26.12.2018 Габовда: "Керівництво "Карпат" зробило все, щоб я не став гравцем основи"
771
1
Фото - football24.ua
Відверте інтерв’ю "Футбол 24" із Юрієм Габовдою, вихованцем Карпат, який виступає в одній команді із легендарним Габором Кіраєм – 42-річним угорським "Голкіпером у піжамі".

Його прізвище – святе для тих уболівальників Карпат, які знають і шанують історію свого клубу. Рідний дядько нашого героя – Янош Габовда – один із найкращих снайперів "зелено-білих" усіх часів. Юрій марив Карпатами і мріяв повторити шлях знаменитого родича, але – не судилося.

"Мені встромляли палки в колеса. Хто це робив? Керівництво клубу", – переконаний Габовда-молодший. Після Карпат він виступав за Кривбас та Таврію, їздив у чемпіонат Білорусі (Граніт та Динамо Мінськ), а тепер захищає кольори угорського Халадаша. Цей клуб знаменитий, насамперед, тим, що туди поїхав догравати культовий Габор Кірай (108 матчів за збірну Угорщини, яскрава кар'єра у Герті, Мюнхені 1860, Крістал Пелас, Бернлі).

Твій дядько Янош Габовда – легендарний бомбардир Карпат на межі 60-70-х – не дожив до твого народження три роки. Чи бережуть пам’ять про Яноша Габовду у твоїй родині?

– Так, я не застав свого дядька, але настільки багато про нього знаю, що виникає відчуття, наче жив у його епоху. Найбільше історій дізнався від свого батька – рідного брата Яноша. Як тільки переді мною виник варіант із футболом, я не вагався, куди мені поїхати із Мукачевого. Тільки Львів, тільки Львівський інтернат – щоб повторити шлях свого дядька. Хотів стати для Карпат настільки ж легендарним. Ну але, напевно, коли надзвичайно сильно прагнеш і мрієш, знайдуться лихі сили, які не дозволять тобі цього зробити. На жаль, мене спіткала невдача…

Що батько розповідав про знаменитого брата?

– Тато був ще хлопчаком, коли Янош вже забивав за Карпати. Приїжджав із Мукачевого на домашні матчі Карпат і почувався у Львові, як вдома. На вокзалі батька зустрічали люди, садили у таксі, яке безкоштовно доправляло його на квартиру. Янош мешкав на третьому поверсі, а на першому розташовувалася крамниця із солодощами. Тато там "залипав" – смакував усім, чого забажав. Львів’яни носили Яноша Габовду на руках. Особливо після фіналу Кубка СРСР-1969.

Його слава живе досі. Траплялися випадки, коли моя дружина купувала білети на вокзалі, називала прізвище і кожен, кому за 50, запитував: "А ви щось маєте до Габовди?" Приємно, дуже приємно. Хотілося б і після себе залишити такий спомин, щоб про мене говорили, як про дядька. Поки що ситуація така: його вже давно немає, я – живий-здоровий, граю у футбол, але про нього говорять набагато більше, ніж про мене. Нехай земля йому буде пухом. Янош Габовда – у моєму серці назавжди.

Яким він був у побуті? Характер, звички…

– У той час багато футболістів мали проблеми з алкоголем. Дядько також полюбляв випити. Але всі, хто був із ним знайомий, в один голос відзначають: навіть попри це Габовда залишався професіоналом на полі.

Одного разу спеціально затримали літак, бо Янош звечора загуляв і проспав виліт. Заїхали по нього, привезли в аеропорт і аж тоді вирушили на матч. У тій зустрічі мій дядько забив три голи. Це дійсно величезний талант, який прекрасно грав "головов" і забивав шедеври. У побуті мав грубий голос, бас, його побоювалися. У команді слово Габовди важило дуже багато.
 
"Кононову величезний мінус за футболку з Путіним"

Твій дебют за першу команду Карпат відбувся у 2010-му: львів’яни на власному полі обіграли Динамо – 1:0. Прекрасний спомин?

– Після фінального свистка на фан-секторі, де яблуку ніде було впасти, ультрас розтягнули банер "Юра, дядько гордий за тебе". Мені настільки приємно стало, що на очі навернулися сльози. Великий уклін нашим фанатам за їхню підтримку – я відчував її щодня. Карпати для мене – більше, ніж клуб.

Я настільки чекав свого дебюту, що про жоден мандраж не могло бути й мови. Десь відчував, що давно переріс рівень "дубля" – багато забивав там. У грі з Динамо замінив Кожанова приблизно на 90-ій хвилині. Потім мені розповідали, що за ці 3-5 хвилин, які залишалися до фінального свистка, я пробіг стільки, скільки люди пробігли за увесь матч.

Не зупинявся ні на секунду. Відчував перед собою велику відповідальність та обов’язок – не помилитися, відпрацювати до кінця. Після фінального свистка моє щастя від дебюту та перемоги важко було словами передати. Увесь переповнений стадіон "Україна" нам аплодував – це кайф. У такі моменти ти готовий порвати будь-якого суперника.

Олег Кононов: який він у твоїх спогадах?

– Зараз про Кононова розповідають всяке, але я не можу про цю людину сказати щось погане. Саме він дам мені путівку у великий футбол, довірив місце на полі в матчі УПЛ. Кононов – цікава людина, професіонал з великої літери. Мені подобалися його тренування, його ставлення до підопічних і той малюнок гри, який він прищеплював Карпатам. Звичайно, величезний мінус Кононову за цю футболку… Я дуже сердився на нього.

Маєш на увазі футболку з Путіним?

– Так. Це мені дуже не сподобалося. Величезний косяк з його боку. Не знаю справжніх мотивів такого вчинку. Можливо, тренера підставили. Але якщо брати до уваги його період у Карпатах – жодна людина не скаже про Кононова щось погане. Далеко не всі удостоюються звання "Почесного громадянина Львова". Це про щось та й свідчить. Раніше вітав Георгійовича з Днем народження та іншими святами. Останні 2-3 роки вже не спілкуємося…

Багатьох карпатівців я розпитував про те, чому Кононов покинув Львів, хоча ситуація тоді не була вкрай безнадійною. Здебільшого розповідають, що він втратив контроль над командою, віддалився від неї…

– Так, він втратив контроль над гравцями. На мою думку, Кононов підпустив деяких підопічних занадто близько. Тренер завжди повинен тримати певну дистанцію, якою б хорошою людиною він не був. Я особисто цього не люблю. З багатьма наставниками у мене були чудові стосунки, але я ніколи не показував це перед командою. Завжди знаю, коли можу підійти до тренера, щоб обговорити з ним якусь тему, а коли цього робити не варто.

Олег Георгійович, можливо, навіть не очікував, що так станеться. Відчув ситуацію, коли вже було пізно, тому подав у відставку. Його ж не проганяли – він сам пішов. Втратив контроль над гравцями і все пішло шкереберть.

Твоє прощання із львівським клубом також було несподіваним. "Карпати встромили ніж у спину", – підсумував ти. Чому так сталося?

– Таке враження, що мене блокували із самого початку. Хтось не впускав мене на вершину. Хоча усі тренери відгукувалися про футболіста Габовду лише позитивно.

Як зараз пригадую момент, коли в кабінеті Петра Петровича Димінського зібралися 8-10 осіб за круглим столом, щоб обговорити перспективи кожного гравця – хто і на що спроможний. Настала моя черга. Зайшов, присів. Кононов висловився дуже хорошими словами, мовляв, розраховує на мене. "Юра – це майбутнє не тільки Карпат, але й всього українського футболу. У нього – великий талант, він буде прогресувати". Інші учасники зібрання також підтримали тренера.

Але після цього пішло якесь неспортивне блокування. Мені встромляли палки в колеса. Хто це робив? Керівництво клубу. Блокував мене особисто Димінський. Чимось я йому не сподобався. Розумієте, у багатьох людей ще залишився совковий менталітет. Знаю, багатьом не подобалося те, що я міг зробити собі зачіску, доглядав за собою. Абсурд!

Поглянь, як виглядають футболісти у Європі! У нас навіть наставник Халадаша одягається дуже красиво, стежить за модними трендами. Те, як ти виглядаєш, – це твоє обличчя, імідж, на тебе дивляться інші люди. Що в цьому поганого? Якщо ти даєш необхідний результат на футбольному полі, які можуть бути претензії?

Зате тебе завжди поважали фанати Карпат…

– Фанатів Карпат не обдуриш. Вони усе бачать – мій професіоналізм і ставлення до футболу. Фанати завжди нас підтримували – навіть "дубль", коли ми стали чемпіонами України. Вони бачили, хто і як віддається на полі, хто вже доріс до основного складу. У мене були хороші матчі проти ПСЖ, Севільї, але чогось видатного я не досягнув. Тож приємно, що, не граючи регулярно у першій команді, я отримав їхню любов. Напевно, вони також хотіли, щоб я був основним гравцем Карпат. Але керівництво зробило усе, щоб цього не допустити. Мені було дуже боляче покидати рідний клуб.

Зараз відвідуваність домашніх матчів Карпат – вкрай низька. Фан-сектор також зменшився практично втричі. Як тобі така картина?

– Жахливо. Вмикаєш трансляцію, і коли бачиш порожні сектори – це не вкладається у голові. У мої часи команда лише виходила на розминку, а на трибунах вже сиділи 10-15 тисяч глядачів. Зараз усе пішло шкереберть. Таку картину маємо, але сподіваємося на краще.

Чи заслуговують вболівальники Карпат образливого титулу – "вівці"?

– Футбол – це театр. Для кого ти граєш? Заради вболівальників. Заберіть їх зі стадіону – яку матимемо картину? Звичайно, керівництву можуть не подобатися певні дії фанатів. Але фанати віддають клубові свою душу. Заради чого вони пробивають виїзди, підтримують свою команду за будь-якої погоди, відстоюють рідний герб у бійках з ворожими таборами? От якби теперішня команда так викладалася, як вони, результат був би зовсім інший. Неприємно було читати про "вівців". Я зв’язався із деякими хлопцями. Ми гірко посміялися над тим.
 
"Не уявляю, як у такій ситуації можна їхати в Росію";

"Pray for Ukraine" – напис на майці, який ти продемонстрував після матчу із Дьошдьором, спричинив великий резонанс і отримав багато схвальних відгуків. Чому ти так вчинив?

– Напередодні інциденту в Азовському морі мені наснився жахливий сон про війну. Снилося, що мій батько – на фронті, захищає нас від агресора. Зранку розповів про це дружині, і в той же день росіяни атакували наші кораблі.

Упродовж п’яти років Україна пережила стільки проблем! Я завжди уважно за всім слідкував і дуже важко пропускав це крізь себе. Але не б'юсь у груди, розповідаючи, кому і як допомагаю – роблю усе скромно та тихо.

Момент із захопленням у полон наших моряків переповнив чашу мого терпіння. Було нав'язливе відчуття, що от тепер розпочнеться повномасштабна війна. Як громадянин України, який любить свою державу, хотів хоча б якось підтримати співвітчизників. Зробити це таким чином, щоб тут, в Угорщині, також бачили, що Україна має свою позицію і вона потребує солідарності.

Виникла ідея із написом на майці. Звернувся до адміністратора клубу – він допоміг мені її реалізувати. Одразу попередив: "Юра, я виконаю твоє прохання, але май на увазі: якщо це потрапить на телебачення, у клубу і в тебе особисто можуть виникнути проблеми". Я вирішив: нехай штрафують, не боюся, адже не роблю нічого провокаційного або кримінального.

Вийшов на поле у цій спеціальній майці і після матчу з гордістю її продемонстрував, вшанувавши таким чином воїнів, які захищають нашу Незалежність. Мій вчинок ішов від душі, щиро, з любов’ю. Настрій був таким піднесеним, що вдалося навіть забити перший гол за Халадаш у чемпіонаті. До цього забивав двічі, але у Кубку Угорщини.

Штрафу вдалося уникнути?

– Після мого вчинку телебачення і соцмережі (насамперед в Україні) гуділи настільки, що угорські ЗМІ не могли не скопіювати цього. Вони приділили достатньо часу, аби показати, що коїться у нашій країні. І, напевно, завдяки такому резонансу, завдяки масовому схваленню мого меседжу, ніяких штрафних санкцій до мене не застосували.

Чому практично ніхто з українських футболістів не помічений у такому публічному прояві своєї патріотичної позиції? Бояться? Чи їм просто байдуже?

– Я думаю, все-таки чогось бояться. Не уявляю, як у такій ситуації можна їхати в Росію, щоб там виступати. Особисто для мене це стало б катастрофою. З якими очима потім повертатися в Україну? Тут – мої друзі і фанати, з якими я виростав із самісінького дитинства. Для мене це значно важливіше, ніж поїхати в Росію, щоб заробити гроші. Усіх грошей не заробиш, та й у житті вони відіграють не найважливішу роль.

Найважливіше – здоров’я, а гроші можна заробити в Україні, або деінде за кордоном. Угорщина, Польща, Білорусь – світ широкий. Але люди готові заради заробітку їхати навіть в Росію… Для мене це – закрита тема. От 6-7 років тому я б ставився до цього адекватно – між обома країнами були нормальні стосунки. Хоча… Навіть тоді у мене не виникало бажання грати у російському чемпіонаті.
Джерело: http://football24.ua
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Коментарів: 1
Tipa_Kuzmich
26.12.2018, 20:48 Спам
0
Успіхів у подальшій кар'єрі ! І хто зна, можливо Габовда, колись ще повернеться в Карпати ... Відповісти



СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн
Онлайн чат
Останні коментарі
Sharp коментує:
1 млн за Сікана, 1-1,5 млн за Васю Кравця, 700 тис. за Лебеденка... Трохи назбирали вже на сезон.
andyleo коментує:
Наскільки мені відомо, перемовини та спроби вмовити велися практично весь 2018 рік. Але, на превелик...
roma199196 коментує:
Я дуже хочу подивитись на його якісне підсилення. Зараз знов прийдуть якісь Кортеджано незрозумілий.
kirilgal коментує:
Ну для цього впринципі і потрібні збори. Було б дивно коли через тиждень після приходу нового тренер...
kirilgal коментує:
Якщо гравець не хоче бути в Карпатах, то він би і не перепідписав би контракт і рік тому. Думаю, так...
Tipa_Kuzmich коментує:
З гнилою натурою Сікана все зрозуміло... А от чому клуб Карпати "прохлопав" і неперепідпис...
Litvin коментує:
а де Ременюк?
vlotsk коментує:
я тут продублюю повідомлення з чату бо там швидко затреться

Ну і повертаючись до Сікана...
Goland коментує:
піздюх...максимум шо тобі світить слован, там разом з качарабою завершите невідому нікому кар'єр...
Sharp коментує:
Смалійчук: "Буде якісне підсилення, а не кількісне"
Подивимось, яка вона теперишня ...
Sharp коментує:
Ні, не віддамо, як не віддали Севільї Карраскаля )
vitlay коментує:
Щось я не зрозумів, а де мантра про те, що клубу треба вижити?
RA11 коментує:
Покаже клас - вернеться в Леганес)
Sharp коментує:
За місяць грати першу офіційну гру, а ми ще не знаємо як саме і в якому складі...
Sharp коментує:
Щур він і є...
Зараз на сайті
Онлайн всього: 16
Гостей: 15
Користувачів: 1
Відвідувачі:наливайко



СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн
Онлайн чат
Останні коментарі
Sharp коментує:
1 млн за Сікана, 1-1,5 млн за Васю Кравця, 700 тис. за Лебеденка... Трохи назбирали вже на сезон.
andyleo коментує:
Наскільки мені відомо, перемовини та спроби вмовити велися практично весь 2018 рік. Але, на превелик...
roma199196 коментує:
Я дуже хочу подивитись на його якісне підсилення. Зараз знов прийдуть якісь Кортеджано незрозумілий.
kirilgal коментує:
Ну для цього впринципі і потрібні збори. Було б дивно коли через тиждень після приходу нового тренер...
kirilgal коментує:
Якщо гравець не хоче бути в Карпатах, то він би і не перепідписав би контракт і рік тому. Думаю, так...
Tipa_Kuzmich коментує:
З гнилою натурою Сікана все зрозуміло... А от чому клуб Карпати "прохлопав" і неперепідпис...
Litvin коментує:
а де Ременюк?
vlotsk коментує:
я тут продублюю повідомлення з чату бо там швидко затреться

Ну і повертаючись до Сікана...
Goland коментує:
піздюх...максимум шо тобі світить слован, там разом з качарабою завершите невідому нікому кар'єр...
Sharp коментує:
Смалійчук: "Буде якісне підсилення, а не кількісне"
Подивимось, яка вона теперишня ...
Sharp коментує:
Ні, не віддамо, як не віддали Севільї Карраскаля )
vitlay коментує:
Щось я не зрозумів, а де мантра про те, що клубу треба вижити?
RA11 коментує:
Покаже клас - вернеться в Леганес)
Sharp коментує:
За місяць грати першу офіційну гру, а ми ще не знаємо як саме і в якому складі...
Sharp коментує:
Щур він і є...
Зараз на сайті
Онлайн всього: 16
Гостей: 15
Користувачів: 1
Відвідувачі:наливайко