Фото - fckarpaty.com.ua
Ґуставо Бланко-Лещук став першим учасником нової рубрики Інформаційного центру ФК «Карпати» «Не про футбол». Аргентинець з українським корінням – досить дивна суміш, чи не так? А ще він молодий хлопець атлетичної статури, високий, стрункий брюнет з гарною зачіскою – мрія чи не кожної дівчини. Як сподобатись такому футболісту, та яку мову для цього необхідно вивчити? Тож форвард «зелено-білих» спробує порівняти український та аргентинський колорити, розповісти про тамтешній стиль життя, своє дитинство і любовні секрети у відвертому інтерв’ю.

«ЛЬВІВ ЧИМОСЬ НАГАДУЄ БУЕНОС-АЙРЕС»

Ти вже досить довго проживаєш у Львові, тож встиг детальніше познайомитись з новим містом...
– Можу сказати, що насправді добре ознайомлений з містом, знаю де яка вулиця знаходиться, як правильно пройти через якийсь провулок. Навіть якщо перебуваю в інакшій частині міста, не в центрі, то користуюсь GPS-навігатором, а моїм орієнтиром завжди слугує оперний театр.

Які враження на тебе справляє місто Львів?
– Львів здається чистим містом, не можна не відзначити те, що тут живуть приємні люди. З першого дня, як приїхав сюди, то Львів дуже сподобався. Я насправді задоволений тим, що маю можливість грати в «Карпатах» і в такому чудовому місті.

Ти вже встиг завести декілька львівських знайомих?
– Звичайно, дружу із Габріелем Треєсом. Знаючи його, спілкуюсь також і з його українськими друзями. Таким чином і збільшується коло моїх знайомих (сміється).

Порівнюючи український та аргентинський колорит, наскільки разюче вони відрізняються?
– Будь-які культури завжди різняться між собою. Львів, наприклад, можна виділити за стародавні архітектурні споруди, які до того ж, є дуже гарними. Якщо порівнювати з Аргентиною, то Львів чимось схожий на Буенос-Айрес.

Чи є у тебе якийсь улюблений затишний куточок у Львові, можливо, ресторан чи кафе?
– Як таких улюблених місць виділити не можу. Для того, щоб мати це конкретне затишне місце, потрібно знати людей з якими можна говорити іспанською мовою. Але, звичайно, мені б хотілося відвідувати якомога більше популярних культурних місць.

Як щодо львівської Опери?
– О так, я дуже хочу відвідати Оперний театр. Мені говорили, що найближчим часом має приїхати театральна трупа з Перу. Надіюсь, матиму змогу піти на цю виставу.

«ПІДКОРИТИ ГОВЕРЛУ – ЦІКАВИЙ ВИКЛИК ДЛЯ МЕНЕ»

Ти як аргентинець, можеш сказати чим вирізняється твоя країна з-поміж інших?
– Перше, що треба відзначити, що Аргентина – це країна, де п’ють мате. У будь-якому ресторані, кафе, куди б ви не зайшли – його всюди можна знайти. Це щось подібне до українського чаю. Є спеціальна посудина, куди засипають траву, потім заливають водою і п’ють. Траву для мате вирощують на півночі Аргентини, оскільки, порівняно з півднем, там набагато тепліше. Є різні сорти цієї трави і кожна вирізняється чимось особливим.

Чому мате настільки популярне в Аргентині?
– Не можу точно сказати чому так, але це вже як своєрідна традиція, яка бере своє коріння ще з давніх часів.

А як щодо традиційних українських страв, куштував вже борщ та вареники?
– Я зовсім невибагливий у їжі, мені подобається абсолютно все. Звичайно, живучи в Україні вже спробував і борщ, і вареники. Можу сказати, що українська кухня справді дуже смачна і відрізняється від інших.

Яка страва в Аргентині користується найбільшою популярністю?
– Асадо, це м’ясо, частіше всього, телятина, смажена на вогні. Звичайно, вона, як і інші національні страви, має ряд своїх особливостей у приготуванні. Це традиційна їжа не тільки в моїй сім’ї, вона популярна в кожній аргентинській родині.

Уявімо, що я в Аргентині, куди б ти порадив мені обов’язково піти та що відвідати?
– В Аргентині є неймовірна кількість цікавих місць. Тут вже залежить, що саме ви хочете подивитись: гори, озера, ріки. Якщо говорити про моє рідне містечко, то це, в першу чергу, гори. Там дійсно є дуже гарні пейзажі. Порадив би обов’язково покататись на лижах. До слова, там знаходиться найвища точка в Південній Америці гора Аконкагуа, вона дійсна варта того, щоб її побачити.

А тобі доводилось побувати на цій горі?
– Ніколи там не був, але, кожного ранку прокидаючись та відкриваючи вікно бачу її (сміється).

В Україні проблем з гірськими пейзажами теж немає. На противагу Андам у нас є Карпати, хотілось би тобі побачити українські гори?
– Можу сказати, що одного разу там вже був. Але хотів би побачити Карпати саме в таку пору року як зараз, коли гори покриваються снігом.

У твоїх планах ще немає думки підкорити найвищу точку в Україні гору Говерла?
– Чесно кажучи, мені б дуже цього хотілось. Це стало б своєрідним викликом для мене, який треба подолати.

Твоя сім’я проживає в Аргентині, як часто буваєш вдома? Дуже сумуєш за рідними?
– Їжджу в Аргентину всього двічі на рік, коли в українському футболі міжсезоння. Дуже сумую за своїм містом, близькими мені людьми, друзями, рідними...

Все-таки Україна знаходиться дуже далеко від твого дому. Що змогло тебе переконати поїхати так далеко від рідної домівки?
– Звичайно, перед «Карпатами» я мав й інші варіанти. Там платили більше, але, порівняно з Україною, футбол був набагато нижчої якості. Коли отримав пропозицію з українського клубу, то відразу взяв її на озброєння. Я прекрасно розумів, що це хороша можливість показати, заявити про себе та, в подальшому, грати в єврокубках.

Розкажи більше про своє дитинство, хто тебе спонукав займатись футболом?
– Батько дав мені поштовх для того, щоб піти у футбол, оскільки він сам був футболістом. Хоча й інші родичі теж тісно пов’язані зі світом футболу. В Аргентині футбол – це своєрідна пристрасть. Виходячи на вулицю завжди бачиш дітей, які грають з м’ячем, тому захоплююсь ним з самого дитинства. Він став надзвичайно важливим етапом у моєму житті. На кожен свій день народження у подарунок завжди отримував футбольного м’яча (сміється).

«В УКРАЇНІ ДУЖЕ ПРИВАБЛИВІ ДІВЧАТА»

Ти мабуть чув, що Україна відома як країна, де одні з найгарніших дівчат у світі. Ще не знайшов собі дівчину-українку?
– Наразі, ще не знайшов тієї єдиної, тому, на сьогодні, я холостяк. Гуляючи по місту, не міг не зауважити, що в Україні дійсно дуже красиві дівчата. Така сама ситуація мене спіткала і в Швеції, там теж надзвичайно привабливі жінки.

Високий, стрункий брюнет не може не подобатись прекрасній половині людства, а які дівчата подобаються тобі?
– Перш за все, мені б хотілось, щоб вона була хорошою людиною. Все інше для мене відходить на задній план.

Навчаючись у школі, користувався популярністю серед дівчат?
– Мабуть ні, тому що був повністю зосереджений на футболі. Для мене не існувало чогось важливішого на той час.

На полі тобі доводиться багато боротись, проявляти характер, жорсткість. Який ти у відносинах, можливо, романтик?
– Вже мав довготривалі відносини з дівчиною декілька років тому, але так сталось, що вони розірвались. Зараз я би тільки вітав таку можливість, щоб у моєму житті з’явилась дівчина з якою я би міг розвіяти свою самотність.

«У ПЛАНАХ ВИВЧИТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ»

Більшість хлопців у команді говорять переважно українською, а дехто і російською мовами. Як ти з ними спілкуєшся і наскільки добре розумієш українську?
– Щодо української та російської мови можу сказати одне – їх дуже важко відрізнити одну від іншої в контексті. Що одна, що друга для мене здаються однаковими. Але, по мірі того, як ти прислухаєшся до того, що тобі говорять твої колеги чи тренери, то, в будь-якому разі, цю мову сприймаєш. Найважче у тому випадку, коли намагаєшся сказати щось від себе, українською для мене це поки що найтяжче зробити.

Які фрази українською вже ввійшли в твій лексикон, які найкраще запам’ятались?
– «Дякую», «добре», «спокійно», «тут», «там». Більше так відразу й не згадаю, але коли люди говорять, то схоплюєш та вивчаєш ці слова на льоту.

Як у тебе справи з англійською?
– В принципі, нормально, говорю небагато, але намагаюсь покращувати ці знання. Для цього у мене є мій друг Габріель Окечукву, з яким ми спілкуємось виключно англійською.

Чи є в планах у майбутньому опанувати українську мову?
– Я дуже хочу вивчити українську мову і з легкістю розмовляти нею. Але важливо, щоб мій викладач зміг легко мені цю мову пояснити.

Як і для кожного футболіста, у рамках рубрики «НЕ про ФУТБОЛ», для Ґуставо було підготоване непросте випробування. Таким для нього став мовний іспит. Нападнику «Карпат» запропонували декілька фраз із зарядів львівських ультрас. Бланко обрав мабуть найпопулярнішу «кричалку» серед фанів: «Вперед Карпати! Вперед до бою!». Що з цього вийшло та чи зміг аргентинець здолати мовний бар’єр дивимось у відео:



Джерело: http://fckarpaty.lviv.ua
Дата: 18.11.2016 | Інтерв'ю | Переглядiв: 387




Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...
Смотрите на сайте натяжные потолки киев, в том числе и потолок.

Мiнi-чат


Опитування
Яку позицію "левам" необхідно підсилити у міжсезоння?
Нові коментарі
Можна зрозуміти, якщо в оренду брати вже сформованого футболіста, це ще хоч якось оповідань , А в даному випадку підтягн...

А що нам своїх не вистачає,сосунків?)...

яким місцем? НОСом напевне

Гудима ще той мудак, але будемо відвертими, яким вибачте місцем думали в клубі подаючи апеляцію в суд загальної інстанці...

МДА Не очікував від нього такого вже навіть з бразілами договорились а з тою "звєздою" вічно проблеми

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 70
Гостей: 65
Користувачів: 5

RomanZ, nass83, BigNZ, Max12, romik0988