Фото - Романа Породка
25-річний півзахисник знаходиться у самому розквіті професійної кар’єри футболіста. Маріо приїхав до Львова сповнений нових футбольних сподівань та звершень. Іспанський запальний хлопчина розповів Інформаційному центру ФК «Карпати» коли він познайомився з творчістю Тараса Шевченка, що знав про воєнну ситуацію в Україні та чому вболівання у нашій країні вважають перебільшеним.

«НЕ МОЖУ ПРОЖИТИ НІ ДНЯ БЕЗ СІЄСТИ»

Іспанський стиль життя доволі динамічний. А перше, за чим характеризують тамтешніх мешканців – їхня любов до танців та нічних гулянь. Чи насправді це так?
– Скажу , що іспанцям справді подобається гарно проводити час. Танці йдуть як допоміжна складова до цього (сміється).

Що скажеш про свої танцювальні здібності?
– Це потрібно носити в собі. Не скажу, що професіонал, але все ж намагаюсь щось показати на танцполі. Мені подобається танцювати, цього нас вчать з дитинства. Ми завжди слухаємо музику, тому, коли бачиш, що твої друзі кидаються в танок, то теж піддаєшся ритму.

Все ж є спільна риса, яка об’єднує іспанців та українців. Для кожного, неділя – це сімейний день...
– Для нас вона вважається днем працівника та водночас днем відпочинку. Зачиняються всі магазини, а їжа готується тільки вдома. Час проводиться з рідними у тиші та спокої.

Мабуть, це не завжди зручно, адже якщо виникне якась нагальна проблема щось купити, а всі магазини зачинені?
– Потрібно думати заздалегідь або шукати магазини, котрі відчинені цілодобово. Скажу, що їх обмаль та дуже важко знайти. Неодноразово такі ситуації траплялись зі мною. Зважаючи на те, що я часто просто забував про потребу щось купити в суботу, то намагався шукати вихід з ситуації в неділю. У цей день відкриваються тільки ресторани, а комерційні магазини – закриті. Для нас неділя – день Ісуса Христа, тому всі люди мають присвятити його відпочинку.

Є люди, які порушують цей режим?
– Так, безумовно, трапляються й такі. Більшість з них – іноземці або туристи.

Розкажи більше про сієсту. Чому навіть крамниці зачиняються у цей час?
– Сієста – це те, без чого не можна прожити дня. Це звичка, традиція, яку я намагаюсь підтримувати і в Україні. Звичайно, є фактори, які можуть цьому завадити. До прикладу, не завжди це виходить зробити через складний футбольний графік. Чи дотримується сієсти наш іспанський тренер? Це вже треба запитати в нього. Перш за все, потрібно пам’ятати, що це традиція та її необхідно наслідувати. Також, важливо, чи подобається самій людині більше спати. Якщо так, то сієста просто створена для них. Про себе можу сказати, що так, я дуже люблю спати (сміється).

«ХОЧУ ЯКНАЙШВИДШЕ СТАТИ ЩЕ ОДНИМ УКРАЇНЦЕМ»

Наше місто далеко не схоже на іспанське. Воно відрізняється хоча б тим, що від Львова море дуже далеко. Які були твої перші враження від знайомства зі столицею Галичини?
– Відверто кажучи, Львів мене відразу вразив. Помітно, що це європейське місто. Архітектура, інфраструктура, люди – все дуже подобається. Особливо припала до душі центральна площа, хотів би там жити. Також був біля пам’ятника Тарасу Шевченку, він справді неймовірний. Намагатимусь якомога скоріше пристосуватись до нових традицій та вивчити місто. Хочу стати ще одним українцем якомога швидше.

Тобі відомо що за людина Тарас Шевченко?
– Так, дуже відомий поет. В Іспанії мав змогу познайомитись з його працями, читав кілька перекладів. Здивувався, що коли приїхав до України, то чи не відразу побачив цей монумент. Знаю ще одного українського Шевченка, про нього мені відомо вже значно більше (сміється). Слідкував за його виступами в «Мілані». У збірній України він теж грав на найвищому рівні. Так, я спостерігаю за українською командою, мені подобається рівень ваших футболістів. Цікавлюсь всіма єропейськими змаганнями, тому добре пам’ятаю збірну України на Євро-2012 та Євро-2016. Мені здається, що останнього разу вони зробили менше, аніж могли. Також треба зважати на те, що команда дуже молода.

Одним із факторів, котрі часто лякають людей із теплих країв – холодні українські зими. Для тебе це не стане проблемою?
– Стосовно того, які зими в Україні, я ще не мав змоги переконатись. Думаю, вже скоро піду по крамницях за теплими речами (усміхається). В Іспанії найбільший мороз сягає до 10 градусів з позначкою «плюс», вже тоді ми відчуваємо холод. Насправді ж, погодні умови мене не сильно турбують. Я добре пристосовуюсь до холоду; наразі, я так думаю (сміється).


Не зовсім типовою для середземноморців є українська кухня...
– Скажу, що нічого подібного в Іспанії я не куштував. А якщо існують схожі страви, то тут вони набагато смачніші. Мабуть, як і для кожного іноземця, першими радять спробувати борщ і вареники. Мені сподобалось, дуже смачно. Нещодавно, помітив за собою цікаву зміну. В Іспанії я чаю майже не пив, а у Львові вживаю його по кілька разів на день (усміхається).

З українськими народними стравами ти вже познайомився. Тепер розкажи нам про іспанські...
– Найбільшою популярністю у нас користується паелья. Це стосується саме тієї середземноморської частини, де я живу. Є багато різних варіацій цієї страви. Переважно, це рис з овочами або куркою. Паелья для іспанців є чимось особливим, що найчастіше вдома готують матері. Вона є однією з моїх улюблених страв. Також я дуже люблю макарони, котрі готує моя мама. У них немає якогось особливого рецепту, але вона їх робить з особливою турботою. Саме тому страва виходить настільки смачною (усміхається).

Також Іспанія відома як країна хороших вин...
– Я не з тих людей, котрим подобається пити вино. Але якщо про це зайшла мова, то зізнаюсь, що влітку, у спекотний день дозволяю собі випити келих прохолодного білого вина.

Говорять, що кожна область в Іспанії є особливою. Що притаманне регіону де народився та виріс ти?
– Існують своєрідні свята. До речі, вони були зовсім нещодавно. На жаль, я не зміг їх відсвяткувати, адже саме у цей момент підписував контракт з «Карпатами». Все одно, для мене ці дні завжди лишаться особливими. Розкажу детальніше про свято Фальяс: як правило, тоді споруджують п’ять високих фігур з картону або дерева, а в останній день їх спалюють. Фальяс святкують протягом п’яти днів, у цей час на вулицях міста проходять всілякі ярмарки та паради. Є чимало місць, де можна смачно поїсти, весело провести час у супроводі запальної музики. Це дуже класний період, адже у тебе є цілих п’ять днів, коли можеш відпочивати. Іспанцям такі свята дуже подобаються.

Можливо, у твоїй родині існують певні давні традиції, яких сім’я дотримується до цього часу?
– Якихось особливих немає. На вихідних завжди проводимо сімейні вечері, збираємося разом та у спокійній атмосфері спілкуємось. На жаль, таких вечорів у мене обмаль, адже більшість часу я проводжу за межами свого дому. Переважно, це пов’язано з моєю футбольною кар’єрою.

«НАСТУПНЕ ІНТЕРВ’Ю ДАВАТИМУ ВЖЕ УКРАЇНСЬКОЮ»

Ти часто змінював команди, не набридає кожного разу по-новому звикати до всього?
– Насправді, спокійно до цього ставлюсь. У 15 років я поїхав з дому. Зрештою, ти пристосовуєшся до нового середовища та робиш те, що подобається.

Тобі легко знайомитись з новим колективом?
– Так, для мене у цьому не виникає жодних проблем. Скажу, що команда добре сприймає та ставиться до новачків. Тож залишилось тільки вивчити мову.

Як плануєш розпочинати налагодження мовного питання в колективі?
– Вирішив для себе, що буду вчити українську. До речі, зараз самостійно через Інтернет трішки навчаюсь. Також планую займатись з клубним перекладачем. Зізнаюсь, що у Львові складно знайти хорошого спеціаліста, який добре говорить одночасно українською та іспанською.

Вивчення мови починається з алфавіту. Встиг вже опанувати українську абетку?
– Це речі, які приходять з часом (усміхається). Потроху починаю вчити українські слова. До прикладу вже можу сказати: «Привіт», «Мене звати Маріо», «Як твої справи?», «Хліб», «Вода» та кілька футбольних слів «Вліво», «Вправо», «Назад». Трохи важко дається вивчення мови, але коли ти уважно слухаєш, то справи йдуть набагато швидше. Стосовно мене, то через пару місяців хочу мати нормальний рівень аби говорити з людьми. Запевняю, наступне інтерв’ю з вами пройде без перекладача.

Чи є у твоєму контракті пункт, де вказано, що за певний період часу маєш вивчити мову?
– Я для себе виокремив дві опції: або всі вчать іспанську, або я вивчаю українську (сміється).

Нещодавно, бачила знимок в Інстаграмі, де ви з Юрою Ткачуком знайомитесь із львівськими кав’ярнями...
– Я мав владнати справи щодо українських документів, Юра мені допоміг у цьому. Він прекрасно володіє іспанською, тож мені з ним легко спілкуватись. Прогулялись центром та вкотре переконались наскільки гарне у вас місто.

З ким із команди ще встиг потоваришувати?
– Маю добрі відносини зі всіма. Найбільше спілкуюсь з Кльоцом, Завійським, Грисьом. Останній дуже кумедний хлопець. З Романом Дебелком часто говоримо, на зборах ми жили в одній кімнаті.

Чи є якісь особливі теми про які спілкуєтесь з іспанцями?
– Після тренувань ми обговорюємо багато речей, у тому числі і футбол. Що ще? Нехай це залишиться нашою таємницею.

«ЯКЩО МОЖУ ДОПОМОГТИ ЦІЙ КРАЇНІ ХОЧ НА ОДИН ВІДСОТОК, ТО НЕОДМІННО ЗРОБЛЮ ЦЕ»

В Іспанії футбол – це стиль життя. На твою думку, що потрібно зробити аби привити таку ж футбольну культуру і в Україні?
– Мабуть, я не настільки добре знайомий з українським чемпіонатом, щоб говорити на подібну тему. Скажу одне, цього року ми спробуємо це змінити. Хочемо створити з футболу спектакль. Зробити так, щоб люди з радістю приходили на стадіон.

Чи був ти знайомий із непростою ситуацією у якій зараз перебуває наша країна? Якщо так, то чому це не змінило твого рішення приїхати в Україну?
– Слідкував за подіями, починаючи від побиття студентів на Майдані. Прочитав чимало інформації про непідписання угоди з ЄС та подальші наслідки. Чому це не спинило мене? Приїхати сюди – виклик для мене. Вважаю, що ця країна має багато задатків аби розвиватися у майбутньому. Якщо я можу допомогти їй у цьому хоча б на один відсоток, то я це зроблю. Це справді важливо для мене.

Зараз багато розмов про те, чи варто їхати грати у футбол до Маріуполя, який знаходиться зовсім близько до воєнних дій. Яка твоя позиція стосовно цього?
– Запевняю, що їхати туди мені не страшно. Я буду виконувати свою роботу та грати у футбол. Маю надію, що у нефутбольному плані все буде контрольовано.

Повернемось знову до Іспанії. Читала, що близько половини відвідувачів стадіонів – жінки. Чи насправді це так?
– Можливо воно й так (усміхається). Єдине, треба зауважити, що багато прихильниць футболу приходять з батьками, чоловіками або нареченими.

Чи стане для тебе проблемою, якщо раптом твоя дівчина не любитиме футбол?
– Насправді, для мене так буде тільки краще. Коли приходиш додому, то хочеш від усього відпочити. Хоча, якщо ти живеш з людиною, котра кохає тебе, то вона неодмінно поділятиме твої захоплення, вподобання. Я не обов’язково мушу бути з якоюсь ультрас.

Продовжимо тему про фанатів. Ти знаєш чому вболівальників називають «ультрас»?
– Більш-менш (усміхається). На мою думку, вони є важливою складовою футболу. Зрештою, це люди, які ідентифікують себе з командою, клубом. Вони, незважаючи ні на що, завжди та будь-де підтримують своїх улюбленців.

Інколи, їх манера вболівання не обмежується тільки піснями...
– Це вже зовсім інша тема. Думаю, що такі речі мають бути більш контрольованими. Щодо фаєр-шоу, то поки цього не переживав. В Іспанії за цим серйозно слідкують. Зустрічався з «божевіллям» від вболівальників лиш одного разу, це був матч Першої ліги. Але його не зрівняти з тим, що відбувається на українських стадіонах, тут це трохи перебільшено. Зрештою, подібні шоу виглядають досить красиво.

Уявімо ситуацію, що вболівальники незадоволені результатами команди та хочуть поговорити. Чи підеш ти на таку розмову?
– Якщо їм потрібна моя присутність, то для мене це не є проблемою. Зрештою, вони формують найвідданішу частину фанів та передають те, що відчувають. Додам, в Іспанії у нас ніколи не виникало жодних суперечок із вболівальниками.

«НАВЧАЮСЬ НА ДВОХ СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ ТА ЗДОБУВАЮ ТРЕНЕРСЬКИЙ СТУПІНЬ»

Розкажи, чим займаєшся поза футболом...
– Я закінчую навчання в університеті. Мої спеціальності пов’язані з правом та бізнесом. Також один рік навчався на медицині, але, як виявилось, це неможливо поєднувати з футболом. Особисто мені більше подобається частина саме про бізнес. Після закінчення кар’єри, футболісту потрібно думати, як далі заробляти на життя.

Можливо, маєш ще якісь захоплення...
– Дуже люблю читати. Що подобається? Читаю різні біографії та книги, що допомагають розвиватись. Знайомий з автобіографіями Зідана, Джерарда, кожна з них щось мені передала. Останнє, що читав, це історія з реального життя, яка дуже сподобалась. У книзі розповідається про мореплавця, він потрапив у шторм та був змушений провести два роки у морі. Тож, коли маю вільний час, то або навчаюсь, або читаю.

Ніколи не замислювався над тренерською діяльністю?
– Я цим теж зараз займаюсь. Маю перший тренерський ступінь. Хочу у майбутньому здобути другий та третій рівні.

Як тобі вдається поєднувати навчання на двох напрямках та тренерські курси із футбольною кар’єрою?
– Скажу так, що коли ти дійсно чогось хочеш досягти, то на все знайдеш час.

Із вищесказаного можна зробити висновок, що ти любиш швидкий темп життя?
– Не можу так сказати. Просто подобається використовувати час з нагодою для себе.

Як і для кожного футболіста, у рамках рубрики «НеПроФутбол», для Маріо Аркеса була підготована невеличка футбольна вікторина. Перед Маріо постало завдання обрати кращого футболіста світу. Кому іспанець віддав перевагу: капітану «Карпат» Худоб’яку чи власнику чотирьох Золотих м’ячів Роналду? Що з цього вийшло дивимось у відео:



Джерело: http://fckarpaty.lviv.ua
Дата: 27.07.2017 | Інтерв'ю | Переглядiв: 932




Tipa_Kuzmich
Спам1) Нiк: Tipa_Kuzmich / Дата: 27.07.2017 в 20:59:55 (+ | 0 | -)
" Запевняю, наступне інтерв’ю з вами пройде без перекладача." - пацан сказав, пацан зробив ?
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Loading...
checklive.ru

Мiнi-чат
СмотриСпорт - спортивные трансляции онлайн

Опитування
Нові коментарі
Великий український тренер Ставицький також на стажуванні,так що маємо в майбутньому кому тренувати,і не шукати іспанців...

А чого взагалі призначати зимою матчі ?

Тільки б знову не "відрахували" з команди тих, хто ще може грати ! Не ставайте на ті ж граблі, що весною - від...

Жидівські манси,а чого то Карпати мають грати в середу,та ще і у Києві?!

Повезло команді з Рівного з мером.
І Арену-Львів в користування надав, і трансляціями забезпечив.
Може кол...

Зараз на сайтi
Онлайн всього: 26
Гостей: 25
Користувачів: 1

Rafik