Основи садівництва.
Молодь клубу…ступінь провини …% Що таке молоді вихованці для клубу? В першу чергу це майбутнє. Адже саме молодь має наступати на п’яти Худоб’яку, Голодюку і Богатінову, щоб ті не розслаблялися на футбольному полі, не відчуваючи конкуренції. Давайте розглянемо питання виховання клубних вихованців на прикладі садівництва. Бо щоб у вас з’явився гарний сад, треба мати терпіння, час і вкладати в нього в перші роки багато сил і натхнення. Отже що потрібно для того щоб виросло хороше, плодоносне дерево (гравець який безболісно «ввіллється» в основу)?
1. Хороша підщепа – це той контингент хлопців який приходить на оглядини при черговому наборі в школу. І справа тренерів, як садівників-професіоналів розібратися на яку підщепу можна «нащепити» живець, тобто футбольну науку і свій досвід. Що ми маємо насправді – у футбольні школи попадають переважно «синочки папашів», які вміють вирішувати питання. І вирішують… Хлопців з хорошими ігровими задатками просять прийти наступного року, потім знову наступного і так далі… І що ми отримуємо – випещених «татусевих синочків», яких треба знайомити з м’ячем і правилами футболу. І не факт що потім один з таких «татусів» не прийде і не забере своє чадо вчитися в якийсь елітний закритий ліцей для дуже «вумнообдарованих». Мій співробітник розказував як влаштовував внука в школу «Карпат». «Не підходить. Хай ще трохи підросте і наступного …» Але так як його батько тоді вів власний невеликий бізнес …питання вирішилось.
Ось такі у нас «підщепи». Ні не усі, але тенденція йде збільшення таких «дичок».
2. Живець – футбольна наука. Знання які прищеплюють вихованцям наші тренери, правильне фізичне виховання, хист володіння м’ячем, тактика, футбольне мислення.
Можливо я і не правий, але чомусь мені здається що футбольна наука нам залишилась в спадок від Союзу. Вона зовсім не розвивається, і нам залишаються в основі футболу фізика а не техніка. Чому не звернути увагу на Голландію, Іспанію чи Португалію? Повчитися в них. Чи на наш менталітет важко насадити «буржуйську філософію» футболу? Тут постає питання і самих педагогів-тренерів. А хто вони? Адже на перших порах треба саме педагогів. Навчити і підказати, а не гнати за результатом. А в нас роботу отримують переважно ті хто закінчив кар’єру в клубі, а працювати десь треба. От беруть «заслужених», не звертаючи на їхній рівень професіоналізму в даній сфері. Знову ж таки - я не ставлю усіх під один гребінець, бо вірю що в нас ще є хороші дитячі тренери. Розумні, виховані, якісні педагоги і фахівці. Далі наводжу слова одного із футбольних агентів – «Тренери знаходяться під таким пресом, що особисто я їм не заздрю. На них тиснуть батьки, причому одні реально загрожують і вимагають, а є й такі, які в прямому сенсі спокушають великими грошима. Причому не за те, щоб з їх чадом займалися додатково, а щоб в основу ставили. Виходить замкнуте коло - іноді спокуса занадто великий, щоб відмовитися, і треба випускати відверто слабкого хлопчини. А президент клубу вимагає перше місце. І що робити? Часто в хід йдуть вікові підстави, тиск на суддів, підкуп суперників. Повний набір з молодих років. І когось потім дивує, що тренери професійних команд отримують гроші від гравця або його агента за вихід в основі? У багатьох футболістів на корені відбивається бажання самовдосконалюватися ще в юному віці. У них формується перекручене розуміння дійсності - грати до першого вигідного контракту. А потім хоч трава не рости. Вони своє відмучилися, клуб віддасть їм за все. Вони експлуатують свій талант, чи не підкріплюючи його фундаментальними якостями - силою волі, бажанням, вимогливістю до себе, командним духом». Тут напевне сказана уся сутність нашого сучасного футболу. І підкріплю ці слова ще таким фактом – пам’ятаєте за що був дискваліфікований на довічно суддя Берізка (потім через Лозанну зняв дискваліфікацію)… за те що вплинув на суддю матчу між дітьми 12-років на першість Києва!!!
3. Грунт та полив – футбольні поля, інвентар, турніри. З цим питанням я не дуже знайомий. Але по відео можу сказати, що «пацанам» є на чому і чим грати. Це вже не початок 90-хх. А от щодо турнірів в яких беруть участь діти… Як тренеру показати свою «профпридатність»? Та виграти «пару» турнірчиків з своїми вихованцями, добре було б якби і міжнародний. І знову починається підстави і інші брудні ігри. Думаю багато навіть хто з нас грав за «молодших» будучи на 2-3 роки старшим від цієї вікової групи. Це по всьому колишньому Союзі практикувалося, та що там Союзі, всюди де сягала рука Москви. Політика – виграти любою ціною. А ціна страшна… Знову слова анонімного агента – «До нас приїжджала на турнір U-15 команда з Росії. У них у половини гравців вигляд, як у 20-річних. Вони тут всіх перебігали, затоптали. Думки немає, тактичного розуміння нуль, зате біжать як слони. Відвезли додому красиву статуетку, напевно, президент премію випише. Тренерам сказали перемогти, значить треба перемогти. Те, що на виході будуть не пристосовані для реалій великого футболу гравці - нікого не хвилює. Кубки, вимпели, грамоти, великі рахунки - це як фетиш якийсь. Замість підготовлених гравців. В Західній Україні після одного з матчів дитячих команд двох невеликих містечок один такий тато підвіз до місця дії в мікроавтобусі п'ятьох бритоголових з битами, і надалі суперники команди його сина давали себе обігравати від гріха подалі. Це не перебільшення, а реальність!»
Отже що ми маємо на виході – Взяли суху «дичку», «пощепили» прогнивший живець, посадили в хороший ґрунт і поливаємо помиями. Яке виросте в нас дерево?..
А потім ми хочемо щоб ця молодь змінила безболісно наших лідерів. За рахунок чого? Ще не розгубленого до кінця таланту в футбольній школі?
Та з усього розсадника можна відібрати чудові деревця, Та щоб їх висадити в сад (основну команду) треба зробити місце для них. Але де їх посадити, коли грушу привезли з Грузії за хороші гроші, слива з Балкан, а абрикос з земель «хішпанських». Шкода їх вирізати, адже заплатили такі гроші, а може ще вродять рясно-рясно… і наші молоді деревця або викидуються, або вони переростають, або знаходять місце в чужих садах… Прізвища Андрій Новак, Андрій Гурський, Олексій Родевич, Степан Гірський, Антон Луцик, Ярослав Куцяба, Ігор Тістик, Павло Гордійчук, Володимир Гудима, Юрій Габовда, Юрій Фурта, Олексій Омельченко, Володимир Підвірний, Андрій Левчук, Іван Піцан, Андрій Сагайдак, Ярослав Мартинюк…
Далі буде…