Саме без «КОМАНДИ». І в цьому найбільша на мій погляд проблема.
«Від добра добро не шукають», «Навчись цінувати те, що маєш». Схоже, що ці прості істини були забуті, або по звичайній людській натурі (не найкращій) були проігноровані.
«Карпати» ніколи не займали нішу грандів українського футболу. Причина банальна кошти. Але успіхи команди були пов’язані з тим, що в часи найвищих досягнень вони були єдиним монолітнім колективом, і не лише включаючи самих футболістів, а структуру в загальному. Бронзові нагороди були здобуті під керуванням хорошого психолога Мирона Маркевича. Але Мирон Богданович міг видати цей результат лише вже з більшою часткою кваліфікованих та сформованих гравців. Хто не пам'ятає, то в команді була на той момент ціла плеяда хороших гравців – Паляниця, Мізін, Гецко, Єзерський, Євтушок, розбавлених гравцями місцевих вихованців. Коли ж дані гравці залишили клуб і вливалась молода і свіжа кров – результати пішли в низ. Маркевич вміє працювати ефективно лише з-за умови наявності хорошого, сформованного матеріалу, що зараз доводить в «Металісті». До чого я веду таки опис в минуле? Хочу порівняти з справами сьогодення.
Ніколай Костов видався непоганим тренером. У нього сучасне бачення футболу, намагання будувати швидку гру з контролем м’яча. Але він виявився прототипом Маркевича. Болгарському спеціалісту для втілення свого бачення футболу і моделі, необхідні сильні індивідуально і сформовані гравці. А ось в психології виникли проблеми. Працювати з тим матеріалом, що є під рукою і налаштувати їх на матч як на бій – знань та вмінь бракнуло. Звичайно, що величезну роль тут відіграло і керівництво клубу. Є 2 питання:
1) Навіщо брати такого тренера, вимоги якого ти не можеш задовільнити?
2) Чому Костов не пішов у відставку ще взимку, коли знаючи катастрофічний брак гравців (яне говорю за якістю навіть, а швидше за кількістю) і побачивши чим обходиться селекція під час міжсезоння мабуть розумів, що нічого доброго з того не буде.
Ну а те, що нашим керманичам підганяють гравців, а не тренери підбирають – мабуть всім «здравомислящим» відомо.
А тепер повернемося на декілька сезонів назад. Олег Кононов. Маловідомий тренер створив у Львові те, що останній раз вдавалося легендарному Ернесту Юсту – він зліпив «КОМАНДУ». Без ярких імен, по суті на початках, з того що було під рукою. Сезони коли тренеру, просто не заважали, не втручались в роботу (як мало і одночас багато для нашого керівництва треба). Це була команда-моноліт, це був «єдиний» коллектив, в якому всі працювали на результат і були в ньому зацікавлені. Це були шалені для наших емоцій часи. Але знову повертаємось до перших рядків даної статті. Не вміємо ми шанувати те, що маємо. Знайшлись «щурі», які це все почали розвалювати, забувши, що саме за допомогою цього тренера вони чогось та й досягли в свому житті. «Щурі» на футбольному полі, «щурі» в керівництві , які вирішили що краще хай йде тренер, ніж позбутись таких «шанованих» декількох гравців. Інші футболісти вивились «мужиками без яєць», якими залишились і до сьогодні. В сезоні 2011/12 у нас зникла «Команда». Залишились лише фамілії, які відбувають свій номер на полі.
А Олег Георгійович, доводить своє вміння і талант тепер вже у вищоліговому ФК «Севастополь», знову ж таки кліпаючи монолітній коллектив, не маючи під руками «зірок» в команді.
2 роки мук, з пасивністю як керівництва так і гравців привели до того, що в рік 50-ліття ми посилаємо в сторону команду замість привітань в основному лайку і обурення. Останні матчі команди підтвердили, що діагноз встановлений і перебуваємо в стані клінічної смерті. Безвольність в матчі з «Говерлою» (яка по суті то і не грає в футбол), ніяка гра з «Дніпром». І суть тут навіть не в тому, що програли. Ми (гравці) просто не мали бажання грати. Коли треба дати бій, «тріски» летять у всі сторонни, ноги не забираються, грається через не можу, купа емоцій, жовтих і червоних карточок. Вчора одні провели тренування, інші відбули номер.
Який вихід в ситуації ? Повна зміна структури. Некваліфікованого керівництва, селекційної служби і на процентів 75-80% гравців. Ну і головне знайти нового Кононова або Юста, який зліпить з молодих і відповідальних гравців «КОМАНДУ». Для цього не потрібний «бездонний мішок грошей». З чим у нас завжди проблеми.
З надією на краще.