Вступ
Середа. Пізній вечір. Сиджу я за комп'ютером і шукаю собі інформацію на диплом. У моїх навушниках тихо грає музика з сайту "Вконтакте". І тут включається "Чудова гра немає слів"! Хочеться заспівати на всю хату але я тихенько собі наспівую і вирішую їхати у Харків! Пишу свому компаньйону Івану повідомлення і на другий день ми вже йдемо на вокзал.

На вокзалі цьоця-касир каже нам "І чим я вас маю відправляти? Місць немає". Знаходить нам якийсь поїзд через Київ але він прибуває у Харків о 16:21. "Ні. Дякуємо".

Порадила вона нам сходити у довідкову може нам там щось підкажуть. У довідковій ніяких хороших новин для нас немає. Є два білета але поїзди прибувають ще у п’ятницю. Пише вона нам номера поїздів на листочку(вона це гордо назвала довідкою) і ми йдемо думати, що то робити. Вирішуємо їхати! Йдемо до каси і тут вже інша цьоця-касир каже "Перерва 30 хв". Радуємося)

Поки цьоця-касир відпочивала розібрали всі квитки на той кращий поїзд! Знову радуємося. І. беремо білети на цей гірший поїзд. Назад квитків вирішили не брати, бо була ідейка поїхати ще на Динамо і будемо про білети назад думати вже у Харкові.

День 1
Приїжджаємо на вокзал. Заходимо у поїзд і тут не надто приємний запах "ріже" наші носи. Виявляється ми їдемо в одному вагоні із циганами! "Курва, та що то за щастя таке сьогодні",- думаю я.

Проїжджаємо ми по території України більше 1000 км близько за 20-ть годин і ось він - Харків. Виходимо і вирішуємо йти відразу купити білети назад. І тут нам кажуть, що білетів немає ні до Львова, ні до Києва. Є до Києва 2 купейних. Не дуже нас тішить така пропозиція(по грошах то трішки за дорого виходить). Вже остаточно вирішуємо, що йдемо на ДК-ШД і купляємо білети з Києва до Львова.

"Але, як добратися до столиці?"- думаємо ми. Пробиваємо різні варіанти через Конотоп, Суми і інші станції але всюди немає місць або час не підходить. Вирішуємо купити все ж таки ті 2 купейних білети, бо завтра і того може вже не бути.

День 2
Вже купивши білети виходимо у місто і не пройшовши кілька кроків у Харкові пропадає світло на дорогах(виявляється у "першій столиці" о 00:00 виключаються світло по всьому місті). Через пів години вертаємося на вокзал і думаємо, що робити ще цілу ніч(!).

Йдемо у "Зал очікування з підвищеною комфортністю", а там нас зустрічає табличка "Вхід 20 грн". Подивилися ми на ту "підвищену комфортність" і вирішили, що воно не вартує 20 грн.

Йдемо у звичайний зал. Я взнаю, що там можна зарядити телефон. 4 грн - 1 година(у Львові можна все це зробити безкоштовно, скориставшись розеткою, яка знаходиться у вільному користуванні але...).

Сідаємо у ті крісла. Ну, що вам сказати... Руки треба ламати тим хто їх розробляв. Порівняно зі львівськими це небо і земля. Якось мінімально засинаємо але не на довго, бо то потім можна вже ніколи не вирівнятися після тих крісел:) Мучаємося і якось дотягуємо до ранку.

Виходимо з вокзалу. Холод собачий. Думаємо десь попити теплого чаю або кави але все закрито, навіть McDonalds, на якому вивіска "24 h".

Поснідавши і трохи зігрівшись йдемо дивитися на місто. Їдемо на трамваї(1.50 ще й кондуктори є) на стадіон "Металіст". Все зроблено гарно але ті труби трішки псують весь вигляд. Вражає к-сть штучних полів(близько 20 і ще будують) навколо стадіону. Дивимося, як тренується майбутнє підростаюче покоління "Металіста" і йдемо у самий стадіон.

Тут нас зустрічає охоронець і каже "Стадион закрыт на реконструкцию. Заходить нельзя". Ми всеодно плануємо попасти на стадіон і обходимо з другої сторони. Зустрічаємо робітника, які міняють газон. На наше прохання попасти на стадіон він відповідає "Да мне п***й. Только чтобы охрана не видела". Заходимо на стадіон. Чесно кажучи мене він вразив. Це зовсім не та картина, що по телевізору. Зробивши кілька фото стадіону йдемо до кас стадіону спитатися за білети. І тут нам кажуть "Для вас билетов нет. Клуб от вас отказался".

 

Ну ми не розстроюємося, бо знаємо всю ситуацію зі штрафами. Сідаємо з І. на метро і вирушаємо у центр. Що сподобалося то це пам'ятник Шевченку і фонтани. Більше нічого там немає, на що дивитися.

Матч
З центру ми рушили до стадіону "Динамо". Напевно з львів'ян ми були там перші. Бачимо дуже велику кількість стюардів(близько 300 чол) і ще напевно у 3 рази більше міліції. Вирішуємо пройтися у парк, який розташований по сусідству від стадіону. Там ми зустрічаємо ще 4-ох "зелено-білих", які нас розпізнали за "українською мовою на губах"(ото уравєнь! це вам не повідомлення у чаті по 100 штук за годину писати, щоб потім ніхто не міг знайти потрібне:))

Разом йдемо під стадіон, де питаємося дівчат про білети на матч. Вони обіцяють, що все буде. Білети по 30 грн. Кажуть звернутися до Діми, який є головним по тому всьому(я так зрозумів це їхній головний по СБ). Підходимо до мужика того, він каже "Клуб отказался. Подождите здесь пару минут". Підходять ще декілька львів'ян. Стоїмо, чекаємо.

Підходить до нас один з харківських ультрасів. Починає допомагати нам з входом на стадіон. Робить декілька дзвінків кудись. Тут до нас підходить головний пан міліціонер і каже "Пішли під стадіон, там є ще ваші, зараз зберетеся всі і ми вас запустимо". Стоїмо в оточені "погонів" вже близько 30 хв і нас вже назбиралося десь 70 чол.

І тут виходить, якийсь харківський тіпок(не знаю хто він був. Ну щось типу делегат від "Металіста") і починає нам розказувати, що клуб від нас відмовився і ми вас не пропустимо. Старші фанати пробують різні варіанти, якось з ним домовитися але воно вперлося у своє і все. Кажемо "Давайте купимо білети" але і цей варіант він теж відкидає і каже, що білетів немає(ото він дурачка включив. стадіон на пів порожній!). Розказує нам далі про свою "бумажку", яка прийшла зі Львова і якщо ми крикнемо "Суддя п*****с" то "Металіст" буде платити штраф.

На всі прохання показати ту "бумажку" він щось собі там буркає. Десь на 25-те наше прохання він приносить все ж таки ту свою "бумажку".

Дехто пробує вийти з "оцеплення" і піти купити білет але не всіх міліція пропускає. Все ж таки після декількох спроб ми виходимо і йдемо купляти білети. І тут звістка "ГООООООООООООЛ. Батіста забив!!!". Всі починають бігти за білетами!). Десь ззаду лунає "На! Їжте б**!!!". Купуємо білети за 30 грн і на кінець потрапляємо на стадіон.

Обираємо собі сектор і починаємо до нього прямувати. Йдемо у сторону ультрасів "Металіста". Мєнти бачачи це і думаючи, що зараз може щось бути починають кричати "Туда нельзя" і починають за нами бігти і тут... Харків'яни нам починають плескати у долоні(!). Мєнти у шоці не розуміють, що то робиться. Перекличка з господарями "Слава Україні-Героям слава" і "Слава Нації-Смерть ворогам". І тут "люди у погонах" виводять нас знову за стадіон обіцяючи провести нас на центральну трибуну але з іншого входу!

Нарешті ми на СТАДІОНІ!!! "Завжди вірні" відразу починають гнати свою команду. Харківська кузьма, яка сиділа над нами відразу починає робити викрики у нашу сторону про Бандерівців і тд і тп. На провокації ніхто не ведеться і далі женемо команду вперед!
 

І тут ні з того, ні з сього дві бабульки(десь 50 років) і ще десь 10 їхніх дітей(до 12 років) починають співати разом з ультрасами! Я ще такого не бачив.

У перерві розтягуються банери Autofans і Львів. Вішати їх було ніде, тому потримали у руках і опустили. Підтримуємо команду дальше і тут на 64 хв суддя вилучає Зеньова! Відразу у свою сторону Покидьок чує хто він є:) і до нас біжать махаючи руками ті два головних від "Металіста", які не хотіли нас впускати. Дослухавши до кінця, що ми думаємо про суддю вертаються на свої стартові позиції.

"Металіст" тисне, з трибуни до них лунає "Давай играй" але видно, що червона карточка додала львів'янам злості. Петрівський в прямому розумінні слова "рубає" на свому фланзі Тайсона. Всі борються і тут удар Дєвіча .... і гол. Бабульки ззаду тішаться, знову від кузьми в нашу сторону летять провокаційні фрази але і надалі ніхто на них не звертає уваги.

З нашої трибуни лунає "До кінця!" і команда продовжує битися! Харків'яни ще більше тиснуть і вже в кінці матчу Крістальдо попадає у сітку воріт... Стадіон радіє, ультрас запалюють дими... АЛЕ М'ЯЧ ПОПАДАЄ З ІНШОЇ СТОРОНИ СІТКИ! і тут вже зривається від радості сектор львів'ян!!! На секторі "Металіста" починаються якісь "тьорки" зі стюардами.

Матч закінчується і вся команда підходить до "завжди вірних". Гравці такі втомлені, що ледве на ногах тримаються. З нашого сектору лунає "Вперед Карпати, Вперед до бою..." і футболісти поаплодувавши нам йдуть у роздягальні. Також лунає заряд "Кононов" до Олега Георгійовича, який повертався з інтерв’ю.

Купляємо з І. пиво по знижці 50%(5 грн) і рухаємося у сторону вокзалу. Проходимо через їхній парк розваг. Взагалі треба відзначити, що у Харкові дуже багато всяких "індусів". Вони там на кожному кроці по 5-10 чол шляються! Пройшовшись по ще декількох вулицях у Харкові попали не вокзал, де поїли і пішли чекати поїзд. Дзвінок до мене. І ще один наш компаньйон, який цього разу з нами не зміг поїхати каже, що "Металісту" можуть зарахувати тех. поразку. Тішимося і йдемо на поїзд. 2 хв і ми вже спимо у поїзді:)

День 3
Зранку прокидаємося і ми вже у Києві. Київ нас зустрічає досить хорошою погодою. Сідаємо на метро і їдемо у центр. Йдемо відразу ж на стадіон "Динамо" і шукаємо місце, де би то там файно було подивитися футбол(60 грн за білет нам взагалі не хотілося платити). Знаходимо місце біля одного зі заборів і йдемо дивитися на Олімпійський!

Вертаємося у центр і сідаємо на Майдані відпочити. Зустрічаємо декількох львів'ян і загоряємо. Дуже сильно почало парити було. Ми ще не знали, що то буде потім.

Приходить десь 4-та година і ми відправляємося на стадіон. Стаємо біля "свого" забору і бачимо, що кияни щось готують і повісили банер "Наш останній аргумент". Починає крапати дощик, думаємо та нічого десь тут сховаємося під деревами. І тут, як полило... як у "найкращі буревійні часи Львова".

Трішки висохши вертаємося до "нашого" забору і бачимо, що мєнти з собаками не дозволяють там стояти. Ну нічого чекаємо початку матчу, а там буде видно. Якось вже там встаємо правда трішки на відстані від забору бо цілий матч мєнти з собаками шлялися туди й назад біля того забору.

Команди виходять і тут просто шикарне модульне шоу від динамівців. Спочатку вродіби простеньке таке модульне шоу але тут раз-два і у киян виходить слово "ПІРО". Дивимося з захопленнями на це все, кияни запалюють піротехніку і починають співати. Звук аж "до 8-ої поліклініки":). Реально це було дуже круто. 5+ за звук. Ми стояли на другому кінці стадіону але звук був такий ніби я зараз знаходжуся у середині сектору їхнього.

Дивимося футбол, у захваті від підтримки хохлів і тут пеналька... Гусєв біля м’яча і .... ГОООООЛ. Весь стадіон радіє. Кияни планку не опускають і продовжують шизіти на повну. На перерву команди йдуть з рахунком 1:0.

Починається другий тайм і кияни розтягують велике полотно зі славетним складом "Динамо"(Заваров, Біланов і КО) і надписом під ним "Кожному з вас є на кого рівнятися". Продовжується шиза хохлів далі на тому ж рівні. 63 хв і ГОООООООООООЛ!!! ШЕВА!!! Ну просто "мастєр"... як він все виконав. Радості київського стадіон немає меж. Знову запалюється на ультрас-секторі піротехніка.

Після 2-го голу звук киян трішки впав(але і далі знаходився на достойному рівні). Пару зарядів у сторону кротів, яких теж приїхало досить не погана к-сть чоловік. Вже всім ясно, що динамівці цю перемогу не відпустять. Вилучення цигана лише додає сил київській торсиді і під заряд " Анука давайка у*****й отсюда" Луческу покидає поле.

90 хв і Олег Гусєв добиває "кротів" забиваючи чудовий гол п'яткою. Кияни спалюють все, що залишилося і до кінця матчу вже підтримують команду знову ж на тому рівні, що і спочатку. Звук просто розриває! Кінець матчу і вся команда підходить до трибуни хохлів, потім коло пошани. На стадіоні лунає "Гей наливайте повнії чари" і "Червона рута". Атмосфера на стадіоні просто шалена. Було ясно, що у неділю гуляє весь Київ. Заряди про "Динамо" лунають всюди...

Переповнені емоціями добираємося ми до вокзалу, де чекаємо свого потягу Київ-Львів. Відправляємося у "Дрова" перекусити на дорогу, там нам якісь дівчата бажають "Удачі" і я з І. відправляємося до Львова.

Зранку у понеділок прокинувшись бачимо, що ми вже у Золочеві. На дворі похмуро і падає дощ. Проходить десь пів години і ми вже у Львові. Виходимо з поїзду і ось він... НАШ РІДНИЙ ЛЬВІВ!!!