Львів. Стадион “Україна”
Арбітр: Зубарев (Слов’янськ)
Аситенти: Карапетян (Тернопіль), Дем’яненко (Мукачево)

“Карпати” – ” Металург” 0:0

“Карпати”: Романенко, Федорів, Годвін, Мілошевіч, Кобін, Кузнецов (Фещук 68), Ощипко, Кожанов (Кополовець 70), Худоб”як, Пшеничних, Гурулі (Зеньов84)

“Металург” (Запоріжжя): Жук, Опанасенко (Пісоцький 70), Челядинський, Невмивака,Тігарав, Аржанов, Степаненко, Кривцов (Вернидуб 46), Алозіє, Годін (Лазарович 78), Сілюк

Попередження: Опанасенко 10, Аржанов 30

«Карпати» втретє поспіль після повернення в елітний дивізіон не можуть вдома обіграти запорізький «Металург»

Повертаючись суботнього вечора додому зі стадіону, довелося почути нарікання багатьох вболівальників «Карпат» на суддівство. На думку прихильників львівського клубу, Олег Зубарєв просто зобов’язаний був призначити пенальті у ворота «Металурга» наприкінці зустрічі в епізоді, коли лівий хавбек господарів Михайло Кополовець, пробиваючи по воротам з меж штрафного майданчика, влучив м’ячем у руку центрального захисника команди гостей Дмитра Невмиваки. Однак рефері прийняв рішення не на користь карпатівців. Тож в підсумку «Карпати» змушені були задовольнитися одним очком.

Попередній поєдинок в Сімферополі, в якому «Карпати» нарешті прорвало в атаці і вони розтрощили «Таврію» з рахунком 4:1, додав віри вболівальникам «зелено-білих», що їхні улюбленці після довгих пошуків нарешті віднайшли свою гру і тепер будуть їх тішити як результативною та видовищною грою, так і сходженням догори по щаблях турнірної таблиці. І поєдинок проти запорізького «Металурга» в цьому плані повинен був дати відповідь на більшість запитань.

Не знаю як в кого, а в мене суботній матч залишив неоднозначні враження. Так, знову не виграли. Так, знову не забили. Більше того, за великим рахунком, наші хлопці за 90 хвилин біля воріт суперника не створили жодного стовідсоткового гольового моменту. Однак при цьому всьому не можна казати, що «Карпати» не показали змістовної гри, не виявили достатнього рівня майстерності та вольових якостей і бажання. Ні, все це було. Щобільше, в багатьох ігрових відрізках можна було спостерігати за доволі цікавим малюнком гри у виконанні підопічних Олега Кононова. Карпатівці багато комбінували, намагаючись вивести когось з партнерів на ударну позицію. Не нехтували вони і дальніми ударами. Особливо часто намагався турбувати ними воротаря гостей Сандро Гурулі. Та й загалом грузинський легіонер був чи не найактивнішим у складі нашої команди, а його дії вирізнялися достатньою глибиною думки. Ну а про технічну оснащеність Гурулі годі й говорити: його роботою з м’ячем не можна не захоплюватися.

Заслуговує на похвалу за суботній матч і єдиний чистий нападник «Карпат» Сергій Кузнецов, який діяв на вістрі атаки. Він також дуже старався і робив все можливе, аби створити напругу у володіннях Володимира Жука. Причому Сергій, в залежності від ситуації, намагався в одних епізодах сам завдати удару по воротам, а в інших, відтягнувши на себе захисників, створити зручну позицію для когось з партнерів. На жаль, ні одне, ні друге результату так і не принесло. Тому в середині другого тайму Олег Кононов прийняв рішення замість Кузнецова випустити на поле Максима Фещука. За задумом білоруського керманича «Карпат» свіжий Фещук повинен був не лише додати гостроти в передній лінії, а й зіграти вирішальну роль при завершенні атакувальних дій команди господарів. Шкода, але Максим за час перебування на полі так нічим себе і не проявив. Його практично не було помітно, він лише лічені рази торкнувся м’яча.

Проте найбільшим суботнім розчаруванням у складі «Карпат» виявилися ті, хто по ідеї повинен бути лідерами нинішньої команди – Ігор Худоб’як та Василь Кобін. Серед тих, хто вийшов у стартовому складі, Худоб’як був чи не найменш помітним на полі. І що найприкріше, з ним це трапляється вже не вперше. Вкотре ми так і не побачили ні його стрімких рейдів, ні неординарних індивідуальних дій, ні гострих передач. Та й по воротах він бив нечасто. Лише в одному епізоді після розіграшу кутового Ігор з-за меж карного майданчика зльоту небезпечно пробив по дузі, але м’яч пройшов трохи вище поперечки.

Можливо, невиразні дії Худоб’яка в матчі проти запоріжців пов’язані з тим, що він діяв на дещо незвичній для себе позиції – в центрі півзахисту разом із Самсоном Годвіним та Сандро Гурулі. Однак, це якщо говорити конкретно про суботній поєдинок. А якщо аналізувати гру Ігоря загалом в нинішньому сезоні, то складається враження, що він на полі постійно відчуває якийсь дискомфорт. Версій з цього приводу є чимало. Але яка б з них не була правильна, команді та вболівальникам від цього не легше. Однак всі ми й надалі продовжуємо вірити, що Худоб’як ось-ось поверне свою форму і знову стане справжнім лідером «Карпат» та грозою для будь-якого суперника.

Розчарував у суботу і Василь Кобін. Щоправда, на відміну від Худоб’яка, його не можна звинуватити в пасивності. Навпаки, Василь з’являвся в центрі уваги в більшості ігрових епізодів. Інколи навіть там, де його, якщо дотримуватися ігрової дисципліни, за логікою не повинно було бути й близько. Але біда в тім, що Кобін, одержавши м’яч, в більшості епізодів або його тут же втрачав, або робив неточну передачу на партнера. Саме так трапилося і на 13-ій хвилині, коли Василь кинув у прорив Дениса Кожанова. Його передача виявилася надто сильною і, як наслідок, Денис не зміг належним чином приборкати м’яч у потенційно небезпечній позиції. Не давалися Кобіну цього разу і стандарти.

Не набагато краще в креативних діях зіграли і Кожанов та Годвін. От і виходить, що найслабшою ланкою «Карпат» був півзахист. А як відомо, в футболі вже давно діє неписане правило: хто виграє центр поля, той виграє і матч. Ні, центр поля карпатівці металургам не програли. Але й не виграли. А значить рахунок 0:0 є цілком справедливим і закономірним.

Що ж стосується непризначеного пенальті у ворота «Металурга» наприкінці зустрічі, то тут думки розділилися. Одні вважають, що Олег Зубарєв просто зобов’язаний був вказати на точку. Натомість на думку інших, суддя вчинив правильно. Але це тепер вже немає жодного значення…

На «Карпати» вже наступної суботи чекає важкий іспит у Києві, де вони спробують зупинити переможну ходу одноосібного лідера чемпіонату. Так, напевно ніхто не заперечуватиме, що сьогодні «Динамо» за класом на порядок вище стоїть за «Карпати». Але ж у футболі не завжди перемагає той, хто сильніший…