Кінарейкін: “В “Карпатах” немає ворожнечі між воротарями”

Герой попереднього туру розповів про матч з Шахтарем, конкуренцію з Кемкіним та про те, чи не хотів він залишити клуб минулої зими.

«Нічию з Шахтарем вважаю втратою очок»

‒ Якове, як прокоментуєте відновлення чемпіонату для Карпат? Команда мало пропускає, але ж і мало забиває.

‒ Так у футболі буває, не бачу нічого екстраординарного. Впевнений, що прийдуть і голи, і результати. Головне – продовжувати грати так само, комунікувати та взаємодіяти один з одним.

‒ Із п’яти матчів у поточному сезоні ви не пропустили в чотирьох. Зокрема, з чемпіоном. 

‒ Малу кількість пропущених голів вважаю заслугою не тільки захисту, але й всієї команди, бо ми всі відпрацьовуємо на полі. Голи – справа часу. Під час паузи на збірних ми цей аспект налагодимо.

‒ За ці матчі добрали «власні» очки чи втратили?

‒ В Карпатах якщо не перемагаємо, то означає, що втратили залікові бали. Хай із Ворсклою чи Шахтарем.

Коли поле погане або суперник високого рівня, то ми все одно повинні адаптуватися. Отже, у наступних матчах доберемо своє.

‒ Правильно зрозумів, що нічию з Шахтарем вважаєте втратою очок?

‒ Справді так вважаю. Звісно, що кожне очко на вагу золота. Могли забивати, особливо у другому таймі, мали декілька непоганих можливостей, але там Різник відбивав або пробивали повз ворота. Загалом, могли три очки забрати.

«На наступний день після Шахтаря відчуваю виснаженість, як фізичну, так і моральну»

‒ Матч із Шахтарем – просто ваш бенефіс. Найкращий матч у кар’єрі?

‒ Можу сказати, що класний матч. Ми грали незвично, давали можливість Шахтарю розіграти м’яч, а потім накривали їх. Разом із цим, діяли сміливо та впевнено.

‒ Які емоції відчували впродовж матчу, це було щось особливе? 

‒ За відчуттями кожен матч, що я виходив – окремі емоції та відчуття. У цьому матчі мені надовго запам’ятається підтримка вболівальників, повний стадіон, як-то кажуть «sold out».

Мав впевненість та спокій впродовж усього матчу – це для воротаря найголовніше. Намагаюсь у жодному епізоді не панікувати, грати спокійно, щоб приносити користь команді.

‒ А після фінального свистка?

‒ Емоції переповнювали. На наступний день після матчу емоцій майже не залишилось, відчуваю виснаженість як фізичну, так і моральну.

‒ Що казали тренери та рідні після матчу?

‒ Родина задоволена, всі дивились матч, вболівали за мене. З тренерами розбір гри ще не робили, очікується цими днями.

‒ Партнери привітали з вдалою грою?

‒ Ми всі один одного привітали, це ж перший матч після перерви на стадіоні «Україна». Позитивні емоції, все добре.

‒ Бразилець Егіналду злився на вас, що декілька разів завадили йому забити?

‒ Був момент, що він пресингував мене, коли я вибивав м’яч, та налетів на мене, не знаю спеціально або ні. Потім сам впав, нібито я його збив. Казав йому вставати, нічого не було, а він подивився на мене, посміхнувся та продовжив лежати.

‒ Наскільки приємно не давати забивати бразильцям, що коштують багато мільйонів?

‒ Не думав про це. Всі ми люди, всі помиляємось або робимо вдалі дії. Проти кожного можна грати та перемагати, немає роботів, які все роблять ідеально.

‒ В інтерв’ю «УФ» влітку ви сказали, що обрали найкращий для себе варіант. Мова була про Карпати. Ваша думка з того часу не змінилась?

‒ Взагалі ні. У цій команді відчуваю зростання власних можливостей, особистий прогрес. Ставлення тренерів та персоналу чудове. Загалом, рішення перейти в Карпати вважаю найкращим з тих, що я на той час міг прийняти. Ні про що не жалкую.

‒ З ким із Карпат ви спілкувались щодо переходу?

‒ З Андрієм Анатолійовичем Русолом.

‒ Чи вплинула на ваш вибір наявність Андрія Русола на посаді генерального директора клубу та Адамюка з Мірошніченком як одноклубників?

‒ Переходили приблизно в один час з Мірошніченком та Адамюком, радилися між собою, також із вибором допомогла родина.

Легше переходити до колективу, де вже є знайомі тобі люди. Першочергове – це особисте бачення майбутнього в Карпатах та простір для прогресу саме з цим тренерським штабом.

«Хотів довести, що я не пройдисвіт у Карпатах»

‒ Перша половина сезону для вас пройшла не зовсім вдало: лише 1 матч в основі. Не думали піти в оренду?

‒ Думок було багато, погані з’являлись через емоції. Коли вже заспокоювався та аналізував ситуацію, то розумів, що не пройшов літні збори з Карпатами. Будуть зимові збори й це буде моїм шансом поборотися за місце в основі. Визначив для себе, що буду проходити збори, проявляти себе та далі вирішувати по ситуації.

‒ Як вдавалось впоратися з емоціями?

‒ Важко. Якби не підтримка від моєї дівчини та родини, то було б ще складніше. А так я міг спокійно висловити свої думки та емоції, коли проходив додому, не тримав їх в собі. Потім заспокоювався і розумів, що все йде поступово, треба трохи потерпіти й все буде. Тому ще раз дякую близьким, які підтримали мене.

‒ Розмовляли з цього приводу з Владиславом Лупашком, що він казав?

‒ Розмовляли з усіма тренерами. Вони доступно пояснили, що на даний час така ситуація і що мені треба працювати, щоб змінити своє положення. Я так і робив, тренуючись майже щоденно на 100%. Планую продовжувати й надалі. Не все залежить від мене, але те що залежить, я намагаюсь на максимум виконувати.

Відчував довіру тренера і хотів довести, що я не пройдисвіт у Карпатах.

‒ Як вам працюється з тренером воротарів Богданом Шустом?

‒ У нас два тренери воротарів. Крім Богдана Шуста, ще є Юрій Шевчук. Вони працюють удвох в чудовому симбіозі. Дуже цікаво з ними працювати, тренування незвичайні та приємні. Навіть знаходитися поруч приємно, бо завжди від них йде позитив.

‒ Розкажіть детальніше про тренування у Карпатах. Що здивувало?

‒ У Дніпрі-1 не було такого, що всі тренування записуються на камеру. В Карпатах тренери ставлять камеру Go Pro, знімають наші вправи та надсилають у нашу воротарську групу, щоб ми могли аналізувати власні дії та виправляти помилки.

Відбувається постійний аналіз, як тренувань, так і матчів, дуже багато теорії. Такі заняття змістовні та цікаві.

‒ Як Карпати провели зимові збори?

‒ Зимові збори провели чудово, гарний етап. Перші два тижні були важкими, бо проводили по два тренування на день, було мало часу навіть для розмови з рідними. Вважаю, що збори пройшли на високому рівні, грали контрольні матчі з конкурентоспроможними суперниками, багато молодих гравців та новачків, усі адаптувалися. Це стосується і «десанту з Дніпра-1», які вже пів року в команді, вважаю процес адаптації завершеним повністю, адаптувались до всіх умов в Карпатах. Якщо підсумовувати, то збори пройшло успішно та продуктивно.

‒ Який матч запам’ятався вам найбільше на зборах?

‒ Проти Богеміанса (Карпати програли з рахунком 2:5, – прим. І.Л.), бо як раніше згадував, то грав у Чехії. Одним з перших клубів, до яких я їздив на перегляд став саме Богеміанс. У підсумку, до юнацької команди Богеміанса мене не взяли. Запам’ятав цей момент. Коли вже грав за празький Метеор, грали проти них. Тепер зустрівся з Богеміансом уже у футболці Карпат. Добре знайома мені команда.

«Ніякої ворожнечі між мною та Кемкіним немає»

‒ Якщо враховувати зустріч першого кола з Оболонню, то з п’яти матчів у тебе чотири «сухарі». Набрав форму, відчув впевненість чи що сталось?

‒ Команда дуже гарно грає. Усі один одного страхують. Дуже багато в кожному матчі вдалих дій захисників та півзахисників, не тільки моїх. Дуже багато блокуємо ударів суперника. За статистикою Wyscout можна побачити, що захисники дуже серйозно перешкоджають потраплянню м’яча у ворота. Головне так само й продовжувати.

‒ Що можете сказати про свого конкурента за місце в основі – Олександра Кемкіна?

‒ Олександр дуже добре грає ногами. Добре приймає рішення, впевнено діє на м’ячі. Хороша людина, спілкуємось за межами поля, ніякої ворожнечі між нами немає. Знаю, що в деяких клубах подібні ситуації бувають, але це не про Карпати. І це є добре, бо такі ситуації дуже сильно шкодять колективу.

‒ В яких компонентах гри він сильніший, а в яких ви?

‒ Хто у чому сильніший? Не мені судити, це точно.

«До нас із Руху прийшли молоді та гарячі гравці, голодні до футболу»

‒ Що думаєте про анонсоване об’єднання Карпат та Руху? Непересічна подія для українського футболу.

‒ Не знаю, чи можна це назвати об’єднанням. До нас прийшли кваліфіковані гравці, які точно підсилять наш склад. Вони молоді та гарячі, голодні до футболу, хочуть добиватися результату.

Перейшов також мій найкращий друг – Ігор Краснопір, дружимо з ним ще з найпершого збору молодіжної збірної, чудова подія!

‒ Як плануєте провести паузу збірних?

‒ Відновився після матчу з Шахтарем, а потім поїхав в Ужгород – у рідне місто моєї дівчини. Плануємо побути тут декілька днів, після чого повертаюсь до Львова – у тренувальний процес.

‒ Де подобається більше, у Львові чи Ужгороді?

‒ Ужгород для мене став рідним містом, після Харкова. Львів також стає рідним, проводжу дуже багато часу у ньому. Дуже подобається два міста, але Ужгород все ж рідніший.

Джерело: http://ukrfootball.ua