збірну СРСР. Окрім «Карпат» грав за команди «Нафтовик (Дрогобич), «Динамо» (Київ, дубль), «Сільмаш» (Львів). У складі «Динамо» став переможцем першості СРСР серед дублерів 1961 р.

Приймав найактивнішу участь у справі відродження «Карпат» наприкінці 80-их років минулого століття. Працював начальником команди «Карпати» у сезоні 1989 року.

Джерело: http://www.fckarpaty.lviv.ua/


Дата: 13.08.2010 | Переглядів: 183 | Рейтинг: 0.0/0