Я планував першим записом в блозі (ніколи ще блогів не вів) зробити аналіз гри з Олександрією, а потім ретельно проаналізувати причини провального сезону Карпат. Але блог створили трохи пізніше, і, напевно, це тільки на краще, адже я можу почати з опису перемоги :)
Нарешті є перша перемога Карпат в чемпіонаті в 2012 році, і юбілейна 200-та в чемпіонатах :) Непроста, але, варто визнати, прогнозована. І ми все-таки піднімаємся із зони вильоту. Сподіваюсь, що надовго.
Символічні ціни на квитки, які встановили на останні матчі дозволили хоч скільки-то людей заманити на стадіон. До кубкового матчу з Чорноморцем співвідношення ціни квитка і задоволення від футболу було явно пригнічуючим. І все ж людей на "Україні" було не дуже багато, адже багато львів'ян на пасхальні свята роз'їжаються по рідних селах. Навіть фанатів назбиралося лише трохи більше одного сектору.
Карпати не грали феєрично, але вони боролись на полі, а це те, чого команді так бракувало в попередніх матчах. А отже при загальній грі, яка була на рівні трохи вище середнього, індивідуально гравців Карпат на фоні гравців Волині можна оцінити досить високо. Богатінова важко оцінювати, бо волиняни жодного разу не вдарили в ствір його воріт. Він впевнено грав на виходах і підчищав за захисниками те, що повинен був. Такі моменти варто цінувати, пам'ятаючи панічний страх Тлумака перед грою на виходах.
Авелар і Федецький досить надійно закривали свої зони, але більше запам'ятались активністю в атаці. А коли наші латералі не встигали повертатись, то Мілошевіч страхував Федецького, а Балажиц Авелара. Центр захисту (зазвичай наша ахілесова п'ята) відіграв надійно. Особливе досягнення – перекрити Майкона, форварда і з швидкістю, і з технікою, і з ударом.
Серйозною запорукою такої гри центр-беків став Буба Даушвілі. Він вигризав м'ячі в центрі поля разом з ногами волинян. Спершу грузин одразу віддавав м'яч ближньому в стилі Тимощука, цим ближнім зазвичай ставав Худоб'як або Ткачук. Потім Даушвілі побачив, що їх передачі не часто проходять, та й сам почав непоганими діагоналями підключати Ксьонза та Кополовця. Ткачук був активним в першу чергу при руйнуванні атак суперника, але і наші атаки намагався підтримувати. На жаль, він забагато помиляється. Видно, що Андрій старається, але його рівень занизький. Худоб'як намагався вести гру Карпат, і більшість атак проходили через нього, проте знову його переслідувала та ж проблема, що і весь сезон, – брак в передачах.
Кополовець був дуже активним, грав у стилі Лукаса, постійно брав гру на себе. Ксьонз лишив приємне враження. Це вже не той Ксьонз, який ганьбився в матчі з Олександрією. Проти Чорноморця та Волині він відіграв на пристойному рівні. Гладкий весь матч боровся, шукав собі ударну позицію. Не все вдавалось, проте свій гол він забив і це головне. Думаю, всі звернули увагу, як Олександр цілував емблему Карпат на футболці (нагадало Касьяна в матчі проти Таврії). Навряд чи це був щирий жест, все-таки він в Карпатах лише в аренді і то недавно, скоріше це була частина шоу. Але яка різниця, футбол нині і є шоу, а Гладкий молодчина – переможний гол на вагу золота :) Стадіон проводжав Олександра овацією.
Першим на заміну вийшов Голодюк, і мало хто перед матчем міг би передбачити, що піде з поля саме капітан команди – Худоб'як. Видно, що Олег тільки набирає форму – швидкість вже є, але ще бракує відчуття гри. Вихід Лукаса відчутно пожвавив гру, і вже через декілька хвилин був забитий гол. Видно, що з Лукасом є якийсь конфлікт, - коли вся команда пішла дякувати фанатам, іспанець сам один пішов до роздягальні. Хочеться вірити, что Лукас просто був засмучений тим, що не зміг забити, адже своєю активністю він добивався дуже небезпечних моментів. З огляду на заслання Еріка (одного з кращих гравців Карпат навесні) в дубль, атмосфера в команді виглядає далекою від ідеалу. Ну і звісно не можна не відмітити повернення прудконогого Зеньова. Я ніколи не був прихильником цього футболіста, але зараз Карпатам не можна перебирати харчами. Тож, з поверненням, Сергію, і побільше тобі голів.
Хоч я частенько критикую фан-сектор, проте за підтримку команди в цьому матчі можу тільки подякувати. Ніяких образ на адресу суперника (навідміну від матчу минулого сезону), шалена підтримка своїх на протязі всього матчу, перекличка "Христос воскрес – Воістину воскрес", все супер. Із секторів звичайних вболівальників подекуди лунали образи на адресу волинян, але не були стрункими та швидко припинялись. Із Луцька приїхало досить багато вболівальників (на око десь 150 чоловік). Це і не дивно – їх найближчий виїзд. Гості підтримували своїх голосно та дружньо, цьому сприяв фактор слабо заповненого стадіону.
Суддівство було на гідному рівні, арбітр давав грати та боротися. Були невеликі огріхи, але без упередженості, суддя на перший план не вийшов та на результат гри не вплинув.
За перші шість турів Карпати взяли всього одне очко, виступаючи на Львів-Арені. Потім повернулись на стадіон "Україна" та перемогли двічі підряд. Я людина не забобонна та в фарт стадіону не вірю :) Скоріше перемогам посприяло відновлення наших лідерів після травм, рівень і мотивація суперників в останніх матчах, та й просто Кучерову і Дякучу-Ставицькому вдалося серйозно налаштувати гравців. Так до сих пір офіційно і не оголосили причину повернення на старий стадіон. Слова ЮДС про відсутність карпатівської атмосфери та молодий газон на Львів-Арені я не можу сприямати серйозно. Є ще версія, що повернення відбулося через необхідність зменшити ціни на квитки, а новий стадіон дорожчий в експлуатації. Як же воно насправді, хтозна.
Тож лишилося три матчі і шанси на збереження місця в еліті ще є. Хочеться вірити в краще :)