Чижевський
Відверте інтерв’ю "Футбол 24" із Олександром Чижевським – екс-захисником "Карпат" і збірної України.

Він – особливий футболіст в історії українського футболу. Першим серед вітчизняного елітного дивізіону зіграв 300, а згодом і 400 матчів – символічний клуб гвардійців УПЛ названий саме на його честь.

У футбол Чижевський грав практично до 40 років. Зараз – успішний тренер. Під керівництвом Олександра Арсенійовича "Карпати" U-21 посідають третє місце у чемпіонаті України. Вище лише "Динамо" і "Шахтар".

У "Карпатах" ви провели найтриваліший період своєї кар’єри, тут здобули "золото" союзної Другої ліги і українську "бронзу"-1998. У Львові почувалися найщасливіше?

– Так. Я сформувався як футболіст завдяки "Карпатам". У 1989-му, одразу після школи, нас 5-х одразу забрали в клуб. Перші два роки я фактично не грав. Але на початку 90-х "Карпати" полетіли в Америку, після чого там залишився Ярослав Лендел. Повернувшись до Львова, я почав стабільно грати в основному складі, щоправда, на позиції опорного півзахисника.

У сезоні-1991, коли "Карпати" взяли "золото" Другої ліги СРСР, доводилося літати у Білорусь, Молдову і навіть на Кавказ. Пригадайте найважчий виїзд…

– Тоді у нашій зоні виступав "Карабах". Ми стали першою командою, яка ризикнула туди поїхати. Інші намагалися навіть не потикатися, бо знали, що там – без шансів вивезти очки. Спершу "Карпати" поїхали в Гянджу, а потім в Агдам до "Карабаха". І здобули дві нічиї. Трапилася така ситуація, що Роман Лаба забиває чистий гол, чудак зістрибує із трибуни і біжить до лайнсмена з ножем: "Підіймай прапорець" (Усміхається). Там було повне беззаконня. Потім вони приїжджали до нас – сюди, у західний регіон – і ми їх ганяли по повній програмі.

Тоді це була перехідна союзна зона – дуже сильний чемпіонат, в якому репрезентувалися усі футбольні школи. Коли Україна здобула Незалежність, поєдналися клуби, які виступали у Вищій, Першій та Другій союзних лігах. "Карпатам", друголіговій команді, було дуже цікаво спробувати свої сили в матчах із вищоліговими суперниками. Мені, пацану, доводилося конкурувати з гравцями, яким було по 30. За "Карпати" тоді грали Степан Юрчишин, Іван Гамалій, Василь Леськів – люди, які пограли на високому рівні.

На позиції опорника затрималися надовго?

– З приходом Маркевича команда перейшла на трьох захисників – двох персональних і одного центрального. Спершу я грав персонального, але, після від’їзду Мокрицького в Ізраїль, мене перевели на позицію центрального оборонця. Там я виступав до закінчення кар’єри.

Яким був Мирон Богданович у молодості?

– Мені здається, що зараз він навіть молодший, ніж тоді (Усміхається). Вже в той час Маркевич був вимогливий до футболістів. Завжди небагатослівний, але казав конкретно, що хоче бачити на футбольному полі. Не виконуєш – мусиш сидіти на лаві запасних.

Півзахисник того складу Андрій Шулятицький пригадував епічну історію, як водій спалив клубний автобус "Карпат"…

– Чудово пам’ятаю той епізод. Ми повернулися з Болгарії, а у Львові – сильні морози. Футболісти, як завжди, приїхали зі зборів не з порожніми руками – накупили всячини для дружин і дітей. Хтось забрав презенти із салону і багажника, а хтось – ні, бо збирався це зробити після двох вихідних.

Автобус стояв біля будинку. Завести його не вдалося, тож водій розігрівав соляру… паяльною лампою. Подробиць, щоправда, не знаю. Це все – з чуток. Казали, було таке враження, що на Сихові війна. Почали вибухати футбольні м’ячі, якісь салюти – то щось страшне. Навіть не пам’ятаю, чи я тоді встиг забрати свої речі (Усміхається).

Це, сподіваюся, був не єдиний автобус "Карпат"?

– Це був новенький транспорт, виконаний під спецзамовлення. Його клуб отримав від ЛАЗу. Ми одного разу поїхали на збори і все – історія цього автобуса закінчилася. Довелося купувати ще один – з Угорщини пригнали MAN чи Mercedes – вже не пам’ятаю.

Вас не здивувало, що цього водія не звільнили?

– Не знаю, яка там була домовленість. Можливо, цей чоловік відпрацьовував. Хоча таку суму відпрацювати нереально. Чим усе закінчилося – не в курсі.

Сергій Танасюк, ще один футболіст "Карпат" 90-х, розповідав, що після матчів команда порушувала режим – випивала. Вас оминула чаша ця?

– Як це зрозуміти – "випивала"? Кожен має свій вільний час. Я, наприклад, його використовував для сім’ї – тут мій відпочинок. Так, при Маркевичу у нас були виїзди на озеро, на риболовлю, посмажити шашлик. Не заборонялося випити якийсь келих вина. Але щоб напиватися… Може, хтось потім і продовжував – я не знаю.

Зараз Танасюк таксує. Хто ще з ваших екс-партнерів займається нефутбольною діяльністю?

– У нас була компанія, з якою товаришуємо сім’ями до сьогоднішнього дня. Кожного року ми зустрічаємося і проводжаємо старий рік. Гецко в Одесі. Паляниця, по-моєму, у Житомирі займається бізнесом. Полунін і Мізін – при футболі в Охтирці. Шаран очолює "Олександрію", Лучкевич у Запоріжжі займався футбольною діяльністю, але що робить зараз – не знаю. Загалом, вся бригада – при футболі.

Ваш найкращий матч за "Карпати"?

– У 1997 році вболівальники визнали мене найкращим гравцем "Карпат", плюс – автором найкращого голу. Пам’ятаю, був матч із "Ворсклою". Ми грали в меншості, але перемогли – 2:1. Я забив другий м’яч, який і став найкращим. До особливих матчів зараховую першу гру із "Шелбурном" у єврокубках. На "Україні" тоді зібралося 40-45 тисяч глядачів. "Карпатам" гріх було скаржитися на підтримку. Після того, як клуб відновили у 1989-му, на стадіон приходило по 30 тисяч. Не те, що зараз. Якщо збереться 5 тисяч – це вже казка.

Ви протистояли молодому Шевченку. Чи було тоді відчуття, що перед вами – особливий футболіст?

– У той час Шевченко виступав у парі з Ребровим. Проти них доводилося грати персонально. Я діяв на позиції центрального захисника, а проти Реброва і Шевченка – Беньо і Єзерський, "собаки", які могли з’їсти будь-кого.

Ребров при своєму невеликому зрості чудово грав головою. А Шевченка, якщо він набирав швидкість, було надзвичайно важко зупинити. Попри те, що "Динамо" – бренд українського футболу, нам таки вдавалося вигравати деякі матчі.

Якось ви розповідали, що вас, гравців "Карпат", в інших містах називали "бандерівцями". Де найчастіше?

– Це ще було в часи Союзу. Існував міф, що у Західній Україні кулемети закопані в землю, а в подвір’ях стоять танки. Коли тобі це постійно вкладають в голову, зомбують, ти в це віриш. Нічого дивного, що зараз у Росії ця політика продовжується. Кажуть, що у Західній Україні їдять людей. Я вже нічому не дивуюся. Радянська політика триває до сьогоднішнього дня.

Ви з гідністю сприймали, коли вас називали "бандерівцем"?

– Якщо я виріс у Західній Україні – нехай буду "бандерою". Це – видатна людина. Тож я пишаюся прізвиськом "бандерівець".

Чому так швидко розпалися бронзові "Карпати"?

– Сам собі часто ставлю це запитання. Мирон Богданович наголошував на тому, що ми могли боротися з такими грандами, як "Динамо" і "Шахтар". У Львові дійсно створилася команда, яка показувала хорошу гру і в найближчому майбутньому могла нав’язати боротьбу за ще вищі місця. Але… "Карпати" мали двох спонсорів. "Галлев" володів своїми футболістами, "Львівська залізниця" – своїми. Не було єдиного цілого – існувало різне бачення, хоч Маркевич ліпив єдиний колектив. У якийсь момент команда дала тріщину – пішли одні, потім інші. Все розвалилося.

Джерело: http://football24.ua
Дата: 02.03.2017 | | Переглядiв: 768




romprest
Спам1) Нiк: romprest / Дата: 02.03.2017 в 20:55:17 (+ | +1 | -)
Видатний капітан та легенда Карпат! Надіюся Костевич прочитає це інтерв`ю!
1zenon3
Спам2) Нiк: 1zenon3 / Дата: 02.03.2017 в 21:24:27 (+ | -1 | -)
На відміну, Чижевський не дає інтерв'ю польському виданню і не працює в Польщі.
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...
checklive.ru

Мiнi-чат
СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн

Опитування
Нові коментарі
Мізін, Покладок, Гецко, Паляниця, Ковалець... були імена!
Та й теперішнє покоління, то й ж Федецький, Худобяк, Го...

яких таких уболівальників?

Michael_Fair одна з кращих в якому плані? Де ті вихованці? Кілька людей заграло на хорошому рівні і все - це не р...

Знову понабирають всякого шлаку. У нас академія одна з кращих у Східній Європі, і кого нам точно хватає так це молодих г...

все по ділу

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 26
Гостей: 25
Користувачів: 1

u7r7a7777