Ігор Дедишин, Фото - FCKarpaty.Com.UA
Генеральний директор "Карпат" Ігор Дедишин в першій частині відвертого інтерв'ю сайту "Футбол 24" розповів про враження від загальних зборів клубів Прем‘єр-ліги, свій погляд на системні зміни в українському футболі, можливі ігри на тоталізаторі молодіжних команд "Карпат" та багато іншого.

- Ігорю Михайловичу, останнім часом вас практично не видно в ЗМІ. Ви, зазвичай, раніше дуже часто і багато критично висловлювались на адресу футбольних чиновників. З чим пов‘язано, що вас «стало» так мало? Це ваше рішення, чи просто журналісти вже менше цікавляться?

- Ні, відбою в коментарях немає. Просто дуже часто дзвонять по телефону, а я собі таке правило встановив, і в клубі також, що телефоном коментарі не даю. Прошу: скидайте на мейл, факс, ми оперативно підготуємо відповідь, відпишемо. Або приїжджайте сюди, в офіс «Карпат». Просто були ситуації, коли телефонували різноманітні люди, представлялись журналістами, я їх не знав, давав коментар, а потім виходило зовсім інше. Це типова ситуація. Через якийсь час прийняв рішення і заборонив також нашим тренерам, працівникам клубу і футболістам давати інтерв‘ю телефоном. В крайньому випадку, якщо потрібно оперативно дати коментар «сьогодні на сьогодні», то тим, кого знаю справді і знаю, що інтерв’ю пишеться на диктофон, можу такий коментар надати.

Стосовно моїх активностей… Я завжди готовий висловлювати свою думку і говорити про все відверто. Вирішив трохи дати паузу, як то кажуть, щоб не було мене забагато. Знаєте, а то виходить, що лише один Дедишин про все знає в нашому футболі, вже навіть ярлик приклеїли: "головний правдоруб українського футболу”… Вважаю, це може якось неправильно сприйматися, я б навіть сказав трохи нескромно. Тільки з таких міркувань я зараз не такий активний в інформаційному просторі.

«Якщо зробити чемпіонат для 4-х клубів, то хай вони створять Суперлігу і грають там між собою!»

- Які ваші враження від останніх загальних зборів клубів Прем’єр-ліги, на яких ви нещодавно були присутні, від того, що побачили і почули?

- Я вже казав, що за останні кілька років загальні збори, за винятком одних (здається, рік тому), коли була присутня велика кількість власників (це були доволі якісні збори), перетворились в звичайну формальність, і ніяких ґрунтовних рішень вони не генерують. Просто є кілька питань, на які потрібно підняти руку і проголосувати «за» чи «проти», і все. Нічого серйозного там не обговорювалось, по великому рахунку.

Я не зрозумів, чесно кажучи, чого нас туди запрошували. Ті питання, за які ми голосували, можна було проголосувати у «факсовому» режимі, як практикувала Прем’єр-ліга до цього багато разів. Навпаки, сподівався, що буде винесено велике коло питань до обговорення, до дискусії і до голосування. Хотілося б, аби загальні збори Прем’єр-ліги проговорили гостру необхідність в системних реформах, в системних змінах, що назріли в українському футболі вже давним-давно. ФК "Карпати”, до речі, і публічно вносив пропозиції щодо змін, і офіційні листи спрямовував. Та виявилось, що нікому то не треба. До речі, той же Сергій Болотніков (спортивний журналіст – Прим. авт.) спродукував і виголосив багато цікавих реформ, які, до того ж, багато в чому перегукуються з нашими. Хоча для мене була дивною реакція Саші Шуфрича: мовляв, це смішно, що ми з інтернету беремо якісь ідеї. Мені здається, що нам має бути не смішно, а соромно за те, що не можемо дослухатися до здорових думок, незалежно від того, де і ким вони озвучені. Мене особисто найбільше обурює інертність і пасивність. Напевно, ми ще не доросли до серйозних, гострих дискусій і прийняття, можливо й радикальних, але таких нагальних змін. Лише б не було потім запізно.

А ще хотів би звернути увагу на те, що загальні збори не затвердили звіт про фінансово-господарську діяльність Прем’єр-ліги за минулий сезон, не затвердили бюджет УПЛ на наступний сезон, а також - регламент, вірніше зміни й доповнення до регламенту Прем’єр-ліги.

Зміни і доповнення до регламенту були дуже і дуже косметичні, ніяких суттєвих чи кардинальних нововведень в чемпіонат Прем’єр-ліги не вносилось. Не враховані були наші пропозиції, які ми подавали до того. Хоча б їх просто винесли на обговорення! Хотів би просто почути думку всіх клубів з приводу наших пропозицій - їх було досить багато, і вважаю вони досить ґрунтовні, змістовні. Чомусь не захотіли.

Стосовно бюджету Прем’єр-ліги. Розумієте, коли я приїжджаю на загальні збори клубів і вперше бачу цифри (така ситуація незмінно повторюється з року в рік), то ви мене вибачте... Тобто звіт про виконання бюджету за минулий період і бюджет на наступний період. Мене це просто "дістало”, тому не витримав і висловив своє обурення. Я просив колег підтримати, щоб це питання взагалі не обговорювалося, тому що хоча б за тиждень до того мали б прислати, і клуби могли відреагувати . Там дуже багато питань є, цифр, які вони подають. Підтримали мене Клімов і Геллер, власники клубів («Чорноморця» і «Зорі» відповідно – Прим. авт.). Вирішили зняти це питання з розгляду. А по змінах до регламенту те саме. Лише за два дні до засідання був присланий проект змін і доповнень.

Загальні збори клубів Прем’єр-ліги повинні вирішувати стратегічні питання, а не якусь «поточку». «Поточку» можна вирішувати в режимі «факсовому». Якщо люди збираються, витрачають свій час на те, щоб приїхати, то хотілось б ґрунтовної дискусії. А це була формальність. Я нічого корисного для себе не почерпнув. І думаю, що жоден з присутніх також.

Єдиною більш-менш системною зміною, що була проголосована, це формат чемпіонату. Ми підтримали повноцінний типовий формат, 14 клубів, тому що не подобались пропозиції , які озвучив «Шахтар». І мені дивно було чути за результатами засідання клубів Прем’єр-ліги, що «Шахтар» чи не єдиний клуб, який хотів змін, а інші клуби були інертні. Я вважаю, що «Шахтар» і так звані «прошахтарівські» ЗМІ досить некоректно висловлювались. За їх словами виглядає, що єдиним критерієм змін в українському футболі є зміна формату. Ну, тоді ви, панове, дуже поверхневі і, вибачте, примітивні. В тому числі й «Шахтар».

Вважаю, що зміна формату один з елементів ланцюга. Треба зрозуміти, для чого ми змінюємо формат, з якою метою. Якщо для того, аби зробити чемпіонат для 4-х клубів, то хай вони собі створять Суперлігу і грають там між собою! Натомість, намагаються звинуватити весь український футбол в тому, що їм нецікаво грати в цьому чемпіонаті.

Почекайте, кажу: ви говорите, що вам нецікаво грати з іншими малими клубами, ви говорите про рейтинг. Але ви самі знищили один з рейтингових матчів: «Зоря» - «Шахтар», коли просто відкликали своїх гравців з оренди. Всі очікували на серйозний матч, який би викликав глядацький інтерес, була би серйозна інтрига. І цей поєдинок, його ймовірний результат за деяких умов, міг закрутити інтригу в чемпіонаті зовсім по-іншому. Ви говорите, що нецікавий чемпіонат з одного боку, але «Шахтар» втратив очки з тими ж «Карпатами». З командою, яка увесь чемпіонат перебувала внизу турнірної таблиці. «Динамо» також втратило очки з «Карпатами». Команди-лідери втрачали очки не тільки між собою, а й з середняками і аутсайдерами. Тому некоректно говорити, що чемпіонат України геть нецікавий.

Нам потрібні системні зміни. Потрібно звернути увагу на три, на мою думку, головних постулати реформ. Потрібно рухатися в трьох напрямках. Кожен напрямок нанизувати реформаторськими рішеннями й кроками.

В першу чергу, українському футболу слід максимально підвищити рівень прозорості – фінансової і прозорості прийняття рішень. Зрозуміло, чому фінанси. Ми виступаємо за те, щоб бюджети клубів (зарплати і всі фінанси клубів) були білими і прозорими. Пропонували, щоб бюджети клубів в обов’язковому порядку публікувалися на офіційних сайтах команд Прем’єр-ліги.

Щодо прозорості в прийнятті рішень, я мою на увазі, що це рішення, прийняті різними, скажімо так, колективними утвореннями – Прем’єр-лігою, Федерацією футболу України, КДК ФФУ, Палатою з вирішення спорів, Апеляційним комітетом, Виконкомом Федерації і так далі.

Чому нам потрібна ця прозорість? Нині у свідомості пересічного українського вболівальника утворено дуже багато різноманітних стереотипів негативного характеру, іміджевого характеру, тому довіра до чемпіонату України і взагалі українського футболу є на досить низькому рівні. Ці усталені стереотипи, що у нас в українському футболі «сплошь и рядом» договірні матчі, що у нас продажне суддівство і так далі. Всі ці негативні явища, які є в українському футболі, з ними потрібно боротися, але боротися також і на ментальному рівні.

Прозорість в прийнятті рішень і прозорість фінансова збільшать довіру вболівальника, потенційного клієнта українського футболу, того, хто ходить на матчі, хто споживає продукти і послуги, які пропонують клуби, Прем’єр-ліга і Федерація.

Якщо ми збільшимо лояльність і довіру, тоді можемо сподіватися на те, що прийде вболівальник на стадіон. І вболівальник прийде на стадіон тоді, коли буде максимальний рівень змагальності. Це другий постулат.

Нам потрібно досягти того, щоб вболівальника на стадіон гнала зокрема й інтрига матчу, непердбачуваність, що в жодному матчі нічого наперед неможливо спрогнозувати. Я з розмов в так званих специфічних середовищах (спеціалістів, журналістів, активних вболівальників, що глибоко цікавляться футболом) чую, що вони, як правило, здогадуються, що такий-то матч - «договорняк», що тут - судді «вб’ють» і так далі. А ці розмови поширюються на інші середовища. І тоді людина, що не дуже, так би мовити, глибоко в футболі, просто любить футбол, але приймає рішення - піти на футбольний поєдинок, чи піти погуляти з дітьми в парк, наприклад. І він прийме рішення погуляти з дітьми в парку, тому що знає з тих розмов, що там «договорняк», або судді «приглушать» і немає змісту йти. Тобто немає інтриги і змагальності. Рівень змагальності не є нині на високому рівні в українському футболі.

І третє – це максимально високий рівень видовищності. Кожен матч українського чемпіонату повинен бути продуктом. Продуктом, який потрібно створити спільними зусиллями – Федерації, Прем’єр-ліги і клубів. Необхідно спочатку описати цей продукт, визначити його характеристики і властивості. Зрозуміти, хто є нашим клієнтом і як з ним працювати. А далі потрібно цей продукт виводити в фазу продажу і пропонувати на ринок, провести нормальний маркетинг і продавати. Бо підхід, який сидить в свідомості однієї частини людей, менеджерів клубів, президентів – що футбол це дорога забавка, іграшка, цяцянка. Мало хто в Україні ставиться до футболу, як до бізнесу.

Нам усім треба врешті-решт усвідомити, що футбольний клуб - це в першу чергу підприємство. У всіх має сидіти в голові, що це підприємство. А головна мета діяльності підприємства - отримувати прибуток. От якщо буде такий підхід, тоді ми створимо те, що називається видовищем. Тоді воно буде перебувати в конкурентному середовищі – з кінотеатром, концертом чи якимись іншим способом дозвілля, що відносять до сфери entertainment.

Поки ми не будемо такими категоріями мислити, то не вийдемо з цієї ситуації ніколи. І зараз, я вважаю, що склалася ідеальна ситуація для змін. Війна в країні, економічна криза – це час для переоцінки цінностей і запровадження нових стандартів. Зрештою необхідно розробити і затвердити стратегію або генеральний план розвитку українського професійного футболу. Для нас, як для клубу, були події два-три роки тому, і вони нас спонукали приймати якісь стратегічні рішення – ви, напевно, слідкували і знаєте, які ми рішення приймали. Ми популярними чи не дуже популярними рішеннями, кроками проводили реформи всередині клубу й команди, встановили нові правила, а найголовніше - визначилися зі своєю стратегією і вектором розвитку.

Тому переконаний, що настав час проводити реформи. Чітко підготувати під кожен з цих постулатів перелік реформаторських рішень і спосіб їх реалізації. Їх необхідно закласти в регламент, в державне законодавство. Пригадую, на одному із нещодавніх засідань представників клубів з президентом ФФУ Андрієм Павелком і з віце-президентом УЄФА Григорієм Суркісом, казав про це. Розумієте, що на сьогодні власниками футбольних клубів є люди, які контролюють чи не половину Верховної ради. Вони можуть коректно прийняти будь-які закони, які потрібні для футболу, для оздоровлення футболу. Водночас, не зашкодять інтересам держави в цей складний час. Кажу: давайте їх налаштуємо на це, давайте підготуємо перелік – що стосується пільгового оподаткування, наприклад.

Фонд заробітної плати. Це найбільша стаття видатків в будь-якому українському клубі. Мало хто її платить «в білу». Чому? Тому що невигідно платити! Наприклад, зовсім донедавна ситуація виглядала таким чином: щоб заплатити футболісту умовно 10 000 доларів "чистими на руки” – необхідно було приблизно 5700 доларів заплатити в бюджет. Власник або той, хто інвестує гроші (а власник клубу - це людина, що інвестує (наголошую!) власні зароблені гроші, які, як правило, вже «очищені» від податків, тобто вже задекларовані) в футбол - його заставляють ще раз оподатковувати. Розумієте, як він мислить? Я – власник якогось там бізнесу, що приносить мені прибуток, отримую дивіденди, з яких сплачую податки. А після цього інвестую у футбол, у завідомо збиткову справу, і мені знову кажуть: сплати податки згідно чинного законодавства. В такому разі фінансування клубу називається простим словом альтруїзм. Скажіть, скільки таких альтруїстів чи меценатів залишиться в нашому футболі, якщо держава змусить всі клуби платити "білі зарплати” і, відповідно, податки? Гадаю, запитання риторичне.

«У нас зараз 90% громадян країни – злочинці»

- Але це ж фактично податки працівників підприємства…

- Я розумію, що податки. Але що ми маємо сьогодні - гроші в тіні, які в бюджет не потрапляють. І не в виграші від цього ні бюджет, ні український футбол в цілому. Тому що нема прозорості. Знову ходять різні розмови, возяться конверти...

Коли є «кеш», готівка, він теж спонукає недовіру… Коли гроші виплачуються готівкою, то це може мати наслідки для того, хто платить і для того, кому платять, правильно?

Я пропонував: давайте ми зменшимо ставку податку або взагалі зробимо спеціальний закон для тих, хто інвестує в український футбол. Щоб вони відкрили бюджети. Давайте це буде не 57% нарахування й відрахування на фонд заробітної плати, а скажімо 20%. Але ви собі порахуйте, скільки грошей одразу потрапить в бюджет країни, яка ходить всюди з протягнутою рукою.

- Хто гарантує, що клуби почнуть платити податки? Будуть так же видавати в конвертах, але вже платити менше податків…

- Гарантувати повинен закон. Коли ми зробимо прозорий бюджет. Думаєте, що складно зробити прозорий бюджет? А хіба ви чи інший громадянин України не хотів би законно отримувати високу "білу зарплату” й спокійно, без наслідків, її витрачати?

- Що перешкоджає «Карпатам» створити прозорий бюджет?

- У нас, по суті, прозорий бюджет, крім фонду зарплати. Ми цього не приховуємо. Ми неодноразово публікували раніше бюджети, пам’ятаєте? Був там і фонд заробітної плати. Але зрозуміло, що ми з нього не сплачуємо податки. Зараз я, по суті, зізнаюся в злочині. Але у нас зараз 90% громадян країни – злочинці! Ті, хто платять зарплату, і ті, хто отримують зарплату в конверті. Тому що такі умови в країні. Всі ж про це знають, але закривають очі. Я це кажу не для того, щоб когось в чомусь звинуватити (в тому числі й контролюючі органи), а для того, щоб було розуміння, що така система утворена й діє в цілому по державі, а не тільки в футболі.

Держава повинна створити умови, щоб бізнес (а я вважаю, футбол це бізнес, футбольний клуб це бізнес) платив податки. Але не обкладати такими поборами. Знову ж таки це на рівні менталітету - виховати потенційних платників податків. Щоб вони платили в бюджет.

Були пропозиції, якщо ми даємо пільги стосовно оподаткування футбольних клубів, то, щоб власники гарантували неперервність участі в чемпіонаті. Тому що донедавна було, коли проходячи атестацію, ми даємо своєрідну декларацію, що гарантуємо участь клубу в чемпіонаті. Але таку декларацію підписували власники і «Арсенала» , і «Кривбаса», клубів, що зникли. А коли власник буде давати гарантію державі, тоді він точно це виконає. Бо держава дає на це своєрідну пільгу. І клуб гарантує. Для українського футболу це буде мати елемент своєрідної стабільності. Може, я глибоко зайшов в тему, але я це так розумію, відчуваю. Ми це готували і прописували.

- Як це все зробити законодавчо? Ви кажете: власник гарантує. Чим він гарантує? Чим він ризикує?

- Повинен перед державою гарантувати своїм майном, своїми активами. Це дуже елементарно робиться, повірте. Це можна законодавчо врегулювати.

- Як може власник щось гарантувати, якщо реальні власники зараз заховані від того, щоб їх бачили – клуби нерідко записані на офшори?

- Прийняли ж закон, що засоби масової інформації повинні відкрити своїх власників. І повірте, відповідним законом можна спонукати відкрити реальних господарів публічних підприємств. А ЗМІ і футбол – це публічні види діяльності, до яких прикутий великий суспільний інтерес. І суспільство, журналісти, контролюючі органи дотиснуть, щоб вимоги закону виконувались. Побачите, що через якийсь час власники медійних ресурсів будуть відомі. Кінцевий бенефіціар буде відомий і, що дуже важливо, джерела фінансування ЗМІ також. Давайте відкриємо і власників клубів.

«Шуфрич розповідав, що в дублі і команді U-19 «Говерли» практично кожен матч - «договорняк»

- В стінах Федерації створюється футбольний закон. Що ви чули про нього?

- Чув, що це закон про боротьбу з корупцією в футболі. Щоб прирівняти футбольних чиновників до державних службовців. На сьогодні тільки державні службовці можуть бути корупціонерами. Ми з вами не можемо бути корупціонерами, навіть якщо чимось неправильним займаємось. Закон направлений на боротьбу з корупцією, на боротьбу зі ставками і тоталізатором.

А взагалі українському футболу також потрібен окремий закон про футбол. Щоб він регламентував відносини в сфері футболу. Щоб він кореспондувався з так званим футбольним законодавством, регламентами УЄФА і ФІФА. У нас дикий дисбаланс між європейським законодавством, футбольним європейським законодавством і законами української держави, українським футбольним законодавством. Дисбаланс божевільний. І це дуже ускладнює роботу наших клубів.

- Щодо прозорості і закону про договірні матчі, про який ми щойно говорили. Ви повинні знати, що один з матчів молодіжної команди «Карпат» є під підозрою стосовно спортивної боротьби. Чи проводили ви службове розслідування, і якщо проводили, то які висновки отримали?

- Точніше, два. Такі дані я прочитав на різних сайтах. Я дивився пряму відеотрансляцію (до речі, ми єдиний з українських клубів, що вже більше двох років здійснює у себе на сайті прямі трансляції матчів чемпіонату U-21 та U-19, товариських матчів першої команди) одного з цих матчів: чемпіонат команд U-21 «Зоря» - «Карпати». Дивився перший тайм, потім мені потрібно було їхати на зустріч. Матч проходив за нашої повної переваги. 1:0 ми вигравали, з другого тайму я пішов (програючи після першого тайму, «Зоря» по перерві забила два м‘ячі і виграла 2:1 – Прим. авт.). Після матчу мені Володя Звєров (Володимир Звєров - головний редактор програми «Профутбол», член Комітету етики і чесної гри ФФУ – Прим. авт.) скидає смс-ку, що є інформація по цій грі. Я його набрав і був, звісно, шокований. Пішов подивився, як були забиті голи, подивися повністю другий тайм. В мене теж склалося враження, що матч був, якщо не договірним, то грався на тоталізатор. І деякі наші футболісти, також їхня поведінка на полі в другому таймі була, скажімо так, нетиповою.

Звичайно, що ми проводили розслідування. По суті, до команди не було претензій. До 2-3 футболістів. Ми проводили розслідування. Не можу сказати, що нам зізналися, але у мене тверде інтуїтивне переконання, відчуття залишилося, що все-таки щось було. Довести це я не можу. Ми з Беньом, з Йовічевічем спілкувалися на цю тему. Тренера просто "вбило” це все.

Писали також про матч дубля, коли грали з «Чорноморцем» в Одесі в першому колі (в матчі чемпіонату України U-21 «Чорноморець» виграв з рахунком 2:0 – Прим. авт.). Я дивився цей матч теж. Але не можу нічого сказати, не побачив там «лівих» дій з боку тих чи інших футболістів.

Ми спочатку хотіли на детектор брехні запустити цих хлопців. Але потім подумали, що в інший спосіб треба. Так, як ми позбувалися свого часу гравців, що брали участь в тому договірному матчі з «Металістом». Ми їх просто позбуваємося.

В чому проблема? Проблема комплексна. Мені той же Олександр Шуфрич розповідав, що в дублі і команді U-19 «Говерли», на його думку, практично кожен матч - «договорняк». Просто вони не платять грошей, і в тих дітей взагалі нема за що жити. Ми ж стабільно платимо зарплату, але можливо, у зв’язку з девальвацією гривні, вартість тих грошей, які платимо, впала, гроші знецінились. Не виключаю такої можливості. Інша проблема – біля дітей увесь час "крутяться” різноманітні "ділки”, агенти, посередники. Трансферний ринок практично "впав”, зарплати футболістів – також. А жити "футбольні прилипали” звикли на широку ногу. Тому, не виключаю, ангажують дітей на такі "подвиги”. Тому хотів би звернутися до молодих людей, щоб добре думали, коли отримають якусь "цікаву пропозицію” - бо сьогодні можна отримати умовних 300-500 доларів, а то й менше, але загубити всю свою майбутню кар‘єру.

Як довести? Та фактично, ніяк. Є внутрішнє переконання, що хтось грав не так, як вміє, приймав на полі неправильні рішення або робив масу так званих невимушених помилок. Плюс інформація від букмекерів про суми, які були поставлені на поєдинок твоєї команди. Звичайно, якщо хлопчина не зізнається, довести не можу. Однак є таке поняття - комфортна впевненість. Вона дає мені підстави приймати якесь рішення, клубу дає підстави. Ми просто будемо позбуватися цих футболістів.

- Будете, чи вже це зробили?

- Ми в процесі. Ми на це реагуємо. Ми не перший день в футболі. Обманути людину, яка розуміється на футболі, я не кажу тільки про себе, а й про інших наших спеціалістів в клубі, неможливо.

Олександр Гапоненко

Далі буде…

Джерело: http://football24.ua
Дата: 02.07.2015 | Інтерв'ю | Переглядiв: 737




Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...

Мiнi-чат
СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн

Опитування
Нові коментарі
Ті іспанці не тільки не для нашого, а й не для Албанського та Туркнемського чемпіонатів - взагалі ні про що, фізруки най...

а чому за два тижні? Якщо і ставити його тренером, то вже. чого чекати, ще однієї безвольної гри, щоб пересвідчитись, що...

Купувати його потрібно,а не цікавитися.

Але ж він не є вільним агентом...

Ну,до Ді Франко питань якраз нема,пане експерт.Та й критикувати завжди легше,нвж самому робити(а пан Вацко чим може похв...

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 74
Гостей: 62
Користувачів: 12

orest1098, fckarpatylviv_org, spiker, Lvivlion1963, levchik, Sifon, Andre, 13Mark, AC, joe, Aradesh, rostyk78